Криміналістика на орбіті. Університет Флориди працює над сенсорами для виявлення ядерних матеріалів з космосу

Спроба заховати ядерну програму від супутникових « очей» Пентагону стає майже неможливою місією. На тлі затяжного конфлікту адміністрації Трампа з Іраном, де супутникові дані стали основним інструментом тиску, науковці з Університету Флориди ( UF) взялися за створення сенсорів нового покоління. Їхнє завдання — навчити орбітальну апаратуру чути « найслабший шепіт» радіоактивного розпаду, який раніше просто тонув у космічному шумі. Проєкт фінансується через консорціум ядерної криміналістики за підтримки DTRA та NNSA — структур, що відповідають за зниження військових загроз та ядерну безпеку США. Професори Кайл Хартіг та Джеймс Бацяк, що входять до космічного інституту Astraeus, ведуть одразу дві паралельні розробки. Перша фокусується на системах прямого виявлення ядерних матеріалів з орбіти, а друга — на використанні рентгенівського та оптичного зондування для фіксації навіть прихованих і малопотужних випробувань у надрах землі. Технічний виклик тут не лише у чутливості заліза, а й у жорстких лімітах ваги та габаритів для космічних апаратів. Орбітальні датчики мають працювати в умовах постійного « бомбардування» космічним промінням, яке для недосконалої техніки виглядає так само, як і шуканий ядерний сигнал. « Питання не лише в тому, чи зможете ви щось засікти. Питання в тому, чи зможете ви впевнено ідентифікувати цей сигнал і правильно його розтлумачити на фоні загального шуму», — пояснює Хартіг. Точні характеристики та інженерні креслення нових сенсорів очікувано тримають під грифом « цілком таємно» — оборонне замовлення диктує свої правила гри. Проте розробники роблять ставку на складний технологічний мікс: фізика високих енергій тут працює у зв’язці з екзотичними матеріалами для детекції та софтом, здатним вихопити поодинокі фотони з нескінченного космічного шуму. Паралельно в Університеті Флориди вже « штампують» кадри нового зразка — фахівців, чия спеціалізація звучить як наукова фантастика, але є нагальною потребою нацбезпеки. Ці орбітальні датчики стануть безжальними аудиторами будь-яких міжнародних домовленостей: сховати підготовку до збагачення урану не вдасться, бо система побачить аномалії ще до того, як запрацює перша центрифуга. Теги:   Ядерне озброєнння Супутник Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter