Освітній омбудсмен: Серед проблем НУШ – підвезення учнів і відсутність пансіонів

Фото: Інтерфакс-Україна / Олександр Зубко Освітній омбудсмен України Надія Лещик заявляє, що серед проблем впровадження старшої профільної школи в рамках реформи "Нової української школи" ( НУШ ) складнощі з підвезенням дітей та вчителів до закладів освіти та відсутність умови для проживання дітей там, де підвіз неможливий.  "У нашій державі триває реформа Нової української школи, й наразі здійснюється її фінальний важливий крок, без якого неможливе повноцінне втілення реформи Нової української школи загалом та інтеграція України в європейський освітній простір – впровадження реформи старшої школи. Адже в країнах Європейського Союзу здебільшого триває 12-річна повна загальна середня освіта, 11-річна освіта залишилася у трьох пострадянських країнах: Азербайджані, білорусі та росії. Підтримую реформу "Нової української школи", яка має тривати, щоб забезпечити новий зміст та якість освіти", – написала Лещик в мережі Facebook. Водночас, вона зазначила, що реалізація реформи має свої проблеми, частина яких викликана повномасштабним вторгненням.  "В кожній громаді своя ситуація щодо реалізації реформи, зокрема політична воля, наповнення бюджету, (не) ефективний менеджмент, географічне розташування, стан доріг, наближеність до зони бойових дій тощо", – додала вона. Також освітній омбудсмен навела перелік проблемних питань реалізації реформи профільної школи НУШ, серед яких: недостатня комунікація щодо реформи на різних рівнях влади між різними ланками влади та влади з громадянами; проблематика щодо статистичних даних у сфері освіти; демографічні виклики; зміст освіти, підручники, створення профілю навчання; оновлення та розробка нормативно-правових документів. Крім того, вона зазначила проблеми з доступом до освіти, серед яких: проблематика гарантованого доступу до повної загальної середньої освіти; ускладнений доступ до повної загальної середньої освіти дітей з  небезпечних регіонів, у сільській місцевості та громадах з гірськими населеними пунктами; конкурсний відбір до закладів освіти, які надають доступ до повної загальної середньої освіти; проблематика реалізації прав дітей з особливими освітніми потребами на інклюзивну освіту в ліцеях. Серед іншого, вона зосередила увагу на проблемах на рівні громад: неузгодженість рішень області та громад щодо формування мережі закладів освіти; вплив неоднорідної фінансової спроможності громад на забезпечення доступу дітей до повної загальної середньої освіти; формування мережі академічних ліцеїв громад без врахування ситуації у сусідніх громадах; проблемність укладення договорів про співробітництво громад; проблематика щодо проведення громадського обговорення формування мережі закладів загальної середньої освіти; проблеми з підвезенням дітей та вчителів до закладів освіти (стан доріг, наявність автобусів та їхній стан, наявність водіїв); відсутні умови для проживання дітей там, де підвіз неможливий (пансіони); проблема належного та якісного кадрового забезпечення й оплата праці; відсутність конкурсів на посади керівників закладів освіти. Лещик зазначила, що лист із вказаною проблематикою та пропозиціями розв’язання направлено до Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України. Як повідомлялося, у вересні 2017 року Верховна Рада впровадила 12-річне навчання в школі з 2027 року. З 1 вересня 2025 року стартувала пілотування реформи старшої профільної школи: апробація нових підходів до навчання, розробка курсів, тестування навчальних матеріалів, що є першим кроком до впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти та підготовка до переходу на 12-річну систему. 30 ліцеїв із 19 областей упроваджували модель вибору учнями профілів і предметів. З 1 вересня 2026 року стартує другий етап пілотування реформи старшої школи в ліцеях, продовж якого 150 пілотних закладів освіти апробовуватимуть оновлений зміст і структуру навчання в 10-12 класах. З 1 вересня 2027 року 10 класи розпочнуть навчання в профільній школі. Очікується, що навесні-влітку 2030 року відбудуться перші випуски з 12 класу, після чого у 2030-2033 роках відбудеться трансформація мережі закладів освіти залежно від демографічної ситуації та перших результатів реформ. На кінець березня у Міносвіти повідомляли, що майже 90% громад в Україні вже сформували мережі академічних ліцеїв, або перебувають на фінальній стадії їх формування. Освітній омбудсмен Надія Лещик підтримує реформу НУШ і заявляє, що її відтермінування матиме негативні наслідки для держави.