«Ви мій десятий. Першим був Вінстон». Як Єлизавета ІІ вражала світових лідерів на особистих зустрічах — добірка спогадів до її 100-річчя

21 квітня виповнюється 100 років від дня народження королеви Єлизавети ІІ, яка на момент своєї смерті у 96-річному віці побила рекорд перебування на британському престолі. За 70 років і сім місяців, які Єлизавета ІІ правила країною, у Британії змінилися 15 прем'єрів, а в США — 14 президентів. Чимало з них залишили свої спогади про неї. З нагоди 100-річного ювілею від дня народження Єлизавети ІІ NV зібрав спогади впливових світових політиків різних епох, які мали нагоду зустрітися з британською королевою, відзначаючи її почуття гумору та найширшу обізнаність у державних справах. У своїй автобіографії ( Margaret Thatcher: The Autobiography) Тетчер нагадала, що аудієнція, на якій монарх надає право сформувати уряд, трапляється з більшістю британських прем'єр-міністрів лише раз у житті. «Повноваження залишаються непорушними, коли чинний прем'єр-міністр виграє вибори, тому їх ніколи не доводилося поновлювати за роки мого перебування на посаді», — пояснила вона. Водночас Тетчер розповіла про численні щотижневі аудієнції з королевою, які відбувалися « в режимі суворої конфіденційності». Вона підкреслила, що на цих зустрічах Єлизавета ІІ демонструвала « вражаючу» обізнаність у державних справах. Маргарет Тетчер та Єлизавета ІІ в 1979 році / Фото: Number 10 / Flickr «Я мала брати участь у таких аудієнціях з Її Величністю раз на тиждень, зазвичай у вівторок, коли вона була в Лондоні, або іноді в інших місцях, коли королівська родина була у Віндзорі чи Балморалі. Той, хто вважає, що ці зустрічі обмежуються світськими умовностями, дуже помиляється: вони мають спокійний діловий характер, а Її Величність володіє вражаючим розумінням поточних проблем і великим досвідом. І хоча преса не могла встояти перед спокусою натякнути на суперечки між Палацом і Даунінг-стріт, я завжди вважала ставлення королеви до роботи уряду абсолютно коректним», — згадувала Тетчер. Вона саркастично відкинула чутки в пресі про суперечки між нею та королевою. «Звичайно, історії про зіткнення між двома впливовими жінками були надто гарними, щоб їх не вигадати. Загалом про так званий « жіночий фактор» за час мого перебування на посаді написали більше нісенітниць, ніж майже про будь-що інше. Мене завжди питали, як це — бути жінкою-прем'єр-міністром. Я відповідала: «Не знаю: я ніколи не мала альтернативи», — розповіла одна з найвпливовіших прем'єрок Британії. Джонсон востаннє бачив королеву за два дні до її смерті 6 вересня 2022 року, залишаючи посаду прем'єр-міністра. У своїй книзі мемуарів Unleashed він заявив, що вона зберігала гострий розум і ясну свідомість. «Її розум — як говорив також [принц] Едвард — був абсолютно неушкоджений її хворобою [Джонсон стверджував, що наприкінці життя у королеви діагностували рак кісток], і час від часу під час нашої розмови її обличчя все ще осяювала та неймовірна сяюча посмішка в усій її красі, здатна раптово підійняти настрій». Борис Джонсон і Єлизавета ІІ в 2019 році / Фото: Victoria Jones/Pool via REUTERS/File Photo У своїй книзі Джонсон також описав щотижневі аудієнції прем'єр-міністра з монархом як «привілей» і «бальзам». «Вона випромінювала таку етику служіння, [таке] терпіння та лідерство, що ви справді відчували, що помрете за неї, якщо це буде потрібно, — пише Джонсон у мемуарах. —  Вам потрібен хтось добрий і мудрий, який би уособлював усе те, що є хорошого в нашій країні. Вона блискуче впоралася з цією роботою». Водночас британська преса підкреслювала, що розповідями про хворобу королеви Борис Джонсон порушив негласний кодекс мовчанки про особисте життя королівської родини. Досі його дотримувалися більшість інших експрем'єрів: якщо вони й згадували про контакти з королевою у своїх спогадах, то ніколи не вдавалися до розголошення настільки чутливих деталей. Мемуари Блера ( A Journey), що вийшли в 2011 році, и також стали джерелом дискусій через надмірно відверті спогади про Єлизавету ІІ. Він вважав, що королева часом демонструвала « зверхність» та прямолінійність. Зокрема він згадав, як почув від неї на першій аудієнції в ролі нового глави уряду: «Ви мій десятий прем'єр-міністр. Першим був Вінстон [Черчилль]. Це було ще до того, як ви народилися». Тоні Блер та королева у 90-х роках / Фото: Number 10 / Flickr Блер також ділився, що його відвідини королівської родини в замку Балморал були « яскравою комбінацією інтригуючого, сюрреалістичного та надзвичайно химерного» досвіду, і «дещо жахали». Тодішній прем'єр визнав, що «нервував» перед такими зустрічами, а почувати себе вільніше йому допомагав лише міцний алкоголь, яким пригощали в Балморалі. Блер також розповідав, що був здивований тим, що принц Філіпп сам готував барбекю, а Єлизавета ІІ власноруч мила посуд в раковині. Окремою темою, яку Блер висвітлив у своїх мемуарах, стала його розмова з королевою після похорону принцеси Діани, загибель якої стала кризою і потрясінням для британської монархії. Блер згадує, що говорив королеві «про необхідність винести уроки» і водночас додає: «Я хвилювався, що вона подумає, ніби я читаю їй лекцію чи поводжуся зухвало, і місцями під час розмови вона виявляла певну зверхність, хоча зрештою сама сказала, що уроки мають бути засвоєні». Ліз Трасс очолювала британський уряд найкоротший час в історії, однак саме її кабінету довелося організовувати державний похорон монарха. Трасс була однією з останніх, хто встиг побачити королеву: Єлизавета ІІ провела аудієнцією із нею як з новопризначеною прем'єр-міністеркою лише за два дні до смерті. Королева Єлизвета ІІ та Ліз Трас 6 вересня 2022 / Фото: Jane Barlow/Pool via REUTERS «Ми провели близько 20 хвилин, обговорюючи політичні питання. Вона була цілковито в курсі всього, що відбувалося, а також була як завжди гострою та дотепною. Ближче до кінця нашої розмови вона попередила мене, що робота прем'єр-міністром неймовірно старить. Вона також дала мені пораду: „Розраховуйте сили“. Можливо, мені варто було дослухатися», — згадувала опісля Трасс у своїх мемуарах Ten Years to Save the West: Lessons from the only conservative in the room. Британські та американські оглядачі зазвичай зазначають, що саме з Рональдом Рейганом з-поміж усіх президентів США королева мала найтепліші стосунки. Він був першим президентом США, якого разом із дружиною Ненсі Рейган запросили переночувати у Віндзорському замку у червні 1982 року. Саме тоді Рейган та Єлизавета ІІ здійснили спільну прогулянку верхи на території Віндзора — обидва були вправними вершниками і цінителями коней. Рональд Рейган і королева Британії в 1982 році / Фото: Ronald Reagan administration Це був один з трьох візитів Рейгана до Британії, який він пізніше згадував у своїх мемуарах як «казковий» та називав одним з найкращих моментів свого президентства. Він також відзначав майстерність королеви у їзді верхи, а в одному з інтерв'ю відгукувався про неї як про « справді чудову й доброзичливу леді» та «чарівну людину». Пізніше Рейгани приймали королеву та її чоловіка принца Філіпа у своєму приватному маєтку, Ранчо дель Сьєло, поблизу Санта-Барбари. Вперше Клінтон мав нагоду зустрітися з королевою Єлизаветою під час вечері 4 червня 1994 року в британському Портсмуті, з нагоди 50-ї річниці висадки союзників в Нормандії під час Другої світової війни. А в 1995 році королева прийняла Білла та Гілларі Клінтонів у Букінгемському палаці. «Її Величність вразила мене як людина, яка, якби не обставини її народження, могла б стати успішним політиком чи дипломатом. А натомість вона мусила бути і тим, й іншим, намагаючись не здаватися жодним із них», — писав Клінтон у своїх мемуарах My life. За 70 років на монаршому престолі королева Єлизавета II зустрілася з 10 президентами Франції - від Рене Коті до Еммануеля Макрона. Останній неодноразово відзначав її особливу роль у британсько-французьких відносинах, найбільш емоційно — у привітанні з нагоди платинового ювілею та у заяві після смерті монарха. Королева та Еммануель Макрон в 2021 році / Фото: Jack Hill/Pool via REUTERS/File Photo Макрон підкреслював, що королева блискуче володіла французькою мовою, а її відданість союзу з Францією залишалася однією з «дуже небагатьох» незмінних констант, на які могли покладатися очільники Французької Республіки протягом семи десятиліть. «З моменту своєї коронації вона була знайома та спілкувалася з усіма нашими президентами. Жодна інша країна не мала честі вітати її стільки разів, як ми. В її особі я пізнав великого главу держави, унікальний приклад відданості своєму народові та дуже близького союзника», — наголошував Макрон у вересні 2022-го. «Для вас вона була вашою королевою, для нас вона була Королевою », — додав президент Франції, віддаючи данину пам’яті Єлизаветі ІІ. З 14 президентів США, на терміни роботи яких випало її правління, королева особисто зустрічалася з 13, від Гарі Трумена до Джо Байдена. «Не пощастило» лише Ліндону Джонсону, який став главою Сполучених Штатів після вбивства Джона Кеннеді в 1963 році і керував країною до 1969-го. «Хоча американці відкинули правління монархії, багато хто все ще шанував її, і завжди було щось грандіозне в тому, коли президент [США] зустрічався з королевою», — писала NYT, додаючи, що для кожного з американських президентів така зустріч «зазвичай була кульмінацією їхнього перебування на посаді, певною мірою підтвердженням їхнього статусу на світовій арені». На цих зустрічах американські лідери та їхні дружини, як і чимало інших світових лідерів, нерідко порушували протокол або ставали причиною інших казусів. Утім, королева завжди реагувала на них однаково стримано, а часом навіть заохочувально підтримувала « порушників». Так сталося, наприклад, у 2009 році, під час візиту Барака Обами та його дружини Мішель у Британію на саміт G20. На зустрічі з королевою перша леді США, попри суворе традиційне правило не торкатися монарха, поклала руку їй на спину в напівобіймах, що пізніше спровокувало чимало обурення та дискусій у Британії. Натомість королева, схоже, допомогла Мішель Обамі вийти з ситуації і обійняла її у відповідь. «Вона показала мені, що людяність важливіша за протокол чи формальність», — пізніше написала дружина Обами у своїх мемуарах. До речі, схожої помилки свого часу припустився і президент Франції Жорж Помпіду , який у 1972 році зустрічав королеву в Єлисейському палаці та, проігнорувавши протокол, взяв її за руку, щоб допомогти піднятися сходами, що стало дипломатичним інцидентом. 43-й президент США Джордж Буш-молодший приймав британську королеву у США в 2007 році з нагоди 400-річчя поселення Джеймстаун — першого постійного місця проживання англійців у Новому світі. На урочистому державному бенкеті з цієї нагоди він припустився прикрої обмовки, переплутавши 1776 рік з 1976-м — коли дякував королеві за її участь у відзначенні 200-річчя США. «Вона подивилася на мене так, як лише мати могла подивитися на дитину», — іронічно зазначив Буш опісля про реакцію тоді 81-річної Єлизавети ІІ. Наступного вечора, виступаючи на вечері в британському посольстві, королева іронічно зауважила: «Я подумала, чи не слід мені почати цей тост зі слів: «Коли я була тут у 1776 році». Аудиторія щиро розсміялася у відповідь на її жарт. Джордж Буш-старший як господар Білого дому мав власну історію про прикрий казус з королевою. У 1991 році за його президентства Єлизавета ІІ відвідала США з державним візитом. Утім, коли вона вийшла виступити із промовою на підготовлений для неї подіум, ніхто не врахував невисокий зріст королеви ( 163 см). Тож її обличчя повністю сховалося за закріпленими мікрофонами, натомість камери бачили лише капелюх монарха понад ними. Ця промова увійшла в історію як «промова говіркого капелюха». Яку надзвичайну вагу мають дрібниці, коли йдеться про візит королеви, переконався і 38-й президент США Джеральд Форд . У тому ж таки 1976 році, який не зміг з першого разу озвучити Буш-молодший, Форд станцював з королевою у Білому домі. Утім, ніхто не подбав про те, що в цей момент оркестр грав пісню з двозначною назвою The Lady Is a Tramp ( Леді-волоцюга, найбільше відома у виконанні Френка Сінатри та Елли Фіцджеральд). Це не пройшло повз увагу преси, і військовому оркестру пізніше довелося виправдовуватися перед командуванням за інцидент. Чинний президент США Дональд Трамп також встиг відзначитися порушенням протоколу під час свого першого терміну, коли на прийомі у королеви в Букінгемському палаці в 2019 році крокував попереду монарха, оглядаючи почесну варту. Утім, це не завадило Трампу пізніше стверджувати, що він нібито був « улюбленим» президентом Єлизавети ІІ. Однак цю традиційно хвалькувату думку Трампа спростовує нова книга The Queen and Her Presidents: The Hidden Hand That Shaped History, яка вийшла напередодні 100-річчя від дня народження королеви. У ній описано, як Єлизавета ІІ була « розлючена» тим, що гелікоптер Трампа Marine One, на якому він прибув до Букінгемського палацу, пошкодив її газон та зім'яв квіти, уражені хвилями повітря від лопатей. Вона навіть поскаржилася на це прем'єр-міністру Австралії Скотту Моррісону, якого приймала після Трампа. Крім того, численні джерела авторки книги, від високопосадовців у британському уряді та Букінгемському палаці до колишніх лідерів США, із сарказмом спростували думку про те, що стосунки королеви з Трампом могли б хоч якоюсь мрою зрівнятися з прихильністю, яку вона відчувала до деяких його попередників, від героя війни Дуайта Ейзенхауера до Барака Обами, прихильність Єлизавети ІІ до якого « вразила чиновників по обидва боки Атлантики». Джилл Байден у коментарях для книги назвала « істеричними» намагання Трампа заявляти, що він був « улюбленим» лідером США в очах королеви, а Джо Байден іронічно заявив, що «це точно відповідає його характеру». Натомість Білл Клінтон заявив, що був би «шокований», якби Єлизавета ІІ будь-яким чином вказала на «улюбленця» серед політиків. «Я не маю уявлення, що вона насправді думала про будь-кого з нас. Я знаю лише те, що думав про неї я — а я вважав її справді особливою» За матеріалами The New York Times , The Guardian , RFI , мемуарів політиків. Теги:   Королева Єлизавета II Велика Британія Тоні Блер Британська монархія Маргарет Тетчер Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter