Живі нейрони з електронікою. Стартап Science планує вперше імплантувати сенсор у мозок людини

Стартап Science Corporation готується до перших клінічних випробувань у США, під час яких планує імплантувати сенсор у мозок людини. Пристрій стане кроком до створення інтерфейсу, що поєднає живі нейрони з електронікою. Про це пише видання TechCrunch . Компанія Science, заснована у 2021 році колишнім президентом Neuralink Максом Ходаком, залучила нейробіолога Мурата Гюнеля як наукового радника після двох років перемовин. Він має очолити випробування і провести першу операцію з імплантації сенсора в мозок пацієнта. Йдеться про майбутній інтерфейс « мозок-комп'ютер», який поєднає вирощені в лабораторії нейрони з електронними компонентами. За словами Гюнеля, ідея використати природні зв’язки нейронів і створити біологічний міст між мозком і електронікою є дуже вдалою. Минулого місяця компанія залучила 230 мільйонів доларів інвестицій, а її оцінка сягнула 1,5 мільярда доларів. Найрозвинутіший продукт Science — пристрій PRIMA для відновлення зору у людей із макулярною дегенерацією та подібними хворобами. Технологію придбали у 2024 році й уже тестують, плануючи ширше використання в Європі після дозволів регуляторів. Макс Ходак створював компанію з ширшою метою — налагодити надійний зв’язок між мозком і комп’ютером як для лікування хвороб, так і для розширення можливостей людини, наприклад додавання нових відчуттів. Схожі технології вже дозволяють зчитувати активність мозку у людей із тяжкими травмами або хворобами, як-от БАС. Завдяки імплантам пацієнти можуть керувати комп’ютером або вводити текст силою думки. Водночас розвиток ринку стримують складні правила та невелика кількість пацієнтів. У Science вважають, що традиційні металеві електроди пошкоджують мозок і з часом погіршують роботу пристроїв. Тому компанія робить ставку на більш « органічний» підхід із використанням живих клітин. Розробкою біогібридного сенсора займається команда з 30 науковців під керівництвом Алана Мардінлі. Пристрій міститиме вирощені нейрони, які можна стимулювати світлом. Вони мають інтегруватися з клітинами мозку і створити зв’язок між біологією та електронікою. У 2024 році компанія повідомляла, що змогла безпечно імплантувати такий сенсор мишам і стимулювати мозкову активність. Наразі команда працює над прототипами і способами вирощування клітин для медичного використання. Гюнель уже бере участь у підготовці до випробувань і обговорює їх із етичними комісіями. Перший етап передбачає тестування сенсора без нейронів у мозку людини. На відміну від пристроїв Neuralink, сенсор Science не вводитимуть у тканину мозку — його розмістять під черепом, але над мозком. Компанія вважає, що через це не потрібно отримувати дозвіл FDA, адже пристрій дуже малий — розміром з горошину — і містить 520 електродів. Для випробувань планують залучати пацієнтів, яким і так потрібна складна операція на мозку, наприклад після інсульту. У таких випадках сенсор встановлять на поверхні кори мозку і перевірять, наскільки безпечно він працює та як точно зчитує сигнали. Якщо технологія буде успішною, її можуть застосовувати для лікування різних неврологічних захворювань. Зокрема, для м’якої стимуляції пошкоджених клітин мозку чи спинного мозку або для моніторингу стану пацієнтів із пухлинами та попередження нападів. Гюнель також припускає, що технологія може допомогти у лікуванні хвороби Паркінсона. Наразі її не вдається зупинити, а існуючі методи лише зменшують симптоми. Якщо ж поєднати електроніку з живими клітинами і відновити пошкоджені нейронні зв’язки, це може дати шанс уповільнити або зупинити розвиток хвороби. Водночас до початку випробувань ще далеко. За словами Гюнеля, очікувати їх старту у 2027 році було б занадто оптимістично. Теги:   Мозок імпланти Сенсор Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter