Подолати цифрове середньовіччя. Велика дискусія на конференції NV про роль ШІ у бізнесі та в державі

Спільне дослідження Міністерства цифрової трансформації та компанії Top Lead показало, що 93% українських компаній використовують штучний інтелект у своїй діяльності, а 62% фіксують позитивний ефект від його використання. Чи стали ШІ-агенти незамінними учасниками бізнес-процесів? Як державі скористатися з розвитку цих технологій? Які шанси України не програти глобальні ШІ-перегони? Ці та інші теми обговорювали під час івенту NV « Велика цифрова трансформація ». У панелі «Роль ШІ у бізнесі» взяли участь: В’ячеслав Проценко , директор з управління, розробки та впровадження програмних рішень у державному секторі в IT-компанії EPAM; Сергій Кривоблоцький , Director of AI & Research MacPaw; Тимофій Милованов , президент Київської школи економіки; Олександр Пронькін , директор з управління сервісами Метінвест Діджитал. Модератор — Марія Шевчук , виконавча директорка Асоціації IT Ukraine. Наводимо найцікавіші фрагменти дискусії. У вашому бізнесі є вже стратегія AI , чи це практичний інструмент для використання? Фото: NV Компанія ЕPAM AI-native, тобто всі процеси так чи інакше використовують штучний інтелект. Він уже провів деякі зміни на багатьох рівнях нашого стратегічного планування і не тільки. Штучний інтелект дає можливість оптимізувати бізнеси і продукти, які ми розробляємо, це платформа EPAM AI/Run та  Codemie, Elitea. Також ми пропонуємо наш досвід замовникам і партнерам і маємо дуже гарні приклади. Наприклад, є асистенти штучного інтелекту, які можуть допомагати підприємцям, користувачам платформи Дія.Бізнес, орієнтуватися в інформації. Існують технології, що змінюють індустрію, та технології, що змінюють світ. Кросівки з шипами, які Аді Дасслер створив у 1920-х, змінили спортивний біг, але не світ. А от автомобіль Генрі Форда, інтернет та персональні комп’ютери — змінили. Штучний інтелект належить саме до другого типу. Він не просто змінює правила гри — він змінює гру. І це приводить нас до розуміння, що просто оптимізувати старі процеси не принесе великої користі, треба взагалі трансформувати підходи до ведення бізнесу та операційної діяльності компаній на всіх рівнях. Головним активом в добу штучного інтелекту однозначно буде якість даних. Дані — це нова нафта, це вже давно зрозуміло, а в епоху штучного інтелекту їх ціна буде рости не арифметично навіть, а експоненційно. Фото: NV Ми першу свою AI-стратегію ухвалили минулого року. І вже навіть за цей короткий період встигнули її трохи змінити, бо працюємо в такій динамічній індустрії, що не можна довго чекати. Зараз компанія MacPaw трансформується в AI-First-компанію. Ми переходимо від розробки консюмерських продуктів до створення складних AI-технологій та платформ. Не тільки змінюються наші продукти, те, що бачать користувачі, а змінюються й процеси, R&D-продукти, revenue-стрими, партнерства, operations. Такий процес займе час, але ми відчуваємо й бачимо сигнали, що це історія екзистенційна, що AI вже з нами, що або ми змінюємось, або наш бізнес потрапляє під певну загрозу. Більше того, ми почали використовувати штучний інтелект у симуляції стратегії. Разом із партнерами Future Principle пробуємо робити digital twin в нашій організації і прогнозувати розвиток нашої стратегії, наскільки вона актуальна на даний момент і як може змінюватися. Кожен співробітник компанії MacPaw це вже на собі відчуває. Я не зовсім поділяю думку, що АІ забере в людей роботу, що нас всіх завтра звільнять абощо. Ендрю Енг, професор, засновник Стенфорд AI Lab, порівнює генеративний АІ з електрифікацією. Коли відбувалася стрімка електрифікація, ті бізнеси і люди, які швидко адаптували цей інструмент, мали перевагу над тими, хто або не мав доступу до нього, або чомусь заперечував його. І зараз дуже схожа ситуація з тими, хто AI адаптує, і тими, хто цього не робить. Яку функцію нашого бізнесу я би прибрав завдяки ШІ? Маючи інженерний бекграунд, скажу, що я би позбувся написання коду вже зараз. Тому що, в принципі, з написанням коду дуже добре справляються великі мовні моделі. Інженерів я б сфокусував на розробці платформ для створення рішень, спрямував у бік валідації, в бік перевірки гіпотез, в бік тестування коду, написаного штучним інтелектом. Фото: NV У металургійному бізнесі і взагалі у великому фізичному бізнесі теж йдуть зміни правил гри. У нас є диджитал-компанія в рамках групи Метінвест. Так, стратегія має бути, але не класична, коли ми написали один, два, три пункти, йдемо до мети, є якась місія і візія. Це не про технологію, а про те, як змінити культуру, що важче за все. Про те, як змінити мислення, щоб змінити свій бізнес, який би він не був. Зараз багато людей ходять до чат-ботів. Насправді це перше покоління роботи зі штучним інтелектом. А друге покоління буде дещо іншим. Ви спочатку структуруєте свої дані, потім організовуєте воркфлоу — те, як ви з ними працюєте, і тільки потім запрошуєте штучний інтелект. Якщо ви цим принципом не скористаєтеся, то штучний інтелект просто посилить ваш шум в 10 чи в 100 разів. Тобто не можна просто дані носити до чат-ботів, треба побудувати архітектуру даних. Ваш воркфлоу має бути обмежений, дуже дискретний, статуси мають бути спрощені, щоб система не губилась. Це й називається по суті цифровізацією. Я би радив будь-якій компанії починати звернення до AI з того, що вас сильно дратує, адже біль — це найкраща точка входу. Будь-які спроби залучення штучного інтелекту повинні переслідувати якусь мету, кожна сесія має давати результат, продукт, інакше вона, знов-таки, тільки додає шум. Коли ми вчимо студентів, ми не кажемо: «От вам воркшоп». Ми кажемо: «Давайте реальний проєкт, в якому ви працюєте». Чи не стає зараз ІТ-продукт однаковим для усіх? Сергій Кривоблоцький: Ми дійсно бачимо певну комодитизацію софта. Я би трохи повернувся в історію і згадав би, як взагалі продукти потрапляли на комп’ютери користувачів. У 1970−1980-х роках, щоб передати продукт від людини до людини, то буквально один давав аркуш із кодом, інший його набирав і отримував софтвер. Далі з’являлися такі методи розповсюдження, як бобіни, касети, дискети, диски. Далі — online-stores. Зараз все ще ми шукаємо щось в stores, скачуємо апку або йдемо на сайт і отримуємо. Але в 2026 році одним з найшвидших способів доставки продукта до користувача стає введення промпта в улюблений агент — GPT, Anthropic, неважливо. Ви вводите, що вам потрібно, агент виконує роботу, дає результат. І, відповідно, через це дійсно багато софта подається у вигляді текстової відповіді або у відповіді простого мікроінтерфейсу. Фото: NV Фото: NV На мою думку, будуть виділятися ті продукти, що матимуть кращі дані або кращий UX. Бо сам по собі штучний інтелект без вирішення конкретно ваших проблем не має жодного сенсу. AI заради AI не працює. Якщо якийсь AI має доступ до ваших даних, то, відповідно, він переважатиме той, що не має. І історія з UX-дизайном буде важливою, як ви AI загорнете кінцевому користувачу. Ми чітко бачимо сигнали, що варто фокусуватися на даних, на контексті, на зручності, на швидкості, на якості репрезентації і донесенні end value до користувачів. Тимофій Милованов: Зараз головна функція людини в середовищі, де штучний інтелект є основним, — прийняти рішення, який продукт правильний, а який неправильний, а не робити сам продукт. Мета використання штучного інтелекту сьогодні — не ефективність заради ефективності, а створення свободи для людини, для менеджера, для управлінця, збільшення когнітивної пропускної здатності, щоб ми могли приймати глибші рішення щодо сенсів і не займатися тривіальною координацією людей або продуктів. Олександр Пронькін: Головна помилка бізнесу — це коли кажуть: ми купили АІ-моделі, а де результат, чому його немає вже назавтра? Такого, насправді, не буває. АІ — це те, що міняє правила гри, але має бути структура. Ми не можемо просто купити модель і сказати: все, вона працюватиме. Важливо, що цінність наших даних зростає. Фото: NV Друга помилка — це коли бізнес очікує швидкого Return on Equity, хоча зараз майже всі ініціативи та проєкти, пов’язані зі штучним інтелектом, пов’язані з R&D. Ми пробуємо, експериментуємо. Головне — завжди усвідомлювати, де і як ти можеш експериментувати, тому що в металургії ризики дуже високі. Я багато років працював в Digital IT-компанії, там найбільша ціна помилки — не заробити гроші. У металургії ціною помилки може бути смерть. Усі наші моделі, технології, проєкти ми робимо з фокусом на металургію. У кожному бізнесі має бути свій фокус. Не можуть бути принципи АІ для всіх однакові. Перше, де ми застосовуємо штучний інтелект, — це безпека і якість. Друге — оптимізація виробництва і ресурсів. А третє — вже про бек-офіс. Модераторка Марія Шевчук / Фото: NV На чому треба сфокусуватися для оптимізації державних сервісів за допомогою штучного інтелекту? В’ячеслав Проценко: Коли ми говоримо про хайп штучного інтелекту, ми маємо на увазі генеративний AI. Це означає оптимізацію роботи з текстами, яку можна делегувати штучному інтелекту. Держава передбачає бюрократичну модель роботи, там дуже багато папірців, тексту, дуже багато даних, статистики й документообігу. І, що дуже важливо, все це має високий рівень регламентованості, як вся ця інформація повинна оброблятися, роботу кожного реєстру визначає певний законодавчий акт. І ось тут є величезний простір для оптимізації. Наприклад, ми допомагали робити трансформацію Державної служби статистики, змогли запровадити AI-асистента для вибору, групування і візуалізації даних на новому порталі Держстату. Вже Мінцифри анонсувало, що у них працюють AI-асистенти в юридичній службі. У Міністерстві оборони впроваджуються ініціативи з АI. Соціальна сфера, та сфера охорони здоров’я — там, здається, вже всім зрозуміло, як можна аналізувати дані, кого субсидіювати, куди треба вкладати гроші і так далі. Але ми повинні розуміти, що в державному секторі сервіси означають довіру. А тут існують великі виклики, по-перше, з використанням персональних даних, по-друге, з безпековими аспектами. Щодо того, куди державі йти і що розробляти, я б, напевно, зосередився на впровадженні європейських законів. 2 серпня 2026 року набуде чинності нова редакція EU AI Act, яка дуже сильно регламентує роботу штучного інтелекту в країнах Євросоюзу, а ми ж туди намагаємося йти. Отже, ми повинні готуватися до великої кількості комплаєнсів. Але те, що ми здатні вивільнити багато потенціалу для роботи держслужбовців, — це однозначно. Це майбутнє. І у нас як у держави є надзвичайно великий прогрес. Ми маємо Win-Win стратегію до 2030 року. Ми створили Центр ШІ компетенції при Мінцифри. Там небагато людей працює, але вони досягнули в деяких моментах більше, ніж Об'єднані Арабські Емірати з 200 плюс людьми в своєму Центрі компетенції. Ступінь і швидкість впровадження в державі штучного інтелекту, на мою думку, відповідають рівневі приватного сектору. І це дуже круто. Тимофій Милованов: У державі впровадження AI-практик легше, тому що там закон вимагає від чиновника робити тільки те, що дозволено в його межах. У бізнесі не так. Там складніше, бо ви можете робити все, що не заборонено. Процеси в державі можна автоматизувати штучним інтелектом. І роль людини залишиться по суті аудиторська — перевіряти. Тепер ми будемо думати про закони як про прописування бізнес-процесів, воркфлоу для уряду. І це дуже технологічна історія. Тимофій Милованов взяв участь у розмові через відеозв'язок / Фото: NV Я думаю, що ми сьогодні живемо в цифровому середньовіччі. Ми, наприклад, все ще руками носимо всякі документики між інституціями. Навіть коли щось починає замінятися Дією, нам все одно доводиться брати дозволи банку чи податкової. Воно нібито заради того робиться, щоб був контроль, щоб податки платили чи щоб, наприклад, не вкрали дані людини. Але при цьому все одно відбуваються зливи даних. Чому це проблема? Бо інші країни від цього відмовляються, і ми програємо. Наша бюрократія призводить до того, що мені, приміром, щоб отримати дозволи щось поміняти в кампусі на Оболоні, треба пів року або рік. А в деяких вільних економічних зонах, наприклад, в Гондурасі, це зайняло б два тижні. Фото: NV Фото: NV Фото: NV Я думаю, що штучний інтелект може врятувати країни, щоб вони не відстали, щоб поляризація між успішними і неуспішними країнами стала меншою. Це можливо. У найважливіших галузях для людей — це здоров’я, освіта тощо — рішення уже є. І для безпеки й оборони держави використовують сьогодні штучний інтелект, і індивідуальну безпеку ним можна піднімати. В цьому і секрет асиметричної відповіді України. Четвертий напрям, крім освіти, здоров’я та безпеки, — персональна ефективність для кар'єрного успіху, тут теж штучний інтелект може зробити революцію. Але існуючі системи і стейкхолдери, які від цього програють, будуть з цим політично боротися. Вважаю, Європа програє ці перегони штучного інтелекту, тому що вони своєю регуляторкою затиснуть. І є небезпека, що вони нас теж затягнуть в цю регуляторку. А виграють Штати і Китай, і їхнє домінування збільшиться. У цих країнах живе більшість креативних людей в плані штучного інтелекту. Якщо ми підемо шляхом США чи Китаю, то, звісно, візьмемо участь у технологічній революції ХХІ сторіччя. Фото: NV Редактор: Микола Піддубний Теги:   Діалоги з NV Штучний інтелект цифровізація IT-технології Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter