Рада прийняла законопроєкт щодо розморозки проєкту Музею Небесної Сотні

Верховна Рада сьогодні ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт №14166 "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Як повідомила авторка законопроєкту, голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, рішення парламенту дозволяє зняти арешт з земельної ділянки в центрі Києва, на вул. Героїв Небесної Сотні, зміни законодавства стосуватимуться виключно цього об’єкта. "Йдеться про скасування для цього об’єкта обмежень, встановлених Законами України Про регулювання містобудівної діяльності, Про автомобільні дороги, Про охорону культурної спадщини. Це дозволить зняти арешт із земельної ділянки вул. Героїв Небесної Сотні, 3 і передати її в користування Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні та побудувати на ній вказаний об’єкт", - пояснила перша авторка законопроєкту Олена Шуляк. Парламентарка підкреслила, що в законопроєкті йдеться конкретно про здійснення проєктування й будівництва Музею Революції Гідності без додаткових дозвільних процедур. Тобто, зміни стосуватимуться виключно цього об’єкта державного значення і не будуть впливати на загальні підходи до містобудівного та дорожнього регулювання. "Меморіал Героїв Небесної Сотні - це фундамент нашої пам’яті, але попри суспільну та державну важливість цього об’єкта, процес його реалізації загальмував з вищезазначених причин на майже 10 років. Попри готовність держави фінансувати проєкт і постійний суспільний запит, він роками залишався нереалізованим через бюрократію, правові колізії та відсутність чітких рішень", - повідомила Шуляк. Раніше повідомлялося, що у 2018 році держава провела міжнародний конкурс проєктів Меморіалу. Однак його організували без повного пакета вихідних даних, що від самого початку створило юридичні й технічні суперечності. Паралельно накопичувалися бюрократичні обмеження: статус охоронної зони, арешт земельної ділянки, дозвільні колізії – все це фактично заморозило будівництво. Наслідком стала відсутність спеціальної законодавчої норми, яка б визначала особливий порядок проєктування й спорудження цього об’єкта.