По Зеленському було завдано подвійного удару. Що відбувається

Експерт з питань вивчення Росії, політичний аналітик Зеленського заганяють, ставлячи на розтяжку Трамп поспішає. Йому треба докрутити питання заморозки війни за своїм сценарієм. При цьому Зеленський підставився. У нього був шанс — після першої порції плівок Міндіча — різкі кардинальні кроки. У політиці, у правоохоронних структурах, у системі ухвалення рішень. У кадрах. Відповідно, коли є на що тиснути — тиск буде. І це не фінал процесу. При цьому парадокс ситуації полягає в тому, що сьогодні стан України далеко не ідеальний. Але, на відміну від 2025 року, у РФ стрімко зростають проблеми. Зокрема завдяки тому, що Україна знайшла больові точки Росії і методично їх відпрацьовує. Окреме питання — перебудова європейської системи безпеки. Тут у держав Європи з’являється розуміння — навіщо їм потрібна Україна. Маю на увазі конкретику — механізми дій, ринок озброєнь, спільний заробіток на ньому в перспективі. Це більше, ніж абстрактне « є люди з досвідом». Але реалізація такої концепції дорівнює зменшенню впливу США в регіоні. До того ж, у ЄС поки що немає розуміння ( точніше, сама Україна не пропонує) функціоналу окрім сфери безпеки. Це проблема. Це, до речі, дуже просте пояснення піруетів у питаннях майбутньої євроінтеграції. Без відповіді на запитання « навіщо це нам», однозначного « так» не буде. Тим не менш, ситуація для Києва істотно краща, ніж рік тому. Друга складова — ризик різкого ослаблення РФ. Не йдеться про протести, палацовий переворот. Просто посилення внутрішньої конкуренції серед « бояр Путіна». А також стрімка технологічна деградація. Якою активно користується Китаю, завершуючи перетворення РФ на свій сировинний придаток ( а заодно позбавляючи Росію її традиційних зон впливу у світі). А Трампу Росія потрібна як противага Китаю. І як джерело заробітку. На реалізацію такого задуму є, умовно рік-півтора. Потім буде пізно. І, нарешті, третя складова — цього тижня в Пекіні тема України і Росії порушуватиметься Сі на зустрічах із Трампом. Конкретики у вигляді нових рамок переговорного процесу за участю КНР і ЄС не буде — відкладуть на «опрацювати». Тобто, підготувати формат за найближчі 4−5 місяців. Ігор Чаленко Завтра Трамп — у Китаї. Чому з’явилося інтерв'ю з Мендель Тому Трамп поспішає - у нього є ті самі 4−5 місяців. І, оскільки Зеленський сам підставився, те, що ми побачили вчора у вигляді «подвійного пострілу», буде повторюватися. Літо обіцяє бути насиченим. Мета — повернення до умовного « плану Дмитрієва». Який ми чомусь називаємо «планом Віткоффа». І згода України на нього. А поки що Зеленського заганяють, ставлячи на розтяжку: або йти на суттєві поступки ( і тим самим ризикувати політичним майбутнім), або тримати такі «подвійні удари», які повторюватимуться дедалі частіше. І які стрімко вбиватимуть шанси на його політичне майбутнє. Чи може президент України вийти з цих рамок? Теоретично, так. Але навіть якщо він вириватиметься, суспільство помітить ефект через 3−4 місяці. Тобто, восени. Тому, повторю сказане вище: літо обіцяє бути насиченим. Текст опубліковано з дозволу автора Теги:   Дональд Трамп Володимир Зеленський закінчення війни в Україні мирний план Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter