Переговори про припинення вогню між США та Іраном зазнали невдачі, повідомляє WSJ

Зусилля країн Близького Сходу та інших регіональних посередників, що очолюються Пакистаном, стосовно організації переговорів про припинення вогню між Сполученими Штатами та Іраном зазнали серйозних труднощів. Про це стало відомо з повідомлення, опублікованого виданням The Wall Street Journal у п’ятницю, 3 квітня.

Посередники, які беруть участь у цих переговорах, заявили, що Іран офіційно повідомив їм про свою готовність не зустрічатися з представниками США в Ісламабаді найближчими днями. Тегеран підкреслює, що вимоги Вашингтона є неприйнятними для них, що ускладнює будь-які спроби досягти угоди.

Раніше Іран вже висловлював свою позицію, що готовий припинити війну лише за умови, що Сполучені Штати виплатять репарації, виведуть свої війська з баз на Близькому Сході та нададуть гарантії, що більше не будуть атакувати.

Видання WSJ зазначає, що Туреччина та Єгипет продовжують наполягати на спробах організувати переговори. Серед можливих місць для проведення зустрічей розглядаються Доха, столиця Катару, або Стамбул, що свідчить про активність регіональних гравців у пошуках мирного вирішення конфлікту.

25 березня видання The New York Times, посилаючись на дипломатичні джерела, повідомило про те, що Сполучені Штати через Пакистан направили Ірану план із 15 пунктів, що стосується припинення війни на Близькому Сході. За словами співрозмовників, загальні положення американського плану включають питання, пов’язані з іранською програмою балістичних ракет та ядерної зброї.

Іранський режим у відповідь висунув свою власну пропозицію про припинення вогню, яка передбачає вимогу військових репарацій і збереження суверенітету Тегерана над Ормузькою протокою, що підкреслює складність ситуації та розбіжності між сторонами.

26 березня президент США Дональд Трамп заявив, що на прохання Тегерана відклав удари по іранській енергетиці на 10 днів — до понеділка, 6 квітня 2026 року, о 20:00 за східним часом. Це рішення викликало обговорення серед експертів, які аналізують можливі наслідки для регіональної стабільності.

31 березня глава МЗС Ірану Аббас Арагчі підтвердив, що між Тегераном і Вашингтоном відбувається обмін повідомленнями, як безпосередньо, так і через посередників. Однак він підкреслив, що це не означає початку переговорів між сторонами, що свідчить про те, що ситуація залишається напруженою.

1 квітня Трамп заявив, що «новий президент Ірану звернувся до Сполучених Штатів з проханням про припинення вогню». Проте він зазначив, що США розглянуть це питання лише тоді, коли Ормузька протока буде відкритою, вільною та безпечною, що підкреслює стратегічну важливість цього регіону для американської політики.

У відповідь на ці заяви Міністерство закордонних справ Ірану заперечило слова американського президента про те, що Тегеран просив про припинення вогню, що ще більше ускладнює ситуацію. Того ж дня видання NYT, посилаючись на джерела в американських розвідувальних службах, повідомило, що влада Ірану наразі не готова брати участь у переговорах про завершення війни, що свідчить про те, що конфлікт може затягнутися ще надовго.