Передумовою для переговорів має бути руйнація російської економіки. І ознаки цього вже є

Директор ДП Укрпромзовнішекспертиза, голова комітету з промислової модернізації ТПП України, к.е.н. Четвертий рік повномасштабної війни поступово зміщує увагу на стан економіки ворога. Саме вона сьогодні стає головним обмеженням для росії — і ключовим фактором, який визначатиме її (не)здатність продовжувати війну. Якщо відкинути політичні оцінки, картина виглядає доволі показово. Російська економіка критично залежить від експорту енергоносіїв — передусім нафти. Це близько 45% її експортних доходів. І водночас саме ці доходи знижуються, тоді як витрати на війну стрімко ростуть: з 6,5 до 19,8 трлн рублів на рік за 2021−2025 роки. За кілька років вони фактично потроїлися. У результаті формується класична пастка: грошей меншає, а витрачати потрібно більше. Формально російська статистика ще намагається показувати « стабільність». Але якщо подивитися глибше — через інфляцію та реальну динаміку економіки — картина інша. Йдеться про стагфляцію : одночасно високу інфляцію і відсутність економічного зростання. За альтернативними оцінками інфляція вже перебуває в діапазоні 15−20%+, тобто щонайменше вдвічі вища за офіційну. Це один із найнебезпечніших станів для будь-якої економіки. Бо тут не працюють стандартні рішення. Підвищуєш ставки, щоб стримати ціни — падає виробництво. Стимулюєш економіку — отримуєш ще більшу інфляцію. Росія опинилася саме в цій точці. І додатково обтяжила її війною, точніше величезними та вимушеними видатками бюджету на безпеку та оборону. Такі видатки підривають бюджет, який в умовах стагфляції недоотримує податкових надходжень та формує просто гігантський дефіцит. Війна — це не лише витрати на техніку. Це ще й величезна « вартість людини» в діючій на сьогодні моделі. За різними оцінками, залучення одного окупанта обходиться бюджету рф у 8−10 млн рублів. За умовної втрати близько 1 тис. осіб на добу це означає 8−10 млрд рублів щоденних витрат або до 3 трлн рублів на рік — близько 8% бюджетних видатків. Дефіцит потрібно чимось закривати. Раніше для цього використовували резерви — Фонд національного добробуту, який із початку війни скоротився приблизно на 68%. Тому дедалі більше використовується інший інструмент — емісія грошей. Зокрема, обсяги репо-аукціонів Центробанку у 2026 році зросли в 12 разів відносно першого кварталу минулого року. І тут запускається наступний цикл: більше грошей без зростання економіки — вища інфляція. Вища інфляція — падіння реальних доходів населення. Люди починають швидше витрачати гроші, що ще більше розганяє ціни. Це і є замкнене коло. У 2025 році дефіцит бюджету росії досяг аномального рівня — близько 8,3 трлн рублів, або 17% витрат. Тенденція лише посилюється: вже на початку 2026 року темпи погіршення прискорилися. За три місяці дефіцит бюджету склав 4,5 трлн. руб., що перевищило весь річний план сумою 3,7 трлн. рублів. Для нас висновок такий, що стримуванням в обороні українці ще й виснажили економіку росії. Вищі ціни на нафту можуть дати їй короткострокову порцію «кисню» — до кількох десятків мільярдів доларів додаткових доходів, у випадку тривалості іранської кризи аж до кінця року — але не здатні змінити системну кризу. Враховуючи кількість населення рф, можна припустити, що резерв живої сили ще зберігається. Але економічний ресурс значно обмеженіший і має коротший горизонт. Цей двигун війни може і має бути зламаний у взаємодії з партнерами — і саме це варто розглядати як необхідну передумову для будь-якого прийнятного для України переговорного процесу. Теги:   Російська економіка Російська нафта Прогноз Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter