Туреччина просуває альтернативу Ормузькій протоці, геополітичні ставки високі — FT

Анкара посилює просування Середнього коридору через Вірменію, позиціонуючи його як альтернативу Ормузькій протоці . Про це пише газета Financial Times ( FT), вказуючи, що Туреччина розраховує відкрити кордон з Вірменією, щоб розблокувати торговельний маршрут між Європою та Азією, який підтримав президент США Дональд Трамп. Видання зазначає, що наразі прикордонний перехід Аліджан, закритий 32 роки тому, перебуває наприкінці тихої дороги, однак Анкара сподівається, що цей глухий кут незабаром перетвориться на частину глобального торгового вузла. Йдеться про проєкт TRIPP ( Trump Route for International Peace and Prosperity, Маршрут Трампа за міжнародний мир і процвітання), який був підтриманий американським лідером у рамках мирних ініціатив між Вірменією та Азербайджаном. « Геополітичні ставки високі», — констатує FT. Майбутнє відкриття прикордонного переходу — частина стратегії Анкари щодо перетворення Туреччини на безпечний торговельний хаб для потоків товарів і енергоносіїв. « Ми не знаємо, коли відкриється кордон, дата постійно змінюється. Але всі думають, що це станеться скоро», — наводить видання коментар одного з турецьких прикордонників. Відтоді як Тегеран уперше заговорив про закриття Ормузької протоки влітку 2025 року, Анкара активізувала зусилля з просування Туреччини як стабільного альтернативного торгового маршруту. Середній коридор передбачає сухопутний зв’язок Китаю і Європи через Кавказ і Туреччину. За словами колишнього прем'єр-міністра Туреччини Біналі Йилдирима, маршрут здатний скоротити час доставки вантажів із 40 до 12−15 днів порівняно з морським шляхом. Потенціал перевезень оцінюють у зростання з 5 млн до 20 млн т на рік. Європейські чиновники, судячи з усього, сповнені ентузіазму, зазначає FT. Так, єврокомісарка Марта Кос назвала Туреччину « найважливішим партнером», а розширення коридору « переломним моментом». Однак цей проект стикається з безліччю складнощів, серед яких повільні переправи через Каспійське море, відмінності в залізничній інфраструктурі, а також складні митні процедури на кількох кордонах. На думку представників торгових відомств і економістів, ідея створення сухопутних маршрутів через Туреччину, які могли б стати альтернативою морським вузьким місцям у Перській затоці, є нездійсненною в найближчій перспективі. FT констатує, що майбутнє TRIPP залежить не тільки від інвестицій та інженерних рішень, а й від політичної підтримки США. 17 квітня міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі повідомив, що Іран відкриває Ормузьку протоку на час дії режиму припинення вогню між Ліваном та Ізраїлем , ухваленого 16 квітня. Водночас іранські чиновники уточнили, що рух можливий тільки за координації з Корпусом вартових ісламської революції, а подальший режим проходу залежатиме від дій США. Президент Дональд Трамп згодом наголосив, що, хоча Ормузьку протоку й відкрили для комерційних рейсів, США й надалі блокуватимуть усі морські перевезення до іранських портів або з них. У ніч на 18 квітня спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф заявив, що за умови продовження американської блокади Ормузьку протоку не вважатимуть повністю відкритою , а проходження суден відбуватиметься лише за певним маршрутом і з дозволу Ірану. 18 квітня речник Центрального штабу Ірану Хатам аль-Анбія заявив, що Іран повертає жорсткий контроль над Ормузькою протокою через продовження блокади з боку США. Теги:   Ормузька протока війна США в Ірані Туреччина Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter