У Чернівцях провели майстер-клас із випікання пасок

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. У Чернівцях провели майстер-клас із випікання пасок / Фото: Віталій Олійник, Укрінформ 1 / 13 "Уже четвертий рік поспіль на території нашого музею реалізовуємо етнографічний проєкт «Сила Великодня ». За тиждень перед святом - із понеділка по п’ятницю - у старовинних господах музею проходять майстер-класи із писанкарства, із випікання пасок, з оформлення кошика. Приходять десятки дітей і дорослих. Вони навчаються наших українських традицій і вироблені ними вироби забирають із собою додому", - зазначив директор Чернівецького скансену Іван Пілат. Зокрема, у чистий четвер кожен охочий міг спробувати свої сили у майстерності випікання пасок. Майстриня Світлана Бушина із села Динівці Чернівецького району розповіла, що першу власну паску зробила у 15-річному віці. Відтоді практично щороку перед святом Великодня випікає паски для себе і своєї родини. За її словами, першим етапом у приготуванні пасок є підготовка так званої «опари» або ще кажуть «розчи́ни». Та перш, ніж приступати до виготовлення великоднього хліба, кожна господиня із самого ранку читає молитву та вмивається. "На опару потрібно борошно, цукор, дріжджі, тепла вода і молоко. У нашу піч можна вмістити 12 пасок, тому ми пропорції розраховуємо саме на таку кількість. Всього нам потрібно буде використати 8 кілограмів борошна, один літр молока, 100 грамів масла, 100 грамів дріжджів і пів кілограма цукру. Після того, як ми зробили опару, залишаємо її «підрости» в теплому місці десь на годину. Далі починаємо замішувати тісто, додаючи решту дві третини борошна, які не використали на опару. В тісто уже додаємо яйця і масло. Потім знову залишаємо на дві години біля тепла", - пояснила Світлана. Поки тісто «підходить» до потрібного розміру, учасники змащують форми для випікання домашньою олією. Потім починають виробляти із тіста частини майбутньої паски. Майстриня виділяє кожному учаснику по невеликому шматку тіста, яке починають розкачувати дерев’яними качалками. Це буде майбутня основа наших пасок, дехто називає її «підошва». Має вийти рівномірне коло, яке потім поміщають на дно форми, не торкаючись її стінок. Після виготовлення основи учасники переходять до «пелюсток». Кожен отримує ще по два вже менші шматки тіста і розкачують їх руками рівномірною круглою смужкою приблизно по 50 сантиметрів у довжину. Хтось із учасників майстер-класу називає це «ковбасками». Такі дві «ковбаски» заплітають у джгутики, скручують у коло і акуратно ставлять на основу паски у форму. Потім переходять до хрестів. Їх виготовляють вже із трьох подібних але тонших «ковбасок», які заплітають у тугу косичку. Потім її розрізають пополам і виставляють навхрест у форму для випікання паски. Кінці цього хреста закладають під обрамлення паски. З такими конструкціями учасникам справитися вже трохи важче. "Для того, щоб цей хліб вважався великоднім, наверх ставлять хрест. Саме він вирізняє нашу паску від весільного калача чи будь-якого іншого виду обрядового хлібу. А щоб легше було працювати із тістом, щоб воно було еластичнішим, я нинішнім господиням рекомендую брати борошно із найбільшим вмістом білка", – ділиться секретом майстриня із Чернівців Любов Шилюк. Далі обидві майстрині навчають учасників прикрашати паски. Зі шматочків цього ж тіста виготовляють жайворонки, трояндочки, колосочки та інші фігурки, які ставлять поверх паски. Ще з пів години практично готові вироби знову трохи «ростуть» вже у формах. Потім їх можна змащувати збитими яєчними жовтками для блиску. Поверх посипають маком чи кунжутом. У цей час у сусідній кімнаті догорає вогонь у печі. Усі жаринки майстриня Світлана спочатку розподіляє рівномірно на дні, потім їх акуратно з допомогою кочерги відкидає у бічну нішу печі. Потім закладає у піч форми із пасками всередині. Для цього використовують спеціальну пекарську лопату. Кожен учасник має змогу самостійно покласти на лопату виготовлену ним паску. Потім її хрестять і садять у піч. Далі піч закривають і вже не відкриють найближчі 40-45 хвилин. Адже якщо відкрити кришку подивитися, то порушиться температурний режим і найближчі паски можуть «впасти». Тому піч відкривають, коли великодній хліб готовий. Кожен учасник майстер-класу бере приготовлений виріб із собою. Крім того в межах ж проєкту увечері напередодні Великодня на території музею планують освятити зібрані закладами культури області 40 кошиків зі святковими смаколиками. Їх передадуть військовим ЗСУ, які перебувають на лікуванні. Як повідомляв Укрінформ, для Музею писанкового розпису придбали срібну монету-писанку, створену у Канаді. Фото: Віталій Олійник/Укрінформ Більше наших фото можна купити тут Приєднуйтесь до наших каналів Telegram , Instagram та YouTube .