Як росіяни стали жертвами міфу про велику Росію?

Доктор філософських наук, професор Університету Короля Данила Коли Z-ники розпочнуть «безглуздий і безжальний» бунт проти Путіна Після напрочуд вдалих українських ударів по нафтопереробному заводі в Туапсе серед російських зетників неодноразово лунала сповнена болю фраза: «Ну когда же мы наконец начнем воевать по-настоящему…». Її формулювали по-різному, але всі версії містили один підтекст: мовляв, Росія досі не завдавала справжніх ударів по Україні й усе ще має в рукаві козирі, які саме час витягти. Чому ж попри те, що триває вже п’ятий рік війни, деякі росіяни все ще вірять, що їхня країна має, окрім ядерної зброї, ще якусь приховану силу, що здатна зламати українську оборону і яка поки не була нею використана? На мою думку, однією з причин такої безпідставної впевненості є міф про велич Росії, який десятиліттями плекав Путін у свідомості своїх підданих. У результаті вони почали вірити, що, окрім розміру території, їхня країна має ще якусь особливу велич, яка робить її наддержавою, здатною диктувати свою волю іншим. Нездатність Росії навіть наблизитися до досягнення поставлених нею цілей у війні з Україною, здавалося б, мала б зруйнувати міф про її особливу велич та силу. Проте іронія міфів полягає в тому, що докази часто не мають над ними влади, і люди продовжують у них вірити навіть тоді, коли реальність свідчить про протилежне. У результаті зетники сьогодні схожі на розгублених підлітків, яким батьки роками розповідали про їхні нібито видатні музичні здібності, а ті тепер ніяк не можуть зрозуміти, чому журі та глядачі талант-шоу не поділяють батьківських оцінок. Звичайно, окрім тих росіян, які кричать « когда же мы наконец начнем», є й ті, хто усвідомлює, що «пора заканчивать». Проте їхні голоси, здається, поки не здатні здолати силу міфу, в полоні якого живе інша частина Росії. Дмитро Чернишев Путін і неминуча катастрофа. 5 ознак краху режиму Ця віра, мабуть, і надалі штовхатиме їх до того, щоб укривати своїми тілами українську землю. Тому сподіватися на швидке прозріння не варто. Проте цікаво, що трапиться з цими громадянами, коли кількість невдач стане такою великою, що суміщати їх з ідеєю великої Росія буде неможливо. Чи визнають вони, що помилялись? Навряд. Швидше за все, у звичній для людських істот манері вони звинувачуватимуть у всьому зовнішні обставини. Цілком імовірно, що такими обставинами стануть Путін і його державна машина, які вселяли їм віру у велич, що зрештою виявиться міфом. Ось тоді й можна буде очікувати, що розчаровані зетники, наче неконтрольовані підлітки, почнуть трощити все навколо, виливаючи гнів на винуватців своєї ганьби. Іншими словами, розпочнеться безглуздий і безжальний російський бунт, якого так боявся герой пушкінської повісті. А до того часу нам, українцям, не залишається іншого варіанту, як послідовно робити свою роботу, поступово наближаючи той момент, коли міфологічна свідомість росіян впаде під холодним вітром об'єктивної реальності. Теги:   Війна Росії проти України Бунт Росія Росіяни Володимир Путін Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter