В Україні розвиток наземних роботизованих комплексів гальмує питання зв’язку - «Флеш»

Як передає Укрінформ, про це повідомив радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов в  інтерв’ю АрміяInform. «Найважливіше, найактуальніше і найважче питання - це зв’язок. Усі розуміють, що для БПЛА у повітрі та для НРК на землі відстань ефективного керування є різною. НРК їде по землі, і треба дуже багато думати, як забезпечити керування на якомога більшій відстані», - зазначив він. Бескрестнов пояснив, що будь-яке виробництво має спроможності зробити шасі, корпус, знайти двигуни, колеса і побудувати платформу. «Немає нічого важкого у тому, щоб побудувати платформу, яка рухається і повертає у потрібному напрямку. Будь-який цех, будь-який завод може це зробити, будь-яка команда може це зробити, бо це суто механіка. Усі розуміють, як вона працює: редуктори, гусениці, сервоприводи, шасі», - розповів «Флеш». Радник уточнив, що передусім необхідно встановити акумулятори, і це питання є зрозумілим з технічної точки зору. Водночас, за його словами, основні складнощі виникають на наступному етапі - забезпеченні керування роботом, яке має бути стійким до протидії засобами РЕБ і водночас забезпечувати значну дальність роботи. «Для забезпечення зв’язку є абсолютно різні варіанти, різні технології. І саме тут буде реалізовуватися усе найцікавіше та найважливіше», - наголосив він. Як повідомляв Укрінформ, обсяги виробництва та постачання  наземних роботизованих комплексів  для війська повинні бути збільшені. Наразі поставлено завдання - мінімум 50 тис. на цей рік. Приєднуйтесь до наших каналів Telegram , Instagram та YouTube .