НВ (Новое Время)
Чому компанії рахують свої викиди CO₂ і як цього навчає програма Кліматичний акселератор від ГД ООН в Україні?
Чи дійсно порахувати викиди так складно і навіщо це робити? Якщо бізнес прагне виходити на нові ринки, інтегруватися у глобальні ланцюги постачання та залучати міжнародний капітал і контракти — наявн
Чи дійсно порахувати викиди так складно і навіщо це робити?
Якщо бізнес прагне виходити на нові ринки, інтегруватися у глобальні ланцюги постачання та залучати міжнародний капітал і контракти — наявність вимірюваних кліматичних цілей і прозорої звітності стає базовою умовою такої співпраці.
Процес встановлення науково обґрунтованих кліматичних цілей передбачає кілька етапів. Спочатку компанія визначає, яку категорію викидів і в яких обʼємах вона здійснює. Викиди поділяються на три категорії:
Scope 1 — прямі викиди від усіх джерел, що перебувають у власності або під управлінням компанії;
Scope 2 — непрямі викиди від спожитої енергії, наприклад, електроенергія та опалення в офісі;
Scope 3 — найскладніша категорія, тому що охоплює всі інші викиди поза контролем компанії. Вони виникають у постачальників, підрядників, під час логістики або навіть під час використання продукту клієнтами. Їх складно порахувати, бо дані розпорошені між різними учасниками ланцюга, часто неповні і потребують координації з десятками партнерів.
Для виробничого бізнесу найбільша частка викидів припадає на Scope1 — через технологічні процеси, спалювання палива, роботу обладнання. Scope 3 охоплює сировину і комплектуючі від постачальників, логістику та викиди під час використання продукту кінцевим споживачем. Якщо компанія не займається виробництвом, а працює в офісі, вона все одно причетна до зміни клімату: це придбана енергія ( Scope 2), викиди від виробництва закупленої техніки, відрядження співробітників, хмарна інфраструктура або дата-центри ( Scope 3). Саме тому Scope 3 у більшості компаній — найбільша за обсягом категорія викидів, навіть якщо її найважче виміряти.
Після детального аудиту викидів компанія визначає базовий рік і формує цілі ( science based targets, SBTs) їх скорочення відповідно до траєкторії 1,5°C. Цю траєкторію визначено Паризькою угодою, а спирається вона на наукові сценарії МГЕЗК ( IPCC), міжнародної групи вчених, яка формує наукову оцінку зміни клімату.
Далі компанія подає свої цілі на валідацію до Science Based Targets initiative ( SBTi). На цьому етапі незалежні експерти перевіряють, чи відповідають обрані підходи та розрахунки вимогам методології та кліматичній науці. Зокрема, оцінюється коректність обліку викидів за Scope 1, 2 і 3, вибір базового року та логіка сценаріїв скорочення. У разі зауважень компанія доопрацьовує цілі та подає їх повторно. Лише після затвердження ціль вважається офіційно визнаною, а компанія бере на себе публічне зобов’язання її досягти та регулярно звітувати про прогрес — вона зʼявляється на глобальному сайті ініціативи, де видно її цілі та поточний статус.
Зазвичай процес валідації цілей у SBTi є платним і коштує від кількох тисяч доларів залежно від розміру компанії, але після початку повномасштабної війни для українських бізнесів діє програма підтримки, які дозволяють проходити валідацію безкоштовно.
Програма Climate Ambition Accelerator включає відеоуроки та практичні фасилітаційні заняття з експертами міжнародного рівня, сесії обміну досвідом та міжнародні секторальні сесії, які допомагають розібратися з кожним із цих кроків на шляху до декарбонізації. Отже, як українські лідери кліматичної відповідальності, рахують і скорочують викиди у всіх цих категоріях?
Як вимоги клієнтів прискорили кліматичну трансформацію SoftServe
Для SoftServe робота з кліматичними цілями почалася з вимог клієнтів. Компанія співпрацює з глобальним технологічним бізнесом, який має власні кліматичні зобов’язання і очікує такого ж підходу від партнерів.
Перше, що зробила компанія, — енергоаудит і впровадження заходів з енергоефективності, що дозволили скоротити енергоспоживання в окремих офісах до 30%. У 2023 році компанія отримала сертифікацію ISO 14001:2015, яка підтверджує відповідність міжнародним стандартам довкіллєвого менеджменту.
Наступним етапом став перехід на відновлювану електроенергію. Більшість їхніх офісів у Європі перейшли на зелену електроенергію, а в Україні в чотирьох офісах встановили сонячні електростанції.
У 2023−2025 роках команда SoftServe брала участь у Climate Ambition Accelerator, щоб розробити кліматичні цілі відповідно до Science Based Targets initiative ( SBTi). Компанія підписала Climate Responsibility Declaration та вже подала свої цілі на валідацію SBTi у 2026 році. Паралельно SoftServe почала працювати з викидами за Scope 3: аналізує закупівлі та враховує вуглецевий слід постачальників техніки. Очікується, що погодження цілей відкриє для компанії наступний етап їх практичної імплементації.
Нуль власних викидів та скорочення найскладнішої категорії для обліку на досвіді N-iX
Для N-iX встановлення науково обґрунтованих кліматичних цілей стало логічним продовженням розвитку загальної ESG-стратегії. У 2024 році компанія долучилася до Climate Ambition Accelerator і розпочала роботу над формуванням і валідацією своїх SBTs. На першому етапі команда переглянула підхід до управління викидами: проаналізувала їхню структуру, змоделювала сценарії скорочення відповідно до траєкторії 1,5°C та оцінила їхню реалістичність.
Протягом 2024−2025 років N-iX працювала над деталізацією розрахунків, внутрішньою координацією та підготовкою до подання цілі на валідацію. У липні 2025 року кліматичну ціль компанії було офіційно затверджено Science Based Targets initiative ( SBTi).
Компанія зобов’язалася підтримувати нульовий рівень абсолютних викидів за Scope 1 ( власні викиди компанії) у 2020−2029 роках, скоротити Scope 2 ( викиди від придбаної енергії) на 37,8% та Scope 3 ( викиди у ланцюгу постачання) — на 87,1% до 2029 року, що перевищує стандартні траєкторії та демонструє амбітність підходу.
У практиці IT компаній найбільшу частку викидів складає саме Scope 3, тобто викиди в ланцюгу постачання. Обчислити ці неочевидні показники і стало викликом. Команда провела аналіз ланцюга постачання та визначила ключові джерела впливу, зокрема у категоріях «Придбані товари та послуги» та «Відрядження працівників» — саме ці категорії операційних витрат найбільше впливають на фінансові результати та вплив компанії за Scope 3. Ще з 2020 року компанія почала трансформувати ланцюг постачання та суттєво обмежила ділові поїздки. У результаті у 2024 році скорочення в категорії 1 становило 82,33%, а в категорії 6 — 91,31% порівняно з базовим 2020 роком.
Для компанії science based targets стали способом перевести розмову про сталий розвиток у площину конкретних вимірюваних рішень. Водночас сам процес встановлення цілей виявився не менш важливим, ніж їх затвердження: він допоміг чіткіше побачити наші можливості та ключові точки впливу.
Багаторівнева кліматична стратегія в Intellias
Як глобальна технологічна компанія з офісами у різних країнах, Intellias прагне відповідально управляти своїм впливом на довкілля. Одним із ключових викликів стало формування структурованого підходу до управління викидами парникових газів і узгодження кліматичних амбіцій із міжнародними стандартами.
Участь у Climate Ambition Accelerator допомогла команді глибше зрозуміти методологію встановлення науково обґрунтованих кліматичних цілей і вимоги Science Based Targets initiative ( SBTi). У межах програми компанія проаналізувала джерела викидів, підходи до їх обліку та можливі сценарії скорочення.
Програма дала компанії змогу визначити чіткі наступні кроки для формування кліматичних цілей, узгоджених із міжнародними стандартами. Наразі Intellias продовжує вдосконалювати систему обліку викидів та оцінювати заходи зі скорочення впливу, паралельно інтегруючи ESG-підходи у внутрішні процеси та стратегічне планування.
Навчання з Climate Ambition Accelerator стала для Intellias можливістю системно підійти до формування кліматичної стратегії. Програма допомогла краще зрозуміти вимоги міжнародних стандартів і визначити конкретні кроки на шляху до встановлення науково обґрунтованих кліматичних цілей. Для компанії важливо не лише розвивати технології, а й робити це відповідально, мінімізуючи вплив на довкілля.
Енергетична криза, що стала поштовхом до великих змін для EPAM Україна
Під час енергетичної кризи 2022−2023 років EPAM Україна зіткнулася з викликом забезпечення стабільної роботи офісів. Основним резервним джерелом енергії в межах плану безперервності бізнесу залишався дизель-генератор, що призводило до зростання викидів парникових газів. Додатковим викликом стала необхідність зробити процес збору та відстеження цих даних простим і точним для команд на різних рівнях.
Участь у Climate Ambition Accelerator дала компанії інструменти, щоб провести детальний аудит викидів, зокрема від використання генераторів, і сформувати план поступового переходу до більш сталих джерел енергії. EPAM ввели систему моніторингу споживання пального, оптимізували режими роботи генераторів та розпочала інвестиції в альтернативні рішення.
Окремим напрямом стала цифровізація процесу: компанія створила власну онлайн-платформу для збору, верифікації та візуалізації даних про викиди за Scope 1, 2 і 3. Як технологічна компанія, EPAM також використовує штучний інтелект для аналізу документів і автоматизації заповнення даних, що дозволяє підвищити їхню точність і знизити ризик похибок.
У результаті у 2024 році компанії вдалося зменшити використання дизель-генераторів на максимальних потужностях на 25% завдяки впровадженню зарядних станцій ( таких, як Ecoflow). Це дозволило суттєво скоротити викиди CO₂ в офісах: у Києві — на 55%, у Вінниці — на 47%, в Івано-Франківську — на 37%, у Дніпрі — на 30% порівняно з початковими показниками.
Паралельно компанія розпочала процес встановлення науково обґрунтованих кліматичних цілей ( SBTs) та інтегрує ESG-підходи у свою стратегію розвитку. Участь у Climate Ambition Accelerator дала EPAM теоретичну і практичну основу для роботи з кліматичними показниками.
Продовжуючи переглядати NV.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом та погоджуєтеся на використання файлів cookies
Ваша передплата на NV Преміум закінчилась!
NV Преміум це:
Продовжити читати матеріали відкритого доступу
Ми відправили вам лист з посиланням на створення нового пароля
Якщо лист не прийшов протягом декількох хвилин, будь ласка, перевірте папку Спам.
У разі виникнення проблем, будь ласка, напишіть в службу підтримки support@nv.ua