Статистика невтішна. В Україні з однієї гривні боргу вдається стягнути лише 1,5 копійки «живих грошей» — чому так відбувається

Виконавчим службам за підсумками 2025 року вдалося стягнути з українців 29,63 млрд боргів . Завершено майже половину з 6,3 млн таких проваджень, переданих на виконання, проте реально стягнути кошти змогли лише у третині випадків. Понад 6,3 млн виконавчих проваджень на суму 2,32 трлн грн прийняли до роботи державні та приватні виконавці у 2025 році. Половина з них надійшла на виконання у протягом року, решта тягнеться з попередніх років. Загалом нових проваджень відносно 2024 року поменшало на 3%, повідомляє Опендатабот . За рік завершено 3,03 млн виконавчих проваджень, проте реально вдалося стягнути кошти лише у третині випадків. Загалом виконавчим службам вдалося стягнути 29,63 млрд грн боргів. Це на 16% більше, ніж у 2024 році. Але у середньому виконавці повертають лише 1,5 копійки з кожної гривні боргу. За словами заступника міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрія Гайченка, реальний рівень стягнення значно вищий: з умовної тисячі документів виконується приблизно 300−400, тобто 30−40%. Інфографіка: Опендатабот Така низька ефективність у статистиці значною мірою пояснюється наявністю так званих мертвих боргів — сум, які фактично неможливо стягнути. Саме вони суттєво спотворюють загальну картину. Якщо ж відокремити такі борги, реальний рівень виконання виглядає суттєво вищим. «Частина справ — це ті, що в принципі не можуть бути виконані зараз: або через дію мораторіїв, яких наразі близько 25, або, наприклад, у справах щодо відшкодування шкоди, завданої війною РФ. Для кейсів з РФ, на мою думку, взагалі має бути окремий механізм — наприклад, реєстр збитків, які відшкодовуватимуться в майбутньому: через репарації або міжнародні компенсаційні механізми. Це не зовсім питання виконавчого провадження у класичному вигляді», — розповів Гайченко. Державним виконавцям було передано 4,94 млн проваджень на суму 1,84 трлн грн. Приватні виконавці отримали 1,36 млн проваджень на суму понад 471 млрд грн. Державні виконавці виконали кожне четверте провадження, тоді як приватні — кожне п’яте. Однак якщо дивитися на суми, то приватні виконавці змогли стягнути 3% від заявлених сум ( 12,46 млрд грн), тоді як державні — лише 1% ( 17,17 млрд грн). Водночас навіть у «живих» стягненнях система стикається з низкою обмежень. Приватний виконавець Андрій Авторгов також пояснює низький відсоток стягнення значною часткою « заморожених» сум, які фактично неможливо виконати — зокрема, боргами РФ перед українцями. Крім того, на його думку, на статистику вплинули зміни у процесах стягнення після початку повномасштабного вторгнення: навіть боржники, які мають ресурси, нерідко ухиляються від виконання рішень, користуючись недосконалістю законодавства та мораторіями. «Від початку повномасштабного вторгнення держава більше опікувалась проблемами боржників, а не стягувачів, запроваджуючи все нові й нові заборони та мораторії на виконання. Безсистемний підхід до реформи виконання судових рішень, подальше зволікання зі зрівнянням повноважень приватних та державних виконавців та покладання механізмів примусового виконання виключно на Реєстр боржників призведе до подальшого зниження рівня виконання судових рішень майнового характеру», — вважає Авторгов. Інфографіка: Опендатабот На тлі цих проблем Верховна Рада ухвалила закон про цифровізацію виконавчого провадження , який має змінити підходи до стягнення. За словами Гайченка, закон дозволить автоматизувати частину процесів, зменшити затримки зі стягненням і розблокуванням рахунків, а також знизити рівень побутової корупції. Ключова зміна — підключення всіх банків до системи АСВП ( Автоматизована система виконавчого провадження). Наразі до неї підключено близько половини банків, які автоматично виконують постанови про арешт. Інші працюють у паперовому форматі, що може затягувати процес та давати боржнику можливість уникнути стягнення. Наразі наявні непоодинокі випадки зловживань: поки банк очікує постанову про арешт рахунку в паперовому вигляді від виконавчої служби, боржник переказує гроші на рахунок в іншому банку, який не підключений до АСВП — й такі міграції фінансів можуть тривати нескінченно, пояснив Гайченко. Приватний виконавець ставиться до змін стримано. На його думку, цифровізація як така не може бути самостійною метою реформування законодавства про виконавче провадження, хоча її роль є дуже важливою. «Ці зміни не стільки про цифровізацію, скільки про подальший рух до так званої реєстрово-обмежувальної моделі, де посилюються наслідки внесення до Реєстру боржників і обмежується можливість розпоряджатися майном без участі виконавця. На сьогодні, „цифровізація“ іноді працює навіть на шкоду виконанню — наприклад, коли боржник бачить провадження в Дії і встигає вивести кошти швидше, ніж накладається арешт», — зазначив Авторгов. Раніше повідомлялося, як змінилася кількість боргів, внесених до Єдиного реєстру боржників , та до яких категорій вони найчастіше відносяться. Теги:   OpenDataBot Борги Заборгованість виконавча служба Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter