Фруктоза і тривожність. Вчені розказали, як надлишок цукру впливає на психічне здоров’я

Раніше добути щось солоденьке було ще тим квестом. Наші предки ласували хіба що диким медом, ризикуючи бути покусаними бджолами, та фруктами, які тоді ще не навчилися селекціонувати до стану цукрових бомб.  Історично людина з'їдала менше 5 грамів фруктози на добу. А що ми маємо сьогодні? У розвинених країнах ця цифра легко перестрибує позначку в 50−80 грамів. Ми буквально переїдаємо фруктозу, і це не лише додає нам зайвих сантиметрів на талії. Схоже, від цього страждає ще й наш мозок. Проблема в тому, що організм багатьох людей фізіологічно не здатний нормально перетравлювати таку кількість цього цукру. І чим більше ми його споживаємо, тим частіше вчені фіксують тривожну закономірність: погане засвоєння фруктози якось пов’язане із симптомами тривожності та навіть депресією. Як саме шлунок домовляється з мозком, довго залишалося загадкою. Але свіже дослідження, опубліковане в журналі Brain, Behavior and Immunity, підкинуло дуже логічне пояснення того, як цукор розхитує нашу нервову систему. Вчені підійшли до справи комплексно і залучили до експериментів як людей, так і лабораторних мишей. Серед людей відібрали 55 абсолютно здорових хлопців віком від 18 до 35 років, без зайвої ваги та з нормальним шлунком і психікою. Їм дали випити 35 грамів фруктози, а потім провели дихальний тест. За рівнем водню та метану у видиху з’ясувалося, що аж у 60% учасників фруктоза нормально не засвоюється. Далі ці хлопці цілий тиждень скрупульозно записували все, що їли, і проходили спеціальні психологічні тести на рівень тривожності та схильність до депресивних станів ( опитувальники STAI та HADS). Наостанок у них взяли аналізи крові на маркери запалення та зразки калу, щоб подивитися, що там відбувається з мікрофлорою. Паралельно тривала робота з мишами. Були звичайні гризуни і генетично змінені — ті, що теж мали непереносимість фруктози. Їх розбили на групи: одних загодовували солоденьким, інших тримали на звичайній дієті. Щоб оцінити їхній рівень стресу, тварин змушували бродити спеціальним хрестоподібним лабіринтом і плавати у резервуарі з водою, фіксуючи, скільки часу вони панічно борсалися, а скільки — просто здавалися і висіли на воді. Потім у них взяли зразки тканин мозку та кишківника. Що ж зрештою побачили дослідники? І в людей, і у мишей вималювалася одна й та сама картина: підвищена тривожність чітко йшла пліч-о-пліч із хаосом у кишкових бактеріях та прихованими запальними процесами. Ті хлопці, чий організм погано справлявся з фруктозою, мали відчутно інший баланс п’яти ключових видів бактерій ( зокрема біфідобактерій, ентерококів та превотелли). Тести також показали у них легкий, але статистично помітний стрибок рівня тривожності — він ще не дотягував до клінічного діагнозу, але нервували вони явно більше за інших. Вилізла ще одна цікава деталь. Склад мікрофлори сильно залежав від того, звідки саме людина брала фруктозу. Газована вода, солодощі та молочка впливали на одні бактерії, а фрукти й овочі — на зовсім інші. І саме перша група мікробів, судячи з усього, здатна виділяти речовини, які провокують запалення і запускають стан тривоги. Мишачі тести це тільки підтвердили. У гризунів із непереносимістю фруктози зміни в кишківнику прямо корелювали із запаленням, яке діставалося аж до мікроглії — імунних клітин самого мозку. Як пояснив Ксав'є Фіорамонті, співавтор дослідження з французького інституту INRAE, схема виглядає так: бактерії в животі виділяють певні метаболіти, які якимось чином добираються до мозку і б’ють по його імунній системі. Поки що вчені не поспішають гучно заявляти про пряме нейрозапалення, але те, що клітини мікроглії реагують на цей цукровий удар — факт. Теги:   Тривожність Психічне здоров’я Цукор Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter