19-річний піхотинець 72-ї ОМБр взяв у полон трьох російських військових під час штурму

19-річний піхотинець 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, який носить позивний Малий, під час одного з штурмів на фронті зміг захопити в полон трьох російських військових. Проте, під час виконання бойового завдання, він також отримав поранення від удару ворожого безпілотника.

Цю інформацію у середу, 8 квітня, підтвердили представники 72-ї ОМБр. Піхотинець Малий поділився своїми враженнями від подій, що сталися під час штурму. "Зараз краще почуваюсь. Не просто якийсь пацан 19-річний — а вже щось зробив у житті", — зазначив він, підкреслюючи свою гордість за виконане завдання.

Малий розповів, що навесні 2025 року підписав контракт на службу терміном 18—24 місяці. Його рішення піти на фронт було зумовлене трагічною загибеллю двоюрідного брата, що спонукало його не залишатися вдома під час війни.

Під час одного з штурмів, коли він отримав наказ зайти в бліндаж, який вважався порожнім, виявилося, що всередині ховалися російські окупанти. "Мої відкотилися, я залишився сам. На адреналіні. Кричу пацанам по рації: 'Принесіть ще гранат!'" — розповів він про напружену ситуацію, в якій опинився.

Малий також зазначив, що разом з іншим військовим вирішили психологічно тиснути на росіян, щоб змусити їх здатися. "Кажемо: 'Жити хочете? У вас сім'ї, діти. Виходьте, бо зараз закинемо термобар!' На той час термобара я навіть в руках не тримав", — додав він, підкреслюючи, що їхні слова мали ефект.

В результаті, російські військові вирішили здатися. Однак після цього, за словами Малого, російський дрон скинув боєприпас поруч із ним. "Тут підлетів російський мавік і скинув на мене якийсь великий боєприпас. Я встиг відстрибнути вбік, але вибухом все одно зачепило. Підвівся — вже вся штанина в крові. Злякався, що перебило артерію, але, слава богу, цього не сталося", — розповів він про момент, коли отримав поранення.

Після отримання поранення йому була надана медична допомога, і він був евакуйований разом з полоненими. Малий висловив надію на швидке одужання та повернення до нормального життя.

Він також поділився своїми планами на майбутнє, зазначивши, що після завершення контракту планує повернутися додому та одружитися з коханою. Проте, він не виключає можливості повернення до служби в армії, хоча вже не в якості піхотинця.

Ця історія підкреслює героїзм молодих українських військових, які, незважаючи на свій вік, готові віддавати все заради захисту своєї країни. Вона також нагадує про жорстокість війни та її наслідки для молодих людей, які змушені боротися за свою батьківщину.