«Колективна травма» через Угорщину. У європейських столицях бояться вступу нових членів — Politico

Бачення президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн щодо значного розширення ЄС, яке включає й Україну, зіткнулося з серйозною перешкодою: багато нинішніх членів просто не хочуть про це говорити. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на дев’ятьох дипломатів та чиновників Євросоюзу. Співрозмовники зазначили, що небажання говорити про вступ України зумовлене страхом дати волю популістам, національними референдумами щодо приєднання кожної нової країни та колективною травмою від взаємодії з Угорщиною з моменту її вступу у 2004 році. Журналісти кажуть, що прийом нових членів — ініціатива, яку очолила фон дер Ляєн — мав бути на порядку денному саміту Євросоюзу у Нікосії пізніше цього місяця. Втім, через неоднозначну позицію лідерів, зараз це питання навряд чи будуть розглядати, заявив один високопосадовець ЄС, який брав участь у підготовці. «Розширення має залишатися вимогливим і базуватися на заслугах, щоб забезпечити його успіх та довіру», — сказав Politico міністр-делегат Франції з європейських справ Бенжамен Аддад. Троє дипломатів та один високопосадовець ЄС заявили, що найбільше уряди побоюються політичних наслідків для будь-якого лідера, який винесе питання нових членів Європейського Союзу на національне обговорення. Серед приводів для занепокоєння — повторення дебатів про « польського сантехніка», які охопили багато країн Євросоюзу перед вступом Варшави у 2004 році. Тоді деякі політики стверджували, що дешева польська робоча сила замінить високооплачуваних працівників у Західній Європі. «Ті самі напівпопулістські, напівксенофобські аргументи, які ми чули про поляків, ми, ймовірно, почуємо й щодо українців та будь-якого іншого кандидата. Хто ці люди? Що вони робитимуть у нашому клубі? Чи прийдуть вони, щоб забрати наші робочі місця?» — сказав дипломат із середньої за розміром країни ЄС. Це занепокоєння особливо сильне у Франції, яка за законом повинна провести референдум щодо прийняття будь-якого нового члена. Голосування, зокрема, щодо України, може підіграти кампанії лідера правогопопулістського Національного об'єднання Жордана Барделли, який, згідно з опитуваннями, перемагає у першому турі президентських виборів свого правоцентристського суперника Едуара Філіппа. Крім того, Німеччина, Нідерланди та Італія наполягають на тому, що складний процес ЄС, «заснований на заслугах», має поважатися без винятків з геополітичних причин — навіть попри розуміння тиску на Україну та Молдову щодо швидкого вступу, зазначили дипломати. «Звичайно, ми не хочемо послаблювати [президента України Володимира] Зеленського… але переважна більшість держав-членів зараз не мають бажання брати участь у цих обговореннях», — сказав високопоставлений дипломат великої європейської країни. Ще одна часто згадувана проблема — досвід ЄС з Угорщиною як партнером-обструкціоністом. Країна, котра приєдналася у 2004 році, неодноразово звинувачувалася в обмеженні демократії за часів прем'єр-міністра Віктора Орбана, який також підтримував зв’язки з РФ та блокував європейську допомогу Україні. Politico зауважує, що прийняття нових членів створює ризик появи столиць-«троянських коней» з правом вето. Саме тому Комісія хоче розробити механізм захисту від подібних ситуацій ( наприклад, позбавлення нових членів права вето на кілька років після вступу). Однак навіть Чорногорія, яка пройшла майже всі кроки, стикається з тим, що країни ЄС не дають згоди на наступний етап: мандат на початок підготовки договору про вступ. Троє чорногорських чиновників висловили розчарування через відсутність прогресу, вказавши на Францію як на ймовірну перешкоду. Французькі чиновники заперечили це. Вони стверджують, що Париж не самотній у своїх занепокоєннях і прагне ширшої дискусії щодо розширення. Видання каже, що цей глухий кут є проблематичним і для України, яка розглядає членство в ЄС як гарантію безпеки від майбутньої російської агресії. Потенційна мирна угода з РФ могла б включати перспективу членства в Євросоюзі вже у 2027 році як стимул для українських виборців. Втім, країни ЄС відмовляються приймати Київ наступного року. А під час вечері на початку березня посли рішуче виступили проти радикального підходу до вступу. Раніше президент Володимир Зеленський повідомляв, що Україна розраховує на вступ до Європейського Союзу у 2027 році. Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначав, що будь-яка країна, яка хоче приєднатися до ЄС, повинна спочатку відповідати Копенгагенським критеріям, а цей процес зазвичай займає кілька років. Він наголосив, що Україні потрібна перспектива , яка прокладе шлях до вступу в довгостроковій перспективі. Вступ України до ЄС з 1 січня наступного року, за словами Мерца, нереальний. 17 березня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що українська делегація в Брюсселі отримала від Євросоюзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами. За її словами, наступні кроки — успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС. 19 березня 25 лідерів ЄС ( окрім Угорщини та Словаччини) ухвалили заяву, в якій закликали негайного відкрити переговорні кластери щодо членства України в ЄС. 8 квітня віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що наразі європейські партнери ведуть активну дискусію щодо моделі вступу України до ЄС , яка може з’явитися уже в 2027 році. Теги:   Європейський союз вступ України до ЄС Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter