Без людей не буде економіки: Україна готується до керованої імміграції

9 квітня 2026 року відбулося експертне онлайн-обговорення "Керована імміграція", організоване Інститутом демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, Асоціацією "Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування" та громадською організацією "Офіс міграційної політики" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Захід пройшов у межах серії публічних та експертних обговорень, присвячених доопрацюванню проєкту Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року (трудоресурсний аспект) — документа, що пропонує системні рішення щодо повернення громадян, інтеграції внутрішньо переміщених осіб, залучення іноземних фахівців та вдосконалення управління міграційними процесами. У центрі дискусії — питання, які стають визначальними для майбутнього країни: як реагувати на дефіцит робочої сили, чи готова Україна до контрольованого залучення іноземних працівників та якою має бути модель керованої імміграції, що поєднує економічні потреби з питаннями національної безпеки. За прогнозами експертів, у найближче десятиліття Україна зіткнеться з нестачею мільйонів працівників. У цьому контексті імміграція поступово переходить із теоретичної площини у сферу практичної державної політики. Водночас учасники наголосили: мова йде не про масову імміграцію, а про керований, селективний процес із чіткими правилами відбору та інтеграції. Завідувач відділу міграції Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Олексій Позняк підкреслив: "Стратегія передбачає формування механізму залучення та відбору потенційних іноземних мігрантів для задоволення потреб ринку праці, які неможливо задовольнити за рахунок внутрішніх ресурсів. Зокрема, йдеться про заохочення іноземних громадян до навчання в Україні з перспективою залучення успішних випускників на український ринок праці. В усьому світі іноземні випускники ЗВО відповідної країни розглядаються як найбажаніший контингент мігрантів". Провідний науковий співробітник Інституту демографії Ірина Майданік звернула увагу на суспільний вимір проблеми: "Наразі в українському суспільстві ще не сформована готовність до зростання імміграції. В експертних колах є розуміння її необхідності для демографічного та економічного відновлення країни, але на рівні широкого загалу таке усвідомлення поки що відсутнє. Уже зараз важливо враховувати ризики соціальної напруги, пов’язані насамперед зі страхом втрати робочих місць, а не з реальною конкуренцією між іммігрантами та місцевим населенням, а також із можливим посиленням ксенофобських настроїв і суспільних упереджень. Саме тому критично важливою є завчасна комунікаційна політика, яка пояснюватиме роль імміграції у повоєнному відновленні та зменшуватиме суспільні страхи". Ольга Макогон, к.ю.н., проєктний менеджер Офісу реформ Кабінету Міністрів України, наголосила на важливості умов всередині країни: "Наразі вже настав час розглядати міграційний рух населення не як ізольовану тему, а як частину загальної соціально-економічної екосистеми. На державному рівні відбувається зміна підходів до управління міграцією в цілому. Більшість рішень, які визначатимуть розвиток керованої трудової міграції, лежать у площині євроінтеграції України". В.о. заступника Голови Федерації профспілок України Євгеній Гостюмінський акцентував на захисті стандартів праці: "Головним запобіжником має стати системне унеможливлення самої економічної мотивації для демпінгу умов праці. Якщо працевлаштування іноземного працівника вартуватиме роботодавцю так само, як працевлаштування українського громадянина, стимул до зловживань зникає. Для цього необхідно забезпечити виконання принципу рівної оплати за рівну працю з реальними санкціями за порушення, а не формальними штрафами, які легше заплатити, ніж дотримуватися норм. При цьому профспілки наполягають на своїй участі у двох ключових процесах — укладанні колективних угод, які встановлюють мінімальні стандарти для всіх працівників незалежно від громадянства, а також  у моніторингу їх фактичного виконання на підприємствах, де працюють іноземні громадяни". Співзасновник HRD Club Ukraine Дмитро Дегтяр підкреслив позицію бізнесу: "Головна вимога бізнесу до іноземних працівників — це готовність до роботи, дисципліна та відповідальність. Водночас для ефективного залучення працівників держава має усунути надмірні бюрократичні бар’єри. Зокрема, нинішні вимоги до оформлення довгострокових віз часто є нереалістичними для лінійного персоналу — від працівників вимагають підтвердження значних особистих фінансових ресурсів і надання документів, які не відповідають реальним умовам трудової міграції. Щоб керована імміграція реально запрацювала, необхідно запровадити механізми, за яких роботодавець може брати на себе фінансові гарантії за працівника. Це дозволить зробити процес залучення швидким, зрозумілим і таким, що відповідає потребам економіки". Підсумовуючи результати обговорення, учасники погодилися, що керована імміграція має стати частиною комплексної державної політики, яка поєднує повернення українців, розвиток внутрішнього ринку праці та залучення іноземних фахівців. Ключовим викликом залишається формування прозорих правил, ефективних механізмів відбору та інтеграції, а також довіри суспільства до таких рішень. "Фактично ми говоримо про необхідність знайти баланс. З одного боку — потреба економіки в людях, без яких неможливе відновлення і розвиток. З іншого — необхідність зберегти соціальну згуртованість, безпеку і довіру в суспільстві. І цей баланс не виникає сам по собі — його потрібно проєктувати на рівні державної політики", — зазначив Василь Воскобойник, Президент Асоціації "Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування", керівник громадської організації "Офіс міграційної політики". Експертні обговорення тривають у межах проєкту "Розробка Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року: трудоресурсний аспект", що фінансується Міжнародним фондом "Відродження". Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування  є неприбутковою громадською організацією, що опікується питаннями та проблемами, пов’язаними з працевлаштуванням за кордоном громадян України. Членами асоціації є незалежні приватні компанії, що надають послуги у сфері міжнародного працевлаштування. Асоціація існує заради координації зусиль всіх учасників ринку працевлаштування за кордоном та ефективного захисту інтересів українських працівників, що працюють за межами України. Офіс міграційної політики є неприбутковою громадською організацією, яка займається формуванням нової міграційної політики України з метою збереження та розвитку людського капіталу. Офіс діє як платформа для міжсекторальної співпраці з метою формування стійкої політики у сфері міграції та ринку праці. Міжнародний фонд  "Відродження" – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США. Матеріал підготовано за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження". Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження".