Чому зовнішній аудит важливий для держборгу: значення аудиту Рахункової палати для партнерів і громадян

Днями європейські інституції ухвалили рішення щодо надання Україні значної фінансової підтримки на 2026−2027 роки. Такі рішення — це не лише про солідарність. Це також про довіру: довіру до того, що публічні фінанси України управляються прозоро, ризики усвідомлюються, а механізми підзвітності працюють. Важливу роль у питанні довіри відіграє Рахункова палата України ( РПУ). РПУ не є елементом системи управління боргом — вона є частиною системи підзвітності Державний борг управляється органами виконавчої влади — насамперед Міністерством фінансів та Державною казначейською службою. РПУ не здійснює управління боргом і не ухвалює рішень щодо боргової політики. Роль РПУ інша й принципово важлива: вона здійснює незалежний зовнішній аудит того, чи відбувається управління державним боргом відповідно до вимог законодавства та визнаних належних практик. Саме так формується довіра — через перевірену інформацію, чіткі висновки та рекомендації, спрямовані на посилення системи управління. Інгуна Судраба керівниця Компонента 5 «Зовнішній аудит та парламентський контроль» програми EU4PFM Що показав аудит відповідності «Управління державним боргом» Аудит відповідності на тему « Управління державним боргом» мав на меті оцінити, чи виконуються відповідними органами їхні повноваження у цій сфері відповідно до вимог національного законодавства та міжнародних рекомендацій у сфері належного врядування. Цей аудит є особливо важливим у нинішньому контексті, адже державний борг України суттєво зріс з 2022 року. Проте мова в аудиті йде не лише про цифри. Йдеться про те, чи є система, що стоїть за цими цифрами, стійкою, прозорою та здатною управляти ризиками. Серед ключових висновків — те, що ефективна система управління боргом можлива лише за наявності: Інакше кажучи, цей аудит — не про кількість зауважень. Він про посилення системи управління, яка має бути передбачуваною, прозорою та стійкою — особливо для країни, що потребуватиме значних ресурсів для відновлення. Чому досвід Латвії є корисним для України Під час здійснення реформ важливо звертатися до практик країн, які вже пройшли подібний інституційний шлях. Латвійська модель демонструє ключовий принцип: управління державним боргом має бути інтегроване з управлінням ліквідністю та виконанням бюджету і здійснюватися в межах сильної казначейської функції. У Латвії Державне казначейство є центральною інституцією, яка поєднує управління державним боргом і фінансовими ресурсами з функцією виконання бюджету. Це забезпечує цілісний підхід до управління державними фінансами. В основі організації - модель front-middle-back office, яка передбачає чітке розмежування функцій: прийняття рішень, управління ризиками та операційне забезпечення. Така структура зміцнює внутрішній контроль, професійність управлінських рішень і прозорість відповідальності. Іншим ключовим елементом є логіка Єдиного казначейського рахунку — управління грошовими потоками таким чином, щоб кошти були доступні в потрібному обсязі в потрібний час, а рішення щодо запозичень і розміщення ресурсів ухвалювалися комплексно. Саме тому цей досвід є важливим для України: не для механічного копіювання, а для розуміння, як продумані інституційні рішення формують стабільність і довіру. Цю модель я знаю не лише з аналітичних матеріалів, а й із практики її становлення. Сучасна архітектура Державного казначейства Латвії формувалася з початку 1990-х років і поступово перетворилася на систему, де управління боргом, ліквідністю та виконанням бюджету розглядаються як єдиний механізм, заснований на чіткому розподілі функцій, сильному внутрішньому контролі та прозорій звітності. Саме тому в межах підтримки EU4PFM ми ініціювали обговорення між українськими та латвійськими фахівцями: не для того, щоб представити « єдино правильну модель», а щоб поділитися практичними уроками інституційного розвитку. Сьогодні Україна отримує фінансову підтримку на пільгових умовах, оскільки війна потребує колосальних ресурсів. Проте всі ми очікуємо, що війна завершиться і країна перейде до масштабного етапу відновлення та розвитку. У цей період Україні знадобляться не лише кошти, а й довіра — довіра до того, що рішення у сфері публічних фінансів є обґрунтованими, прозорими та підконтрольними незалежному аудиту. У цьому сенсі аудит відповідності Рахункової палати щодо управління державним боргом — це більше, ніж просто звіт. Це важливий крок у зміцненні довіри до системи управління публічними фінансами України — як з боку громадян, так і міжнародних партнерів. Теги:   Держборг Аудит Рахункова палата EU4PFM Інгуна Судраба Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter