Пояс фортець Донбасу: як чотири міста стали бастіоном оборони України на сході і чому РФ так хоче, але не зможе захопити їх у 2026 — ISW

Пояс міст-фортець Донбасу, що включає Костянтинівку, Дружківку, Слов’янськ та Краматорськ , є найбільш бажаною ціллю Росії, яку вона вимагає здати без бою. Однак саме ця лінія є основою оборони України на сході, і захопити всю Донецьку область військовим шляхом у 2026 році Росія фактично не може, констатує Інститут вивчення війни. Такі висновки фахівці ISW озвучують у своєму спеціальному аналітичному звіті про важливість поясу фортець Донбасу для оборони України та про ризики його захоплення росіянами. Звіт був опублікований 14 березня ( у ніч проти 15 березня за київським часом). Аналітики підкреслюють, що 19% території Донецької області, які нині контролює Україна, залишаються основою її оборони на сході і є для цього критично важливими. ISW нагадує, що під терміном « пояс фортець» Донбасу має на увазі скупчення чотирьох великих міст Донецької області ( Костянтинівка, Дружківка, Слов’янськ, Краматорськ) та населених пунктів — супутників, що простягаються з півночі на південь вздовж автомагістралі H-20 Костянтинівка-Слов'янськ. Цей пояс має довжину 50 км, до повномасштабного вторгнення його сукупне населення складало понад 380 000 осіб. «Україна витратила останні 11 років, вкладаючи час, гроші та зусилля у зміцнення поясу фортець та створення значної оборонної інфраструктури в цих містах та навколо них», — підкреслює Інститут вивчення війни. Міста-фотеці Донбасу позначаені на мапі густоти населення сходу України / Інфографіка: ISW Фахівці додають, що з військової точки зору цей « пояс фортець» є оптимальним для оборони майже за всіма необхідними топографічними та географічними характеристиками , від переваг міської забудови для оборонців до особливостей природного рельєфу місцевості. Як показав досвід попередніх років повномасштабного вторгнення, для росіян спроби захопити міську забудову є найбільш виснажливими та повільними. «Високі втрати, яких Росія зазнала в битві за Бахмут або в кампанії за захоплення Покровська, збліднуть у порівнянні з тими, яких її доведеться зазнати, щоб захопити міста-фортеці - якщо взагалі припускати, що російські сили досягнуть успіху», — констатує ISW. Там нагадують, що територія міської забудови чотирьох найбільших неокупованих міст Донбасу більше ніж учетверо перевищує площу Бахмута та більш ніж у сім разів — площу Покровська. Природні водні перешкоди також мають вагому роль в цій лінії оборони, адже північний фланг поясу фортець захищений річками Сіверський Донець та Оскіл. Зокрема вигин Сіверського Дінця залишає окупантам лише лобовий варіант атаки зі сходу на оборонні фортифікації цієї ділянки. Мапа річок та водойм на сході України / Інфографіка: ISW Рельєф місцевості теж сприяє Силам оборони України на цих ділянках фронту. В ISW нагадують, що східна частина України загалом здебільшого рівнинна, однак пояс міст-фортець розташований на місцевості з крутішими схилами, що забезпечує українським захисникам можливість покладатися на тактичні висоти, які сприяють обороні. Це також надважливо в умовах сучасної дронової війни, оскільки радіокеровані безпілотники покладаються на комунікаційне обладнання, розміщене на височинах, для максимізації сигналу. Мапа висот на сході України, позначено міста-фортеці Донбасу / Інфографіка: ISW Українські польові укріплення на цих ділянках, побудовані протягом останніх 11 років, є зручною для оборони багатокилометровою та розгалуженою мережею бойових позицій, протитранспортних ровів, рядів «зубів дракона», колючого дроту та мінних полів, які посилюють вищезгадані природні переваги місцевості. Натомість місцевість далі на захід — територія, яка стала б новою лінією фронту, якби Україна втратила пояс фортець Донбасу —  значно гірше підходить для вибудови лінії оборони. По-перше, така втрата вимагала б від України облаштовувати нові укріплення на півдні Харківської та східній Дніпропетровській областей, однак фізичні характеристики цієї місцевості та специфіка її заселення погано підходять для оборони. Ось низка причин, які озвучують аналітики ISW: Низини та висоти на мапі України демонструють, наскільки більш пологою та низинною є територія, за яку Силам оборони довелося б відступити від поясу фортець Донбасу / Інфографіка: ISW Отже, пояс фортець Донбасу надає Україні унікальне поєднання факторів, що сприяють обороні, резюмують аналітики ISW. Якби Росія отримала контроль над цією ділянкою, то окупаційна армія зайняла б вигідні позиції для проведення подальших наступальних дій на вразливу місцевість, що значно сприяло б армії РФ та її перевазі над захисниками. Саме з цих причин переговорна стратегія Кремля спрямована на те, щоб Україна здала без бою критично важливу територію поясу міст-фортець Донбасу, наголошує Інститут вивчення війни. Водночас, виходячи з поточних реалій на полі бою, ISW прогнозує, що військовим шляхом Росія навряд чи захопить пояс фортець найближчим часом. Хоча ситуація на фронті складна, вона не є критичною для України, а її оборонні лінії продовжують триматися, їхній крах стає дедалі менш імовірним, вважають фахівці. Тож найкращі перспективи російських військ на 2026 рік — це продовження незначних повзучих завоювань, Росія не захопить решту Донецької області цього року, переконані аналітики ISW. Навіть якщо припустити, що обставини сприятимуть Росії, це може статися хіба що наприкінці 2027 або на початку 2028 року, якщо міжнародні партнери України продовжуватимуть підтримувати Україну. Але навіть цей прогноз — якщо припустити сприятливі для Росії умови — не є остаточним, підкреслює Інститут вивчення війни. Там нагадують, що в лютому Україна вперше з 2023 року звільнила більше території, ніж захопила Росія. Якщо ця тенденція продовжуватиметься та посилюватиметься, то здатність Росії захопити пояс фортець Донбасу взагалі може опинитися під сумнівом. У 2025 році російські війська захоплювали в середньому 15 кв. км на день, тоді як протягом перших трьох місяців 2026 року просувалися в середньому лише на 5,5 кв. км ( рік тому в той же період — на 11,06 кв. км за добу). Тож здача без бою поясу фортець Донбасу була б стратегічною помилкою та підірвала б мету досягнення міцного та тривалого миру в Україні, наголошують в ISW. Там резюмують, що окупація цієї ділянки фронту росіянами не є невідворотним фактором, адже наразі неясно, чи зможе економіка, ОПК та система набору до лав армії у РФ витримати ще кілька років додаткових кампаній, необхідних для захоплення поясу фортець. Натомість для України він має й надалі слугувати наріжним каменем майбутньої оборони та геометрії поля бою, резюмують аналітики. Теги:   Донецька область Краматорськ Слов'янськ Дружківка ISW Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter