НВ (Новое Время)
Саме цього чекає від нас Путін
Час накачувати мускули прямо зараз, а не в 2035 році З виступу Ханно Певкура на 18-му щорічному Київському Безпековому Форумі на тему « Морок чи світанок: чи є світло попереду?» Цей форум ставить
Час накачувати мускули прямо зараз, а не в 2035 році
З виступу Ханно Певкура на 18-му щорічному Київському Безпековому Форумі на тему « Морок чи світанок: чи є світло попереду?»
Цей форум ставить досить просте, але глибоке запитання: чи є світло попереду? Ми всі розуміємо, що тут у Києві це не абстрактне питання. Отже, це надзвичайно важливо — тримати фокус уваги міжнародної спільноти на українській боротьбі за своє майбутнє. Це наша спільна відповідальність — забезпечити, щоби Україна й надалі отримувала те, що вона потребує не лише для того, щоб захистити себе, але й перемогти.
Естонія взяла зобов’язання за потребою надавати військову допомогу Україні на 0,25% ВВП. А насправді ми надали навіть більше. Ми є однією з найактивніших країн, що підтримують Україну. Після Данії, якщо брати останні чотири роки і з урахуванням масштабів нашої економіки. Цього року ми також маємо намір перевищити цей рівень, 0,25% ВВП.
Наш останній пакет на 12 мільйонів через програму PURL показує, що необхідне обладнання і зброя надходять і далі від Сполучених Штатів. І ви, мабуть, знаєте, що Естонія з Люксембургом очолюють коаліцію інформаційних технологій на суму більше ніж 1 мільярд євро. Тут варто згадати слова Черчилля з ще однієї війни за свободу: дайте нам інструментарій, і ми завершимо цю роботу.
Україна показала мужність, волю до цього. Відтак наше завдання — забезпечити, щоби ці інструменти і далі надходили для України. На жаль, на сьогоднішній день дуже мало хто робить багато в цьому плані. Але можу вас запевнити, що ми активно намагаємося переконати всіх, що треба робити це так, як це робимо ми.
Дайан Френсіс
Росія вже в зоні смерті. Чому розпад імперії неминучий
Ця аудиторія розуміє краще за інших, що самі по собі договори не гарантують миру. Демократія потребує жорсткої оборони. Ми в Естонії вважаємо, що найсильнішою гарантією безпеки для України є потужна незалежна сама Україна. Україна, яка є членом ЄС та НАТО. Ще один європейський меморандум — це не вихід.
Ми також знаємо наміри Путіна. Ця війна продовжиться, оскільки він все ще вірить, що може нас перечекати. І якщо він не досягає своїх цілей на полі бою, то вважає, що він зможе політично здобути те, що не вдалося отримати військовими засобами.
В цьому є логіка сфер впливу, і вона не приводить нас до справедливого миру, вона не приводить до порядку, що базується на правилах. Вона веде до світу, де панує право сили, а не сила права. Ми ж маємо завдання довести, що суверенітет має значення, що закон має значення і що агресія має бути приречена на поразку.
Тож, друзі, якщо війна закінчиться на хороших умовах для Росії, це дасть їм можливість створити умови для того, щоб чинити військовий тиск і на НАТО. Ми бачимо, що на зараз Україна є найбільшим пріоритетом для Росії. Більшість їхніх ресурсів витрачається саме на цю війну. Але сказавши це, більшість з нас ставить питання: чи Нарва буде наступною, чи Естонія стане наступною жертвою агресії?
Мій меседж тут є абсолютно чітким. Треба зупинити це. Так само можна питати: може, наступним буде Вашингтон чи Берлін? Нарва — це вже НАТО. Вашингтон — це НАТО. І Берлін — це НАТО.
Чим більше ми говоримо про російський наратив, тим менше нам вдається підтримувати Україну. І саме цього від нас чекає Путін. Не забуваймо, Росія десятиріччями прагнула послабити НАТО і застосовувати гібридні атаки проти НАТО, підривну діяльність, кібератаки і навіть втручання у вибори. Це не якісь окремі інциденти, це цілеспрямована стратегія. Зараз Альянс має нові цілі, нові завдання, але ті, які існують лише на папері, нікого не стримають. Стримування потребує реального збільшення виробництва, реальної готовності, стійкості і готовності до дій.
Ось чому Естонія вирішила підняти свої оборонні видатки вище 5% ВВП вже цього року. І саме тому решта Європи повинна також робити більше. Час накачувати мускули зараз, а не в 2035 році. Ця стеля є реальною. Ця прогалина реальна і небезпечна. За останню чверть сторіччя Росія переозброюється набагато швидше, ніж Європа.
Перемога буде наближатися лише політичною волею, промисловими зусиллями і постійними інвестиціями. Рішення минулого року на Гаазькому саміті було першим важливим кроком, а тепер необхідно виконувати ці рішення.
На саміті в Анкарі цього року союзники мусять продемонструвати конкретний прогрес у виконанні своїх зобов’язань.
Ігар Тишкевич
Чому я стежитиму за словами Путіна в «травневі дні»
Європі потрібні швидкі інвестиції у виконання своїх зобов’язань, щоби взяти більше відповідальності за власну безпеку, готуватися до розподілу тягаря і продовжувати підтримку України. Кращого плану немає і немає заміни швидкості.
В сьогоднішньому середовищі безпеки загрози не зменшуються, вони зростають. Росія не готується до демобілізації, вона готується до довготривалої конфронтації. І Європа повинна нарешті забути ілюзії про те, що Росія може стати демократичною державою і надійним партнером. Треба дивитися в очі реальності, а не тому, що нам хочеться бачити.
Лише за останні 30 років росіяни розпочали дві Чеченських війни, Грузинську війну, вторгнення в Крим і повномасштабну війну проти України. У всіх цих п’яти війнах Путін відігравав провідну роль. Чому ми повинні вірити, що така поведінка зміниться?
В той же час ми твердо віримо в те, що Сполучені Штати Америки залишаться невід'ємною частиною безпеки НАТО і Європи. І це в наших інтересах. І це в інтересах Альянсу в цілому. Європа не стоїть осторонь. Європа є американським союзником і партнером. Більш сильна Європа також означає сильніше НАТО, а сильніше НАТО робить і Європу, і Північну Америку більш безпечними.
Дмитро Чернишев
Путін і неминуча катастрофа. 5 ознак краху режиму
Отже, мій меседж дуже простий. Європі потрібні Сполучені Штати, а Сполученим Штатам потрібна сильніша Європа. Зараз не час послаблювати трансатлантичні зв’язки. Час їх підсилювати.
Україна тримає стрій вже більше чотирьох років. Вона бореться за свободу, суверенітет і демократію під найбільш жорстоким тиском. Найменше, що ми як друзі і союзники України можемо зробити, — це також тримати стрій і фінансувати наші зобов’язання, виробництво і нашу рішучість. Якщо ми це зробимо, тоді, так, світло є попереду.
Дозвольте мені завершити однією з найвідоміших цитат естонської пісенної революції, яка повертає нас від радянської окупації до нашої власної незалежності. Одного дня ми переможемо в будь-якому випадку. Разом до перемоги. Слава Україні!
Теги: Війна Росії проти України
Естонія
допомога Україні
НАТО
Володимир Путін
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter