То хто ж переміг, а хто зазнав поразки на Близькому Сході?

Підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Другий раз після « Києва за три дні» продемонстровано, що переважна військова сила не здатна завдати поразки значно слабшій країні Почнемо з бази. Перемога — це мир, кращий за попередній. Відповідно, поразка — це мир, гірший за попередній. Війни рідко завершуються перемогою однієї сторони та поразкою іншої ( Друга світова є винятком). Найчастіше війни завершуються поразкою усіх сторін. Що й не дивно, враховуючи, що війна несе смерть і руйнацію. Але є один важливий нюанс, який часто пропускають. Я також зазвичай його пропускаю для простоти. Але не зараз. Перемога — це мир, кращий за попередній з власної точки зору . Це важливий нюанс, який враховує, що різні сторони війни можуть мати різні критерії того, що є для них добре чи погано. Плюс враховує наявність когнітивного домену, в якому можна викривити сприйняття супротивником поразки та перемоги ( наприклад, можна переконати переможця, що він програв, і саме це Москва робитиме з нами після нашої перемоги, але це інша тема, іншим разом). Здається, що Іран зазнав поразки : він розбомблений вщент і відкинутий на десятки років назад. Але головне: режим аятол вистояв, ядерна програма продовжиться, і контроль над Ормузькою протокою став явним. США можуть думати, що Іран зазнав поразки, але Іран переміг. Здається, що США перемогли : вони отримали сотні тактичних перемог, продемонстрували силу своєї зброї ( яка, безумовно, переважає будь-що на планеті), самі зазнали мінімальних втрат, відкинули супротивника на десятки років назад. Звичайно, Трамп оголосить епічну перемогу. Але, фактично, США виходять із війни в гіршій ситуації , ніж була: умови перемир’я такі ж ( якщо не гірше), ніж до війни; відносини з союзниками в Європі зіпсовані, а з союзниками на Близькому Сході підірвані, й загалом Америка виглядає ненадійним гравцем. Спроможність США досягати стратегічних цілей поставлена під сумнів, попри силу американської зброї. І головне: неоголошена політична ціль війни — поставити потоки під контроль — не досягнута. Арабські монархії зазнали чистої поразки в цій війні. Десятиліттями вибудована економічна модель виявилася крихкою. Майбутнє — під питанням. Володимир Вятрович Навіть Сталіну не вдалося. Про мету Путіна щодо України Ізраїль , на перший погляд, зазнав поразки разом із США. Але з його точки зору він переміг: маючи чітку політичну ціль, він її реалізував — послабив і відкинув Іран, відвернувши атаку на себе й забезпечивши собі пару десятків років відносного спокою. Попри те, що іранська ядерна програма нікуди не ділася. Європа виграла : продемонструвала суб'єктність, нічого не втратила. Україна виграла . Думаю, не треба пояснювати. Росія програла . Втратила союзника, довела неспроможність виконувати союзницькі зобов’язання. Висока ціна на нафту компенсується втратами експортної інфраструктури. Китай виграв максимально , отримавши додаткові можливості в регіоні та ще й долучившись через Пакистан до миротворчості. До цього можна додати те, що я писав : другий раз після « Києва за три дні» продемонстровано, що переважна військова сила не здатна завдати поразки значно слабшій країні, якщо вона має нормальний індустріальний потенціал, стійке суспільство й достатню підтримку політичного режиму. Сперечайтеся. Тільки не забудьте основний принцип: перемога — це мир, кращий за попередній із власної точки зору. Текст опубліковано з дозволу автора Теги:   війна США в Ірані Валерій Пекар Близький Схід Іран Ізраїль Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter