«Обсяг продажів зросте на 25%». Верховна Рада розгляне законопроєкт про ПДВ на дрібні посилки з-за кордону — чи виграє бізнес

Комітет Верховної Ради з питань податків підтримав законопроєкт №15112-1 про ПДВ на посилки з-за кордону вартістю менш ніж €150. Зараз Міністерство фінансів очікує його розгляд у Верховній Раді. Як це вплине на український бізнес Цей законопроєкт — реформа, яка є частиною зобов’язань України у співпраці з Міжнародним валютним фондом ( МВФ), кажуть у пресслужбі Міністерства фінансів. Український бізнес сплачує всі податки, а частина товарів, що продаються через іноземні маркетплейси, потрапляє до споживача без оподаткування ПДВ, пояснюють там причини нововведень. Скасування пільги з ПДВ для посилок до €150 євро дозволить мінімізувати зловживання — зокрема дроблення відправлень, а також скоротити тіньовий сегмент ринку, каже заступниця керівника Департаменту стратегічного розвитку з питань європейської інтеграції Американської торговельної палати в Україні Оксана Швець. Україні пропонується м’якша модель, ніж в ЄС — застосування ПДВ без додаткових мит, каже економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький. З липня 2026 року Європейський Союз додатково запровадить фіксоване мито на посилки з інших країн, зазначає він. У більшості товарів ПДВ автоматично включатиметься у ціну товару на етапі купівлі через маркетплейси. Некомерційні посилки або подарунки вартістю до €45 не оподатковуватимуться. Податок доведеться сплатити навіть з цієї суми, якщо у відправленні є парфуми, кава та чай, уточнюють у пресслужбі Міністерства фінансів. Який масштаб неоподаткованих посилок з-за кордону в Україні? Бюджет втратить 27 млрд грн у 2026 році від «незапровадженого ПДВ» Потенційні втрати надходжень ПДВ сягають 27 млрд грн у 2026 році, кажуть у Спілці українських підприємців ( СУП) , посилаючись на відповідне дослідження Інституту соціально-економічної трансформації. Щорічні обсяги « пільгових посилок» щорічно зростають на 50%, додають там. Загальний обсяг операцій, звільнених від оподаткування у 2022 році, становив 23 млрд грн, а у 2025 році — майже 93 млрд грн. Основні відправники міжнародних поштових та експрес-відправлень — китайські та польські компанії. У 2025 році з китайських Temu, Aliexpress і Cainiao в Україну надійшло 55,7 млн відправлень, що становило 74% ринку, свідчать дані Інституту соціально-економічної трансформації ( ISET). Польські компанії Answear, LPP, Modivo і MakeUp відправили в Україну 10,8 млн посилок — це 20% ринку. Через міжнародні посилки українці найбільше замовляють, зокрема, одяг, взуття, електроніку та аксесуари, косметику, повідомляють у Інституті соціально-економічної трансформації. Посилка з Temu / Фото: Reuters/NurPhoto Agency « Переважна більшість цих товарів вже виробляється в Україні — тут працюють, зокрема, 20 000 виробників одягу та взуття, 200 виробників іграшок», — додають там. У разі ухвалення законопроєкту, податок для посилок з €0 складатиметься з ввізного мита — 10% від вартості товару та 20% ПДВ, кажуть у пресслужбі Міністерства фінансів. Це дозволить залучати до 10 млрд грн надходжень до бюджету щороку, додають там. Ці кошти, зокрема, можуть бути спрямовані на фінансування сектору безпеки та оборони, вважають у Міністерстві фінансів. Від запровадження ПДВ на посилки з €0 надходження у бюджет будуть у розмірі 19 млрд грн, підрахували у Інституті соціально-економічної трансформації. Є ризик певного зростання « сірих» схем, однак він не є визначальним за умови належного адміністрування, каже Швець з Американської торговельної палати в Україні. Досвід ЄС показує, що після зміни правил оподаткування транскордонної торгівлі системного зростання контрабанди не відбулося, додає вона. Як саме від нового ПДВ виграє український бізнес? «М'який протекціоністський ефект» « Для нас — це означає більш чесну конкуренцію, бо кожна посилка без ПДВ означає втрачений продаж для українського магазину та менше роботи для легального бізнесу», — каже СЕО Intertop Сергій Бадрітдінов. Зараз товари на маркетплейсах AliExpress і Temu дешевші на 20% за товари на українському ринку, каже СЕО Цитрус Артем Шевченко. Загалом обсяг продажів всередині України може зрости на 20−25%, вважає він. Від цього виграє український бізнес, бо отримає рівніші умови конкуренції, каже Бадрітдінов. Ухвалення закону сприятиме розвитку легального імпорту, стимулюватиме інвестиції в український ритейл, логістику та локальне виробництво, кажуть у пресслужбі Європейської бізнес-асоціації. Все залежить від користувацького досвіду на міжнародних майданчиках: якщо українцям там буде зручно, то вони продовжать купувати товари у категоріях з низьким середнім чеком, каже Шевченко. Водночас зміни щодо впровадження додаткового податку відлякуватимуть частину людей і повертатимуть їх на українські майданчики, додає він. Продажі зростуть в українських виробників і маркетплейсів, але на скільки — час покаже, каже Бадрітдінов. « Через запровадження нового податку можливе зниження попиту, адже через подорожчання імпортних товарів частина клієнтів може відмовитись від замовлень або скоротить їх обсяги», — кажуть у пресофісі Нової пошти. Для ринку це означає перерозподіл потоків, адже частина відправлень перейде в альтернативні або неофіційні канали доставки, додають там. Нова Пошта и Укрпошта вже обговорювали з профільними комітетами Верховної Ради та Мінфіну технічну та операційну підготовку до нововведень. Потрібні ІТ-інтеграції з митницею та маркетплейсами, додаткові процеси збору та перевірки даних і ймовірне залучення логістичних операторів до адміністрування податку, кажуть у Новій пошті. « Ми готові, наприклад, впровадити митно-брокерські сервіси, щоб спростити цей процес», — додають там. Компанія може оперативно підлаштувати процеси під нові вимоги з мінімізацією впливу на клієнта, кажуть у відділі комунікацій Укрпошти. «Є досвід швидкої адаптації: зокрема під час оновлення митних правил США», — додають там. Це буде доволі відчутний м’який протекціоністський ефект, каже економіст Юрій Гадай. Зокрема, введення ПДВ на посилки з €0 також « зріже» кілька відсотків негативного сальдо торгового балансу для макростабільності, додає він. Коли запрацюють нові правила? Навіть у разі ухвалення законопроєкту у 2026 році, норми почнуть діяти не раніше ніж з 1 січня 2027 року, кажуть у пресслужбі Міністерства фінансів. Теги:   AliExpress Temu Ритейл ПДВ Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter