Сибіга в Єревані наголосив на важливості вертикального газового коридору для енергетичної безпеки

Фото: https://www.president.gov.ua/ Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в Єревані взяв участь у заході "Вплив вертикального газового коридору на регіональну енергетичну безпеку", організованому за ініціативи Румунії. Глава МЗС привернув увагу до російського терору проти енергетичної інфраструктури України як однієї з ключових складових російської агресії. "Росія має два способи використовувати енергетику як зброю. Вони роблять залежними тих, хто купує їхні енергоресурси, та атакують інфраструктуру тих, хто відмовляється від їхніх енергоресурсів", – цитують міністра на сайті МЗС України. Сибіга зауважив, що маршрути транспортування газу не російського походження необхідно розглядати не як альтернативні варіанти, а як єдиний шлях уперед. Крім того, будь-яка енергетична інфраструктура потребує захисту, адже Москва докладатиме всіх зусиль, щоб завадити стратегічному суверенітету Європи, який починається з енергетичної незалежності. За словами міністра, вертикальний газовий коридор у сьогоднішніх реаліях це стратегічний проєкт для безпеки Європи. "Маршрути для газу походженням не з РФ – це не альтернатива, це єдиний життєздатний шлях уперед. Саме тому Україна приєдналася до Коридору у 2024 році та активно працює з партнерами, щоб розкрити його повний потенціал", – зауважив він. Сибіга зазначив, що цей проєкт є комерційно привабливим і геополітично вирішальним. Україна пропонує унікальні активи: одну з найбільших газотранспортних систем Європи та найбільші підземні сховища газу на континенті обсягом 31 млрд кубометрів. Глава МЗС наголосив, що ключовим елементом захисту є протиповітряна оборона, додавши, що завдяки своєму унікальному досвіду, Україна має спроможність стати справжньою опорою енергетичної безпеки Європи. "Україна готова робити свій внесок на обох фронтах – зміцнюючи енергетичну архітектуру Європи та ділячись практичним, перевіреним у боях досвідом захисту критичної інфраструктури", – додав міністр. У заході також взяли участь представники Албанії, Болгарії, Греції, Молдови, Північної Македонії, Сербії та Словаччини.