Співвласник вітряка за 125 тисяч. Як роздрібні інвестори заходять в українську енергетику

Поки великі гравці вкладають мільйони доларів у генерацію, з’явилися платформи, що пускають у цей ринок усіх охочих — через регульований фонд, з аудитом і особистим кабінетом. NV Бізнес розібрався, як це працює і на що звертати увагу 16 промислових вітротурбін проекту Нижні Ворота-3 на Закарпатті вже працюють і генерують електроенергію. Частку у двох вітряках можуть отримати не лише великі компанії, а й приватні інвестори — із порогом входу від 125 тис. грн. « Це перший в Україні досвід, коли роздрібний інвестор через регульований інструмент отримує частку в реальному енергетичному активі», — розповів NV Бізнес CEO Varto Ростислав Кульчиковський. За його словами, Varto — це не просто маркетплейс інвестицій, а повний цикл роботи з активом: пошук об'єкта з доведеною бізнес-моделлю і стабільним грошовим потоком, економічна та юридична експертиза, структурування інвестиції та незалежний аудит фінансової моделі. Сонячні панелі та батареї в кредит. Скільки коштує, як отримати і коли окупиться « Лише після цього проєкт з’являється на платформі — з повним пакетом документів для інвестора», — пояснює він. У випадку з Нижніми Воротами-3 платформа пропонує інвестувати в діючу вітрову електростанцію у Закарпатті, і вже вибудувала навколо неї юридичну та фінансову структуру через регульований пайовий інвестиційний фонд ( ПІФ) під наглядом комісії з цінних паперів ( НКЦПФР). Залучено також незалежного міжнародного аудитора Kreston для верифікації фінансової моделі. Фонд набуває 49% права власності на вітряки — договір нотаріально засвідчений і зареєстрований у Державному реєстрі речових прав. Інвестор стає не кредитором, а опосередкованим співвласником фізичного активу. Мінімальна інвестиція — 122 сертифікати, що відповідає приблизно 125 тисячам гривень. Загальний обсяг залучення — 590 мійльйонів гривень ( близько 11,7 млн євро), а максимальна — 540 тисяч гривень. Прогнозована дохідність — 11−13% річних у євро з щоквартальними виплатами, горизонт інвестування — 11 років, з терміном окупності - 8 років. Станом на зараз фонд залучив 50 мільйонів і має першу частку активу на балансі. Хто стоїть за платформою Varto ТОВ Маркетплейс Інвестицій, — юрособа, що стоїть за платформою Varto, побудована через два венчурні інвестиційні фонди, які володіють компанією на паритетних засадах — по 50% кожен. За даними сервісу YouControl, платформу відносять до групи екснародного депутата ( група Відновлення України) та промисловця Максима Єфімова. Власне, який володіє компанією, яка є оператором згаданого вітрового парку. Основні напрямки діяльності групи — машинобудування ( зокрема Старокраматорський машинобудівний завод і Краматорський завод важкого верстатобудування), агропромисловий комплекс та альтернативна енергетика. У 2023 році Верховна Рада підтримала складення Єфімовим депутатського мандата. Сам він пояснював це тим, що з початку повномасштабного вторгнення зосередився на роботі з Краматорською громадою — і це не залишало достатньо часу для парламентської діяльності. Чому зараз За інформацією редакції, платформа запрацювала у лютому 2026 року. Однак умови для цього з’явились дещо раніше — після підключення до Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії ( ENTSO-E) у березні 2022 року. Бо відтоді ціна на електроенергію в Україні корелюється з євро — це формує природний валютний захист для інвестора. Міненерго офіційно визначило вітрову генерацію пріоритетом до 2030 року. На тлі структурного дефіциту генерації та ворожих обстрілів енергосистеми попит на власні потужності зростає. Кульчиковський також звертає увагу на географічний фактор: вітряки розміщені в Закарпатті, далеко від лінії фронту та критичної інфраструктури. « Децентралізована генерація — це не лише інвестиційна, а й стратегічна логіка», — каже Кульчиковський. Будівельні та дозвільні ризики вже позаду: обидві установки введені в експлуатацію та підключені до мережі, тому інвестори отримують дохід від генерації з моменту входу. Як влаштований захист інвестора? Кульчиковський виділяє кілька рівнів захисту. Перший — самі активи вже введені в експлуатацію, тобто будівельні та дозвільні ризики залишилися в минулому. Другий — регуляторний: фонд перебуває під наглядом НКЦПФР, активи відокремлені від майна керуючої компанії. Третій — структурний: на 11-му році оператор зобов’язаний викупити 49% частки за фіксованою формулою, прив’язаною до доходу. Четвертий — аудиторський: фінансову модель верифікував Kreston ( останнє оновлення — березень 2026 року). Окремо CEO наголошує на прозорості на операційному рівні. В особистому кабінеті інвестор бачить дані з генерації в режимі реального часу з тижневим оновленням. «Не звіт раз на рік — постійний доступ, як у власника активу», — підкреслює він. Сертифікати можна перепродати через брокера УНІВЕР; у 2027 році Varto планує запустити платформу автоматичного зворотного викупу. «Два кола пекла скасовуються». Європа створить для України «енергетичний Шенген» — парламентарій Інші можливості для невеликих інвесторів Varto — не єдина, хто залучає роздрібний капітал в енергетику. Паралельно на ринку є щонайменше ще два помітних кейси — з іншим типом активу та різним рівнем ризику. У 2024 році компанія Inzhur Андрія Журжія, залучила близько 200 млн гривень від майже 5 000 приватних інвесторів на будівництво когенераційної газопоршневої електростанції ( ГПУ) потужністю 34 МВт у Київській області. Поріг входу — від 1000 гривень. Станція орієнтована на маневрову генерацію під управлінням НЕК Укренерго — може набирати повну потужність за кілька хвилин і покривати пікові навантаження. Утім, проєкт зіткнувся з опором частини місцевих мешканців і судовими позовами. Журжій публічно описував ситуацію як прояв феномену NIMBY — коли громада виступає проти інфраструктурного об'єкта поблизу місця проживання, навіть якщо він має системну користь. Через затримки станція тривалий час не може бути введена в експлуатацію. Інвестиційна компанія Concorde Capital реалізує проєкт Encraft — будівництво об'єктів розподіленої генерації та потужностей зберігання енергії ( BESS). Наразі в активній фазі будівництва 18,4 МВт газопоршневих електростанцій. До кінця 2026-го планується запустити установки зберігання енергії загальною потужністю 40 МВт та ємністю 160 МВт·год у різних регіонах України. Вхідний поріг — від $300 000, що виводить цей інструмент за межі масового роздрібного сегменту. Прогнозована дохідність — 20% річних. Утім, одна з найбільших енергетичних компаній країни — Elementum Energy, під управлінням якої понад 631 МВт генеруючих потужностей, — від роботи з малими інвесторами наразі відмовляється. Компанія орієнтована на інституційний капітал і підтримує енергетичні проєкти неприбуткових установ лише в рамках програми соціального партнерства. Де шукати ширшу палітру пропозицій Описані проєкти — лише частина того, що реально доступне на ринку. Ширший зріз енергетичних інвестицій — від договірних сум до великих угод — агрегує платформа InVenture. Там одночасно можна знайти і вже знайомий проєкт від Varto, і принципово інші формати — наприклад, спільне будівництво гібридної сонячної електростанції з системою накопичення енергії ( BESS) на €2,2 млн. Це інша логіка доходу: заробіток не лише на виробництві, а й на арбітражі між піковими й нічними цінами. Микола Савчук, заступник голови правління Української вітроенергетичної асоціації ( УВЕА), радить не обмежуватися презентаційними матеріалами: «Треба спробувати отримати максимально повну картину проєкту, заглибитися далі кольорових слайдів. Якщо за проєктом стоїть компанія без активів — це серйозний сигнал ризику». « Якщо у компанії немає цього пакету — інвестувати надто ризиковано», — підкреслює він. Потенційним інвесторам варто уважно перевіряти компанії, що обіцяють підвищені відсотки. Повна юридична структура, незалежний аудит і реально введені в експлуатацію активи — необхідна база для прийняття рішення. Попит на децентралізовану генерацію в Україні зростатиме: Concorde Capital оцінює потребу в нових потужностях у 10 ГВт, а загальні інвестиції в енергетику — до $ 9 млрд. Питання в тому, яку частку цього ринку отримають роздрібні інвестори — і наскільки прозорими виявляться структури, що їх туди запрошують. Теги:   вітрова енергетика Інвестиції зелена енергетика Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter