«Зібрали за день — знищили за секунди». У Vyriy Industries розповіли, як Україна «кухонними» дронами рве дорогу техніку ворога

Український ринок оборонних технологій сьогодні розвивається не за класичними правилами інновацій. Про це під час заходу NV Велика цифрова трансформація заявив Олексій Бабенко, CEO Vyriy Industries. За словами Бабенка, ключовим критерієм успіху є не новизна розробки, а її ефективність безпосередньо на полі бою. «Європейські, а інколи й українські компанії часто женуться за інноваціями заради інновацій. Але робочість продукту визначається не тим, наскільки він новий, а тим, який результат він дає на фронті», — пояснив він. Як приклад він навів контраст між великими західними оборонними корпораціями та українськими виробниками дронів: іноді продукт, створений українською командою за день, здатен знищити техніку, на виробництво якої витрачено рік. Бабенко підкреслює: український miltech не створює принципово нові мікрочіпи, але вміє ефективно використовувати вже існуючі технології. «Інновація не в самому чіпі. Нові чіпи в Україні не з’явилися. Але ми почали використовувати ті, які з’явилися під час війни», — зазначив він. Як приклад — система маяків без GPS, побудована на чіпі нової архітектури. Подібні системи існували і раніше, але сучасна реалізація дає практичну перевагу на полі бою — і водночас може бути зібрана навіть у простих умовах. «Якщо результат дають дрони, які збираються на кухнях, значить, ми будемо збирати дрони на кухнях», — сказав Бабенко. Кажучи про те, де штучний інтелект вже працює, Бабенко зазначив, що найбільший практичний ефект від штучного інтелекту сьогодні — не у складних бойових сценаріях, а в оптимізації роботи розробників. «Коли інженер не бігає по офісу в пошуках відповіді, а отримує її миттєво через ChatGPT — це вже величезний результат», — пояснив він. У бойовому застосуванні найпомітніший кейс — системи донаведення дронів. Вони справді працюють і демонструють високу точність, однак не вирішують головної проблеми війни дронів. За словами Бабенка, головний виклик — не влучити, а долетіти. «Найбільша проблема — це долетіти до цілі і знайти її. Якщо ти вже долетів і знайшов — скоріш за все, ти її уразиш», — зазначив Бабенко. Саме цю задачу штучний інтелект поки що вирішує обмежено. Втім, ситуація може змінитися вже найближчим часом: Міністерство оборони активно закуповує дрони з донаведенням, і до середини літа очікується масове їх застосування. «Це буде своєрідний екзамен для всіх розробників. Ми або побачимо хвилю скарг, або позитивний фідбек», — прогнозує він. Кажучи про навчання ШІ Бабенко наголосив, що це потребує менше ресурсів, ніж здається. Попри поширену думку, для навчання моделей не завжди потрібні великі дата-центри. За словами Бабенка, базові системи виявлення цілей можуть тренуватися навіть на одному потужному комп’ютері. Ключову роль відіграє розмітка даних, яку спочатку виконує людина, а далі система навчається самостійно. Головна перевага ШІ — здатність до постійного навчання і експоненційного зростання ефективності. Стосовно гонки інновацій із Росією, Бабенко зазначив, що війна створила унікальну ситуацію взаємного копіювання технологій. Українські розробники переймають прості й ефективні рішення росіян — наприклад, системи ухилення розвідувальних дронів від FPV-атак через виявлення радіосигналу. «Це надзвичайно проста система, яка коштує кілька тисяч гривень і рятує дрон за десятки тисяч доларів», — пояснив Бабенко. Водночас і російська сторона активно копіює українські розробки. Зокрема, дрони на оптоволокні вперше з’явилися саме в Україні, але швидко були масштабовані противником. Серед нових розробок — дрони, які можуть автономно чекати на ціль і атакувати її без постійного управління оператором. За словами Бабенка, такі системи вже тестуються і можуть працювати без прив’язки до конкретного типу цілі — рішення про застосування залишається за військовими. Кажучи про економіку війни і те, хто заробляє більше, Бабенко також звернув увагу на нерівні умови для різних сегментів оборонного виробництва. Виробники FPV-дронів мають короткий фінансовий цикл і швидкий обіг коштів, що робить їх бізнес більш прибутковим навіть при однаковій маржі. Натомість складніші системи — розвідувальні літаки чи наземні роботизовані комплекси — мають довший цикл виробництва і, відповідно, нижчу ефективність капіталу. Кажучи про жорсткий вибір майбутнього, Бабенко зазначив: «Або через 50 років нас вб’ють роботи, або через рік — росіяни. І тут вибір очевидний». Він наголосив, що ця теза відображає головну логіку українського miltech: швидкість, практичність і результат важливіші за ідеальність технологій. Теги:   Івенти Діалоги про майбутнє Діалоги з NV Озброєння Дрони Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter