Рада вмикає режим відбілювання минулого. Юристи б’ють на сполох через новий проєкт Цивільного кодексу — що не так

Юристи б’ють на сполох через ризики для відкритих даних після того, як 28 квітня 2026 року відбулася безпрецедентно швидка зміна законодавчого курсу.  Парламент зняв із розгляду попередній проєкт Цивільного кодексу № 14394 та оперативно виніс на розгляд новий — № 15150 , зареєстрований лише 9 квітня. Того ж дня профільний комітет підтримав документ, а депутати проголосували за нього у першому читанні. Як йдеться в матеріалі YouControl , експерти попереджають: у нинішньому вигляді законопроєкт може серйозно вдарити по екосистемі відкритих даних, журналістиці розслідувань і фінансовому моніторингу. Найбільшу дискусію викликає стаття 328, яка вводить розширене « право на забуття». Вона дозволяє вимагати видалення інформації не лише у разі її недостовірності, а й якщо вона « втратила суспільний інтерес». На відміну від норм GDPR, де це право обмежене балансом зі свободою слова та юридичними обов’язками, українська версія містить розмиті формулювання. Юристи попереджають: це може дозволити фігурантам корупційних скандалів або підсанкційним особам « відбілювати» свою репутацію, вимагаючи видалення згадок із медіа та аналітичних систем. Окреме занепокоєння викликають норми, які фактично надають юридичним особам право на «цифрову приватність». Статті 345 і 353 передбачають, що обробка даних компанії можлива лише за її згодою. Експерти вважають це суперечливим: діяльність бізнесу, на відміну від приватного життя людини, має залишатися відкритою. Інакше це може ускладнити доступ до даних про податкові борги, судові рішення або санкції, що є критично важливими для перевірки контрагентів. Положення про « цифровий простір» ( статті 321, 332, 336) можуть створити бар'єри для роботи OSINT-інструментів і комплаєнс-систем. Йдеться про сервіси, які агрегують відкриті державні дані та формують аналітичні профілі. У разі ухвалення норм без змін, створення таких профілів без згоди особи може вважатися порушенням. Це, за оцінками юристів, фактично паралізує механізми KYC/AML та перевірки бізнес-зв'язків. Ще одна спірна норма — «право на інформаційний спокій» ( стаття 337). Вона може стати інструментом для так званих SLAPP-позовів — спроб обмежити діяльність журналістів і громадських активістів через суди. У такому випадку фігуранти розслідувань зможуть вимагати припинення публікацій, посилаючись на порушення їхнього « інформаційного спокою». Юристи закликають до суттєвого доопрацювання законопроєкту до другого читання. Серед ключових пропозицій — чітке обмеження « права на забуття», виключення « приватності» для юридичних осіб та захист можливості обробки відкритих державних даних. Експерти попереджають: ухвалення документа без правок може відкотити Україну на роки назад у сфері прозорості та антикорупційної політики. Натомість доопрацьований варіант здатен стати основою для сучасного і збалансованого цивільного законодавства. Раніше повідомлялося, що 28 квітня 2026 року Верховна Рада підтримала проєкт нового Цивільного кодексу у першому читанні . Теги:   Законопроєкт Верховна Рада Парламент YouControl Юристи Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter