Ймовірність продовження війни зростає. Аналітики розповіли, як війна в Ірані погіршує економічні перспективи України

KSE Institute опублікував Ukraine Macroeconomic Handbook за другий квартал 2026 року з аналізом економічних перспектив України до кінця повномасштабної війни та в ході відбудови до 2029 року. Випуск Ukraine Macroeconomic Handbook за другий квартал 2026 року містить комплексний аналіз економічної активності, зовнішнього сектору, державного та місцевих бюджетів, державного боргу, інфляції, монетарної та курсової політики, а також ринку праці. Прогноз зберігає базове припущення про завершення повномасштабної війни наприкінці 2026 року, однак ризик її продовження зростає — Росія отримує вигоду від війни в Ірані. Макроекономічна ситуація та ризикове середовище України погіршилися внаслідок російських ударів по критичній цивільній інфраструктурі, тоді як зростання цін на енергоносії через війну в Ірані одночасно завдає збитків Україні, послаблює тиск на економіку та бюджет Росії і обмежує військові, фінансові та дипломатичні ресурси партнерів України. Ймовірність продовження війни після 2026 року зростає, а погіршення очікувань вже стримує майбутні інвестиції та відновлення. Через ці виклики KSE Institute прогнозує — порівняно з першим кварталом — нижче зростання ( 2,3% у 2026 році замість 3,2%), вищу інфляцію ( 9,4% у середньому замість 7,4%), жорсткішу монетарну політику ( облікова ставка утримується на рівні 15% замість поступового зниження), більший торговельний дефіцит ( $67,7 млрд замість $62,5 млрд) і дещо слабший курс гривні ( 44,2 грн/дол. замість 43,3). Зимова енергетична криза та війна в Ірані підвищили витрати, стиснули маржу підприємств і спричинили серйозні перебої на боці пропозиції. Втім, фіскальна ситуація не погіршилась — дефіцит бюджету залишається переважно профінансованим до 2029 року попри високі видатки. Значна зовнішня фінансова підтримка на рівні $170 млрд у 2026−2029 роках, зокрема за рахунок кредиту підтримки ЄС, забезпечить макроекономічну стабільність і покриє оборонні потреби України. Ризики від зовнішніх дисбалансів і високих видатків на війну, соціальний захист та відбудову залишаються керованими за умови своєчасного надходження підтримки — без затримок через невиконання реформ або політичні розбіжності серед партнерів. Зростання реального ВВП у 2026 році прогнозується на рівні 2,3%. Якщо підприємства продовжуватимуть адаптуватися через децентралізовані енергетичні рішення та логістичні коригування, негативний макроекономічний вплив може залишитися відносно обмеженим — 0,1−0,2% ВВП, частково компенсованих зростанням оборонного виробництва в рамках освоєння кредиту підтримки ЄС; однак тривалі або масштабні перебої здатні призвести до втрат до 2−3% ВВП. У середньостроковій перспективі зростання прискориться до 5−6% на рік у міру переходу економіки до інвестиційно орієнтованої моделі на основі широкомасштабної відбудови. Основу зовнішньої підтримки формують кредит підтримки ЄС на €90 млрд, нова програма МВФ на ~$8,1 млрд та потенційно значне фінансування в межах Багаторічної фінансової рамки ЄС на 2028−2034 роки. Потреби у бюджетному фінансуванні на 2026−2029 роки становлять $132,3 млрд, а підтверджені та ймовірні джерела — від партнерів і через зовнішні та внутрішні запозичення — покривають $131,9 млрд, тож фінансовий розрив становить лише $0,4 млрд. Видатки на оборону та безпеку сягнуть піку у 2026 році — $102,9 млрд — і залишатимуться підвищеними після завершення повномасштабної війни, оскільки загроза з боку Росії збережеться. Торговельний дефіцит різко зріс — до $51,3 млрд у 2025 році ( +56% р/р) через стрімке зростання імпорту — і, за прогнозом, збільшиться далі у 2026 році під впливом високих цін на енергоносії, закупівлі оборонної продукції в межах кредиту ЄС та перебоїв у внутрішньому виробництві. Дефіцит поточного рахунку сягне близько $60 млрд у 2026−2027 роках і буде повністю покритий офіційними надходженнями від партнерів — це дозволить нарощувати резерви і утримувати їх на рівні понад 7,5 місяця імпорту протягом більшої частини прогнозованого періоду. Після завершення війни іноземні інвестиції почнуть пом’якшувати зовнішній тиск. Державний борг України різко зріс від початку повномасштабного вторгнення і станом на лютий 2026 року досяг $213,1 млрд — близько 100% ВВП. Водночас такі механізми, як беззастережний кредит підтримки ЄС без відсотків — погашення якого залежить від отримання репарацій від Росії — та ERA, що обслуговується за рахунок доходів від заморожених російських активів, суттєво знижують поточний тягар обслуговування боргу. Відношення боргу до ВВП без урахування цих інструментів знижуватиметься — з 81% у 2025 році до менш ніж 70% у 2029 році. Через війну в Ірані інфляція знову пішла вгору. Після зниження з піку 15,9% у травні 2025 року до 7,4% у січні 2026 року, ціни на паливо зросли на 23,4% р/р у березні, а загальна інфляція досягла 7,8%. Вторинні наслідки для логістики, сільського господарства та промисловості додатково тиснутимуть на ціни. У 2027−2029 роках інфляція очікується в діапазоні 7−9%. Наразі монетарна політика залишатиметься жорсткішою, ніж передбачалося раніше — НБУ, ймовірно, утримуватиме облікову ставку на рівні 15% протягом 2026 року. Після завершення війни НБУ, імовірно, допускатиме помірно підвищену інфляцію, щоб підтримати відновлення. У 2025 році гривня залишалася відносно стабільною, а в першому кварталі 2026 року в середньому становила 43,3 грн/дол. Проте тиск на курс посилюється і стримується значними інтервенціями НБУ. Стійкість цього підходу залежить від своєчасного надходження зовнішньої фінансової підтримки. Ринок праці залишається напруженим: у першому кварталі 2026 року 60% підприємств повідомляли про брак кадрів. Середня зарплата перевищила 28 тис. грн, однак номінальне зростання стримується через стиснення маржі підприємств внаслідок енергетичної кризи взимку та цінового шоку від іранської війни. Реальне зростання зарплат постраждає також від прискорення інфляції, але відновиться до ~8% на рік у 2027−2029 роках у міру зростання попиту на робочу силу після завершення війни. Як повідомлялося, раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що загальний дефіцит фінансування потреб на відновлення України у 2025 році становить майже $10 млрд . У 2024 році істотна частка передбачених на відновлення коштів не була освоєна через бюрократію, низьку спроможність місцевих органів влади швидко реалізовувати проєкти та затримки в публічних закупівлях. У лютому 2026 року міжнародні партнери підрахували, у скільки обійдеться відновлення України . У лютому 2026 року аналітичний центр Київської школи економіки заявив, що прямі та прогнозовані втрати економіки України від повномасштабного вторгнення РФ у вигляді упущеної виручки оцінюють у $1,7 трлн, а втрати доданої вартості - у $0,6 трлн. Теги:   KSE Прогноз Україна війна проти Ірана Економіка Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter