«За цифровим фасадом — старий папір». Чому лідерство України у цифровізації не перетворюється на економічний ефект — Циборт

Україна увійшла до лідерів серед країн світу за рівнем цифровізації і взаємодії населення з цифровими інструментами, але економічний ефект гальмує поки що недосконала нормативна база. Україна за останні роки здійснила стрімкий ривок у глобальних рейтингах цифровізації та вже входить до п’ятірки лідерів світу за цим показником, однак цей прогрес поки що не конвертується в економічне зростання через відставання внутрішніх процесів і складнощі зі зміною законодавства. Про це заявив заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку Олександр Циборт під час івенту Діалоги з NV. Велика цифрова трансформація . Так, у рейтингу цифрового розвитку ООН Україна піднялася зі 102-го місця у 2018 році на 5-те у 2024-му. «По цифровізації ми як країна сильно зростаємо. Думаю, у наступному оновленні рейтингу піднімемося ще вище», — зазначив він. Заступник міністра також підкреслив, що за рівнем взаємодії населення з цифровими інструментами Україна посідає перше місце у світі. «Сьогодні потенціал цифровізації населення максимальний. Це формує і нове бачення того, як будувати державні сервіси та розвивати GovTech», — додав посадовець. Водночас він звернув увагу на структурний дисбаланс: високі позиції забезпечені передусім завдяки « фронтенду» — користувацьким сервісам, тоді як «бекенд» залишається недостатньо цифровізованим. «Коли ми робимо гарний цифровий фасад, всередині часто залишаються старі процеси — папір, застарілі схеми, які дуже складно змінювати», — пояснив Циборт. За його словами, головна проблема — нормативна база. Зміна законів потребує значного часу та узгодження між великою кількістю стейкхолдерів. «Якщо з постановами простіше, то закони — це складний і тривалий трек», — наголосив він. Це призводить до ситуацій, коли цифрові рішення лише частково автоматизують процеси. «Наприклад, під час цифровізації ліцензій частина роботи все одно виконується за старими процедурами — з документами, сканами, ручною обробкою. Іноді це навіть ускладнює процес», — сказав заступник міністра. У зв’язку з цим одним із пріоритетів він назвав « внутрішній рейтинг цифровізації» — фактичну трансформацію державних процесів, а не лише користувацьких інтерфейсів. Циборт також відзначив зміну підходу держави до цифрових продуктів: акцент робиться не на створенні нових застосунків, а на інтеграції вже існуючих рішень бізнесу. Як приклад він навів проєкт цифрового чека ( єЧек). «Ми створюємо правила гри і нормативну базу, а бізнес на основі вже існуючих компонентів реалізує рішення. Це дозволяє значно швидше впроваджувати зміни», — пояснив він. Попри цифрову зрілість держави, розрив між технологічним рівнем і економічним ефектом зберігається. «Держава з точки зору цифровізації вже зріла, але це поки що не конвертується в економічне зростання. Основний розрив — у нормативці», — підкреслив Циборт. Окремо він згадав реформу системи дозволів для бізнесу. Наразі розглядаються варіанти переходу до декларативного принципу для частини ліцензій. «Йдеться приблизно про 100 дозволів. Але це потребуватиме окремого закону і зміни всієї логіки їх опрацювання», — зазначив він. В умовах війни, за його словами, прискорювати зміни допомагають експериментальні постанови, через які вже реалізується більшість цифрових проєктів. «Але аналогічного механізму для законів немає. Якби можна було запускати законодавчі експерименти, це суттєво пришвидшило б трансформацію», — розповів заступник міністра. Модератор дискусії Віталій Сич, головний редактор NV , звернув увагу на свіжий рейтинг Global AI Vibrancy Index 2026, підготовлений Стенфордським університетом, у якому Україна не увійшла навіть до топ-36 країн за рівнем розвитку штучного інтелекту ( але туди потрапила РФ, 31-е місце). При цьому національна стратегія передбачає вихід до трійки лідерів за рівнем інтеграції ШІ до 2030 року. Фото: NV Коментуючи це, Циборт зазначив, що даний рейтинг насамперед враховує наукові публікації, обсяги приватних інвестицій і патенти, але не відображає практичне впровадження технологій. «Якщо говорити про інтеграцію ШІ, у нас уже є багато реальних кейсів. Просто немає окремого рейтингу, який це вимірює», — сказав він. Зокрема, Циборт розповів про запуск спільно з Google першої в Європі ШІ-ліцензії для бізнесу. «Вона економить час, готує попереднє рішення для держслужбовця і має антикорупційний ефект», — зазначив заступник міністра. За його словами, елементи штучного інтелекту вже інтегруються практично в усі державні цифрові проєкти, зокрема в систему Обрій для ринку праці, яка розробляється спільно з Мінцифрою та буде інтегрована в Дію. «Це не ШІ заради ШІ, а практичні рішення, які реально працюють», — підсумував він. Теги:   Діалоги з NV Івенти цифровізація Штучний інтелект діджиталізація Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter