Прийняття нового Цивільного кодексу у запропонованому вигляді змусить бізнес змінити стандарти поведінки у цивільному обороті – думка

Прийняття нового Цивільного кодексу у запропонованому законопроєктом №15150 вигляді змусить бізнес змінити стандарти поведінки у цивільному обороті, перейти від моделі "маємо договір і запис у реєстрі" до моделі постійної доказової дисципліни, зокрема, фіксувати повноваження підписантів, корпоративні схвалення, електронні сліди переговорів, виконання договору, сімейні згоди, тощо, вважає партнер ЮК "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" Андрій Дацьків. "Позитив проєкту у тому, що він намагається посилити свободу договору, добросовісність, захист кредиторів від фраудаторних правочинів, публічність реєстрів і стабільність майнового обороту. Для інвестиційного ринку це потенційно корисно: більш чіткі правила щодо реєстрів, майбутніх прав, добросовісного набувача, корпоративних і сімейно-майнових аспектів можуть зробити транзакції прогнозованішими", – сказав він агентству "Інтерфакс-Україна". Втім, Дацьків зазначив, що "у нинішній редакції проєкт одночасно створює низку практичних ризиків" у кількох напрямках. На його думку, зокрема, ризики виникають у договорах через нову процедуру оспорювання і потребу швидко реагувати на заяви про їх недійсність, у нерухомості через посилення ролі реєстрів, а також у сфері M&A і кредитування через більшу роль сімейного статусу власників, режиму сімейного житла та можливих претензій до часток у бізнесі та у сфері спорів із боржниками через кодифікацію фраудаторних договорів, яка посилює кредиторів, але вимагатиме якіснішої доказової бази. Юрист вважає, що "окремо варто доопрацювати поняття "бізнес як єдиний майновий комплекс". "Ідея може бути корисною для структурування угод з активами, але головне́ науко́во-експе́ртне управлі́ння (ГНЕУ) Верховної Ради справедливо застерігає: термін "бізнес" має ширший економічний зміст, ніж традиційне цивільно-правове поняття єдиного майнового комплексу, а включення боргів до його складу без чіткої моделі переходу зобов’язань може породити неоднозначне тлумачення", – сказав він. Дацьків зазначив, що "у разі руху проєкту до ухвалення компаніям уже зараз варто готуватися до аудиту договірних шаблонів, процедур погодження значних правочинів, реєстрового моніторингу, контролю фізичного доступу до активів, сімейного due diligence у M&A та кредитних угодах, а також до перегляду політик щодо застав, оренди, зберігання і управління нерухомістю". "У довгостроковій перспективі проєкт може зробити цивільний оборот більш сучасним і добросовісним, але у перші роки після прийняття, бізнес, ймовірно, отримає більше, а не менше спорів. Суди будуть формувати стандарти добросовісності, належної обачності, стандарти меж довіри до реєстру, відмежування інституту посідання від права власності, доказування дійсності договорів і допустимості втручання у право власності у публічному інтересі. Тому ключове питання зараз – не сама ідея рекодифікації, а якість фінальної редакції норм і перехідних положень", – сказав він. На думку Дацьківа, з прийняттям нового кодексу у сфері презумпції дійсності договору "концептуально нічого не змінюється", втім "дискусійними є положення статті 231, якою законопроєкт передбачає можливість за заявою заінтересованої сторони встановлювати недійсність у позасудовому порядку". "Цей механізм є надлишковим і буде генерувати і без того велику кількість позовів. Загалом законодавче регулювання недійсності договорів, а також правозастосування на рівні судової практики є доволі збалансованим і, на моє переконання, не потребує втручання. Ключові норми закладені ще у 2003 році, за цей час уже стабілізувалась та еволюціонувала судова практика, сам процес набув більш-менш прогнозного характеру", – зазначив Дацьків. Коментуючи закладену у новій редакції ЦК можливість отримати права власності на нерухоме майно через 10 років володіння, юрист зазначив, що "теза про те, що проєкт нового ЦК дозволить незаконно зайняти нерухомість і через 10 років автоматично стати її власником, є юридично некоректною". "І чинна модель набувальної давності, і проєкт виходять із ключової умови: особа має добросовісно заволодіти чужим майном, а потім відкрито й безперервно володіти нерухомістю протягом 10 років. Для нерухомого майна право власності також не виникає "саме собою": проєкт передбачає судове рішення та державну реєстрацію. Отже, 10 років – це не амністія рейдерства і не легалізація самовільного захоплення. Водночас ризик у проєкті є, але він інший: проєкт недостатньо чітко пояснює, про яке саме володіння йдеться – титульне, фактичне безтитульне чи інший режим, особливо щодо земельних ділянок", – сказав він, підкресливши, що "для бізнесу, банків, девелоперів та аграрного сектору це означає підвищення значення реєстрової дисципліни, моніторингу активів і своєчасного реагування на будь-яке стороннє фактичне користування нерухомістю". Коментуючи запровадження інституту "посідання", тобто фактичного контролю над річчю без права на неї з можливістю з часом отримати право власності, Дацьків зазначив, що це "одна з найбільш концептуальних і водночас найбільш ризикованих новел проєкту ЦК". "Йдеться не про нове право власності, а про юридично значущий фактичний контроль над річчю: хто реально має ключі, доступ, охорону, користується приміщенням, обладнанням, складом, земельною ділянкою чи іншим активом. Тобто, законодавець намагається якимось чином виділити із категорії "володіння" саме фактичний контроль речі (майна). Хоча насправді проблема існує наразі більшою мірою на рівні правозастосування, оскільки чинне регулювання недостатньо чітко розмежовує право володіння, користування та розпоряджання своїм майном, як елементи права власності", – сказав він, зазначивши, що "якщо в остаточній редакції не буде чітко записано, що посідання є лише фактичним станом, а не речовим правом, суди отримають новий складний пласт спорів: посідання проти власності, посідання проти оренди, посідання проти зберігання, посідання проти реєстрового права, а також посідання як елемент набувальної давності". Коментуючи запропоноване проєктом ЦК позбавлення особи права власності через публічний інтерес, Дацьків зазначив, що "у проєкті відсутня достатня конкретизація змісту публічного інтересу, критеріїв його встановлення, процедурних гарантій і стандартів оцінки компенсації". "Для бізнесу та інвесторів це означає підвищену невизначеність насамперед у проєктах, де перетинаються приватні майнові права і публічні потреби – інфраструктурних, енергетичних, земельних і девелоперських. Вирішальним буде не сам факт існування механізму відчуження, а передбачуваність правил: хто і в якій процедурі ухвалює рішення, як доводиться наявність інтересу, якими є критерії пропорційності, як і коли визначається та виплачується компенсація", – сказав він. Крім того, Дацьків звернув увагу, що проєкт нового ЦК передбачає посилення ролі публічних реєстрів, що, загалом, є правильним напрямом для сучасного майнового обороту. "Бізнес, банки, інвестори й покупці нерухомості мають мати можливість покладатися на офіційні дані реєстру, інакше швидкий та передбачуваний ринок нерухомості, обтяжень, забезпечень і майбутніх речових прав фактично неможливий. Але ключове застереження полягає у тому, що реєстр не повинен перетворитися на самостійне джерело права, яке саме по собі легалізує дефектний перехід власності", – сказав він. "Посилення довіри до реєстрів є потрібним і корисним, але лише за умови чітких критеріїв добросовісності, швидких механізмів блокування незаконних записів, відповідальності реєстратора або держави, компенсації попередньому власнику у випадку втрати права та зрозумілої процедури виправлення помилок. Без цих запобіжників проєкт може не стільки підвищити визначеність, скільки створити новий клас спорів – між формальним записом у реєстрі та реальним правом власності", – зазначив Дацьків. Прогнозуючи вплив нового ЦК у разі прийняття у запропонованій редакції, юрист зазначив, що проєкт "потенційно може зробити судову практику більш орієнтованою на добросовісність і реальну економіку відносин, але перші роки після його прийняття, ймовірно, будуть періодом підвищеної невизначеності". "Ключова роль належатиме Верховному Суду, який формуватиме стандарти добросовісності, належної обачності, меж довіри до реєстрів, відмежування посідання від права власності та допустимого втручання у право власності. Для бізнесу головний висновок простий: юридична гігієна договорів, реєстрів, корпоративних прав, фактичного контролю над активами та сімейно-майнових питань стане не рекомендацією, а умовою безпеки активів", – сказав він. Як повідомлялося, 28 квітня Верховна Рада на пленарному засіданні прийняла в першому читанні за основу проєкт Цивільного кодексу України (законопроєкт № 15150), який викликав критику з боку юридичної спільноти, бізнесу та громадськості.