В Сербії 2-3 тис. українських біженців і понад 100 тис. росіян, але російський вплив не варто перебільшувати – посол

Фото: пресслужба РНБО Понад 16 тис. біженців з України прибуло в Сербію після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, але переважна більшість із них виїхала далі, в інші країни Європи, повідомив посол України в Сербії Олександр Литвиненко в ексклюзивному інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна". "За оцінками, станом на сьогодні, тут перебуває 2-3 тис. українських біженців… Росіян нараховується понад 100 тисяч. Частина з них налаштована опозиційно, але далеко не всі", – розповів дипломат. Він зазначив, що Сербія для РФ – "це брама на Західні Балкани, а отже, до збереження присутності у цьому регіоні і можливості його дестабілізації" вони активно грають на наявних протиріччях, насамперед на питанні Косова, а також мають кілька серйозних каналів впливу у країні. "Водночас російський вплив не варто перебільшувати. Наведу лише один приклад. На центральній вулиці Князя Михайлова є чотири чи п’ять книжкових магазинів. Найбільший – "Лагуна". Ти заходиш, і перед тобою зал, в якому приблизно сорок стелажів. Це книжки англійською, і один – російською. Це співвідношення", – зазначив Ливиненко. На запитання, як до українців ставляться місцеві жителі, він відповів, що "для нас у Сербії дуже низький культурний бар’єр". "Наприклад, мова. Я десь прочитав і абсолютно згоден з такою оцінкою: для українця мова занадто зрозуміла, щоб її вчити, і занадто складна, щоб нею говорити… У сербів у масі немає упередженого ставлення до українців. І тут інша роль релігії, ніж у нас – вона набагато більша. І коли вони під час спілкування дізнаються, що українці – православні, то взагалі – свої, брати", – сказав посол. Водночас дипломат визнав, що серби дивляться на українців "крізь російські окуляри", натомість українці, на його думку, вважають, що Сербія – "це Росія на Балканах, що абсолютно не так". "Це держава, яка постала після розпаду Югославії, країна, яка прагне наслідувати нейтральну політику. А це дуже складно. Вони дуже бояться робити помилки після трагедії 90-х років, яка залишила величезну травму. Війна 1999 року болить донині", – пояснив Литвиненко.