Сьогодні Болгарія обирає новий парламент. Чим загрожує Україні перемога експрезидента Радева, з яким публічно сперечався Зеленський

У неділю, 19 квітня, в Болгарії відбудуться парламентські вибори — вже восьмі за останні п’ять років. Їхнім фаворитом вважають новостворену партію Прогресивна Болгарія колишнього президента країни Румена Радева, який є противником військової допомоги Україні та відмови ЄС від російської нафти та газу. Сьогодні у Болгарії мають обрати 240 депутатів Народних зборів. На виборах балотуються 14 партій та 10 коаліцій. Як очікується, жодна з них не матиме одноосібної більшості ( 121 місце) у парламенті. Прохідний бар'єр для отримання депутатських мандатів — 4% голосів. Право голосу мають близько 6,6 млн громадян Болгарії. Виборчі дільниці працюватимуть з 7:00 до 20:00. Ці вибори в Болгарії є достроковими і стали наслідком довготривалої політичної кризи зі зміною низки короткочасних урядів. Вони були призначені після того, як у грудні 2025 року Болгарію охопили багатотисячні протести. Демонстрації стали найбільшими за останнє десятиліття, а їхні учасники виступали проти повсюдної корупції, вимагали повернення верховенства права та перегляду проєкту бюджету, що передбачав підвищення податків. Особливістю протестів стала активна участь у них молодого покоління громадян Болгарії, які можуть підвищити явку у сьогоднішньому голосуванні ( на попередніх виборах вона не досягла навіть 40%). Внаслідок цих акцій пішов у відставку уряд Росена Железякова, представника правлячої правоцентристської партії Громадяни за європейський розвиток Болгарії ( у країні відома як ГЕРБ). Лідер партії ГЕРБ Бойко Борисов тричі обіймав посаду прем'єр-міністра Болгарії у 2009−2021 роках, а його політсила в останні роки де-факто співпрацювала в парламенті з Рухом за права і свободи ( ДПС у Болгарії) — партією одіозного болгарського олігарха Деляна Пеєвскі, який перебуває під санкціями США і Великої Британії через звинувачення в масштабній корупції. Водночас у роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну ГЕРБ загалом підтримувала проєвропейський курс Болгарії, співпрацю країни з ЄС, НАТО та Україною. Коаліція за участі ГЕРБ та партії Союз демократичних сил ( СДС) незадовго до виборів 19 квітня посідала друге місце в опитуваннях ( 21%), тоді як фаворитом перегонів стала новостворена партія Прогресивна Болгарія , яка має основні шанси на перемогу ( 31%). Цю політсилу створив експрезидент Болгарії Румен Радев, який в січні 2026 року спеціально пішов з посади глави держави, щоб розпочати виборчу кампанію і взяти участь у парламентських перегонах та поборотися за крісло прем'єра. За роки політичної кризи і постійно змінюваних урядів у Болгарії Радев наростив політичну вагу. Попри здебільшого церемоніальну роль болгарського президента він мав право призначати технічні уряди після відставок попередніх, а відтак отримав більше впливу на політичне життя країни. Крім того, Румен Радев протиставляв себе Бойко Борисову, політсила якого роками залишалася найвпливовішою у Болгарії, та зіграв на хвилі підтримки антикорупційних закликів. Через суперечливу зовнішньополітичну позицію аналітики називають Радева, колишнього пілота та екскомандувача Повітряних сил Болгарії, «поміркованим Орбаном ». Хоча формально він засуджує агресію Росії проти України, Радев виступає проти військової допомоги Києву та закликає до відновлення діалогу Європи з Росією. Він впевнений, що цей процес « рано чи пізно розпочнеться», а Болгарія може стати у ньому « важливою ланкою». Радев наполягає на «унікальній ролі» своєї країни, наголошуючи, що вона єдина держава в ЄС, «яка є одночасно слов’янською та східно-православною», і цим, на його думку, «слід скористатися» у відновленні контактів Європи з РФ. Радев також критикував зусилля ЄС, спрямовані на відмову від російської нафти та газу. На його думку, ці поставки, як і відносини з Росією, мають бути відновлені з «географічних, економічних, ресурсних та ринкових» причин. Окрім зближення з Росією, він обіціяє своїм виборцям відновлення політичної стабільності, боротьбу з корупцією та більш євроскептичний курс. Тож перемога Радева на виборах та його можливе затвердження наступним прем'єром Болгарії означатиме більш проросійський курс країни. « Це може стати проблемою для України та її європейських союзників. У 2025 році Радев заявив, що Україна „приречена“ у своїй війні проти Росії, і стверджував, що збільшення військової допомоги ЄС або надання більшої кількості зброї Києву не є відповіддю. Він також звинувачував європейських лідерів у заохоченні контрнаступу Києва [в 2023 році], заявивши, що це призвело до „сотень тисяч жертв“ в Україні», — написало про Радева видання Politico , включивши його до п’ятірки потенційних політичних « наступників» Віктора Орбана у Європі після його поразки в Угорщині. Влітку 2023 року, коли президент України Володимир Зеленський перебував в Болгарії, він перед камерами провів гостру публічну частину зустрічі з Руменом Радевим . Зеленський доводив Радеву, що Путін не заспокоїться, поки не знищить Україну, і заявляв болгарському президенту, що «ви з ним не домовитеся». «У війни немає відстані. І тому ви як верховний головнокомандувач, думаю, мене зрозумієте. Не дай боже трагедія — і ви будете на моєму місці. І якщо вам не будуть допомагати зброєю люди, які мають з вами спільні цінності, то що ви будете робити? Скажете: „Забирай, Путін, території Болгарії“?» — звернувся Зеленський до Радева, сидячи за столом навпроти нього. Пізніше український президент розповів журналістам деталі цієї розмови, заявивши, що не поділяє позицію Радева і його відмову від допомоги Україні. Питання співпраці з Україною загострило передвиборчу кампанію в Болгарії і цєї весни, після того, як чинний тимчасовий прем'єр Болгарії Андрей Гюров наприкінці березня 2026 року підписав у Києві угоду про безпекову співпрацю з Україною. Цей крок у Болгарії розкритикували проросійські сили, серед яких болгарські соціалісти ( 4% в опитуваннях) та ультраправа партія Відродження ( 7%). Натомість третє місце в опитуваннях перед виборами посідала найбільш проєвропейська політсила Болгарії, коаліція партій Продовжуємо зміни та Демократична Болгарія ( ПП-ДБ, 12%), які були основним рушієм антиурядових протестів, зокрема в грудні 2025 року. Ризик проросійського втручання у вибори в Болгарії став ще одним тривожним аспектом, який визначив цю кампанію. За даними Politico , Болгарія офіційно звернулася до ЄС з проханням допомогти у протидії такому втручанню, зокрема виявити та зупинити « кампанії іноземних суб'єктів з маніпулювання громадською думкою» через соціальні мережі та пропагандистські вебсайти. Для цього країна звернулася по допомогу до дипломатичної служби ЄС ( EEAS), яка координує відповідну роботу європейських спецслужб, щоби залучити механізм захисту від втручання Москви — подібний до того, який зазвичай використовують для допомоги сусіднім країнам, зокрема Молдові. Також Болгарія закликала ЄС активувати Систему швидкого реагування, аби залучити представників основних платформ соціальних мереж Meta, Google, TikTok для виявлення та зупинки проросійських дезінформаційних кампаній. Крім того, МЗС Болгарії створило тимчасовий підрозділ для « координації реагування на іноземне втручання» та залучило журналіста-розслідувача Христо Грозева, відомого своєю роботою в Bellingcat, для консультування цього підрозділу. Теги:   Болгарія Україна-Болгарія Румен Радєв Парламентські вибори Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter