Експерти обговорили внутрішню мобільність та інтеграцію ВПО як фактор відновлення економіки

23 квітня 2026 року відбулося експертне онлайн-обговорення на тему "Внутрішня мобільність та внутрішньо переміщені особи", присвячене одному з ключових напрямів проєкту Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року, організоване Інститутом демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціацією " Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування " та громадською організацією " Офіс міграційної політики " за підтримки Міжнародного фонду " Відродження " . Захід об’єднав представників державних органів, науковців, експертів ринку праці та громадського сектору для обговорення ролі внутрішньої міграції у відновленні економіки та збереженні людського капіталу країни. Обговорення відбулося в межах серії публічних та експертних дискусій, спрямованих на доопрацювання Стратегії державної міграційної політики України (трудоресурсний аспект), яка передбачає системні рішення щодо повернення громадян, інтеграції внутрішньо переміщених осіб, розвитку внутрішнього ринку праці та залучення додаткових трудових ресурсів. У центрі дискусії — питання, які напряму впливають на демографічну та економічну стійкість країни: як перетворити внутрішню мобільність на інструмент розвитку, яким чином забезпечити ефективну інтеграцію ВПО у громади та як перейти від моделі тимчасової підтримки до довгострокових рішень, орієнтованих на зайнятість, житло та економічну самостійність. Особливу увагу учасники приділили тому, що внутрішня міграція тісно пов’язана із зовнішньою: без успішної інтеграції ВПО Україна ризикує втратити значну частину цього людського ресурсу через подальший виїзд за кордон. Учасники обговорення наголосили, що внутрішня мобільність має розглядатися не як побічний наслідок війни, а як повноцінний інструмент державної політики. Йдеться про формування умов, за яких переміщення всередині країни супроводжується доступом до роботи, житла, соціальної інфраструктури та освіти, а громади отримують стимули для прийняття і закріплення нових мешканців. Ключовий висновок дискусії — ефективна політика щодо ВПО повинна трансформуватися з системи короткострокової соціальної допомоги у комплексну модель розвитку, яка поєднує економічні стимули, територіальну збалансованість та довгострокову інтеграцію людей у громади. "Необхідно поступово трансформувати систему підтримки ВПО з переважно соціальної допомоги на пошуки тривалих рішень, заходи, орієнтовані на зайнятість, підприємництво та житлову стабільність. Потрібно розробити та масштабувати програми соціального житла (фонди тимчасового житла, муніципальна оренда) як альтернативи місцям компактного поселення (МКП), які є сегрегованими та непристосованими для тривалого проживання. Крім  того, важливо забезпечити умови для інтеграції дітей ВПО у систему освіти й культурний простір громад проживання, що є ключовим фактором довгострокової інтеграції сімей", - підкреслив Олексій Позняк, завідувач відділу міграції Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України. "В умовах війни і масових вимушених переміщень вплив територіальної мобільності українців на функціонування економіки та ринку праці надзвичайно посилився. Це ключовий чинник забезпечення безпеки людей, адаптації до викликів війни. розвитку регіонів та повоєнного відновлення. Тому Стратегія передбачає сприяння релокації бізнесу та зайнятих на відповідних підприємствах працівників, розроблення механізмів заохочення працівників пріоритетних галузей до переїзду до точок економічного зростання, де є потреба в робочій силі, сприяння вахтовій трудовій міграції для відбудови зруйнованих регіонів тощо", - наголосила Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень. "Забезпечення балансу між добровільністю переміщення та потребами економіки передбачає не адміністративне "керування" мобільністю, а створення стимулів для переміщення в регіони з високим попитом на робочу силу. Йдеться про розвиток житлових програм, підтримку працевлаштування, перекваліфікацію та доступ до соціальних послуг у приймаючих громадах. Важливо також забезпечити прозору інформацію про можливості зайнятості й умови життя, щоб люди ухвалювали рішення на основі реальних перспектив. Такий підхід дозволяє поєднати економічні потреби держави з правом людини на вільний вибір місця проживання", - зауважила Ірина Майданік, провідний науковий співробітник Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України.             "Для забезпечення гідних умов праці внутрішньо переміщених осіб та внутрішньо мобільних працівників державний нагляд має трансформуватися з суто контрольного органу на інструмент стратегічного управління ризиками, зокрема через впровадження ризикоорієнтованого підходу. Важливим превентивним інструментом є інформаційні відвідування, під час яких інспектори мають діяти як консультанти, роз’яснюючи роботодавцям переваги легалізації праці та інформуючи працівників про їхні трудові права. Головним завданням державного нагляду стає формування культури легальних трудових відносин і створення безпечного середовища для інтеграції працівників у ринок праці", - пояснила Коновалова Олена Анатоліївна, в.о. директора департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці.             "Ми відіграємо ключову роль в інтеграції внутрішньо переміщених осіб, забезпечуючи захист їх трудових прав. Питання працевлаштування та адаптації на нових робочих місцях — це пункт номер один. Профспілки займають позицію посередництва між працівником і роботодавцем, забезпечуючи контроль і дотримання законодавства. Водночас ми зосереджуємося на практичній допомозі — консультаціях, супроводі та оцінці умов праці, які пропонуються внутрішньо переміщеним особам", - акцентував Олег Борисов, представник профспілки "Профбуд".  "Якраз ми є дійсно тією організацією, яка відгукується на потреби людей… ми намагаємося заповнити ті лакуни, які існують у політиці щодо наших внутрішньо переміщених осіб. Якщо на початку війни це були цивільні люди, то сьогодні це дуже мішана група — ми маємо, крім цивільних людей, ветеранів, причому інвалідизованих ветеранів. Це дуже різні за своїми настроями, потребами, емоціями групи людей, і узгодити їхні бажання є дуже великою проблемою. Потрібно те, що потрібно практикам — це і макрорівневі дослідження, але і на мікрорівні, щоби ми точно знали, що потребує переселенська громада в різних регіонах", - розповіла Антоніна Березовенко, директор БО "Благодійний фонд "Мув Юкрейн".  "Ми фокусуємося на представниках вразливих груп, і внутрішньо переміщені особи складають в окремих програмах до 50–60% бенефіціарів. Водночас серед ВПО працездатного віку лише 45% людей мають роботу, і значна їх частина зайнята в нестабільних видах діяльності або не за фахом. Багато внутрішньо переміщених осіб уже вичерпали свої заощадження і не здатні покривати базові витрати. Саме тому важливим елементом підтримки є створення програм, які допоможуть підвищити зайнятість, сприяти доступу до ринку праці та забезпечити можливості перенавчання відповідно до реальних потреб економіки", - зазначила Оксана Косенко, проєктна менеджерка Helvetas Swiss Intercooperation в Україні. "Внутрішня мобільність і внутрішньо переміщені особи — це не вузька соціальна тема, а один із ключових елементів відповіді на дефіцит людського капіталу, з яким сьогодні стикається Україна. Внаслідок війни ми отримали глибокі дисбаланси ринку праці: в одних регіонах — надлишок робочої сили, в інших — критичний дефіцит, і без системного підходу ці розриви лише зростатимуть. Саме тому внутрішня мобільність має розглядатися як економічний інструмент — як механізм відновлення економіки, розвитку громад і балансування ринку праці. Але це можливо лише за умови якісної інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Якщо людина не інтегрується, вона не стає частиною економіки, і країна втрачає ресурс. Фактично ми говоримо про необхідність переходу від моделі короткострокової допомоги до моделі довгострокової інтеграції через зайнятість, підприємництво і житлову стабільність", - підсумував Василь Воскобойник, Президент Асоціації "Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування", голова громадської організації "Офіс міграційної політики". Експертні обговорення тривають у межах проєкту "Розробка Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року: трудоресурсний аспект", що фінансується Міжнародним фондом "Відродження".              Довідка: Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування  є неприбутковою громадською організацією, що опікується питаннями та проблемами, пов’язаними з працевлаштуванням за кордоном громадян України. Членами асоціації є незалежні приватні компанії, що надають послуги у сфері міжнародного працевлаштування. Асоціація існує заради координації зусиль всіх учасників ринку працевлаштування за кордоном та ефективного захисту інтересів українських працівників, що працюють за межами України. Офіс міграційної політики є неприбутковою громадською організацією, яка займається формуванням нової міграційної політики України з метою збереження та розвитку людського капіталу. Офіс діє як платформа для міжсекторальної співпраці з метою формування стійкої політики у сфері міграції та ринку праці. Міжнародний фонд  "Відродження" – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження".