Круки у Єллоустоні спростували міф: їх веде просторове мислення, а не вовчі зграї

Круків у Єллоустонському національному парку веде до здобичі просторова пам’ять, а не  переслідування вовчих зграй. Аналіз переміщень птахів спростував  припущення про те, що пернаті падальщики працюють «тінями» хижаків, копіюючи кожен їхній крок. Науковці з Інституту екології дикої природи у Відні та Товариства Макса Планка протягом двох років відстежували 69 круків та 20 вовків за допомогою GPS-датчиків. Отримати дані було непросто через надзвичайну обережність птахів. « Круки настільки уважно стежать за ландшафтом, що вкрай рідко потрапляють у пастки», — пояснює провідний автор дослідження Матіас Лоретто. Щоб приспати пильність піддослідних, команді доводилося маскувати пристрої навіть за допомогою сміття та залишків швидкоїжі. Результати, опубліковані в журналі Science, показали: за весь період спостережень зафіксовано лише один випадок, коли птах слідував за вовком довше години або на відстань понад кілометр. Натомість круки самостійно обирали маршрути, спираючись на знання місцевості. Птахи здатні долати до 155 кілометрів за добу, прямуючи до ділянок, де полювання хижаків зазвичай завершується успіхом. « Вони можуть летіти шість годин без зупинки прямо до місця забою», — підкреслює Лоретто. Птахи ідентифікують найбільш продуктивні зони, як-от низини долин, де вовкам легше наздогнати оленів чи бізонів. Хоча точний час нападу залишається непередбачуваним, круки регулярно патрулюють саме ці «гарячі точки», пам’ятаючи попередні успішні трапези. Втім, короткострокові сигнали — вовче виття або специфічна поведінка зграї — все ще допомагають птахам зорієнтуватися безпосередньо на місці. Проте глобальна стратегія виживання базується на накопиченому досвіді, а не на пасивному очікуванні. Це відкриття вказує на високий рівень когнітивної гнучкості виду. «Наше дослідження чітко демонструє: круки вільні у виборі місць годівлі та не прив’язані до конкретних зграй. Це змінює уявлення про те, як саме падальщики шукають ресурси, і змушує визнати, що ми тривалий час недооцінювали їхній інтелект», — підсумовує професор Джон Марзлафф із Вашингтонського університету. Птахи виявилися стратегами, які оперують масштабними картами місцевості у власній голові, а не просто супутниками великих хижаків. Теги:   Птахи Дикі тварини Дослідження Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter