Дослідження співочих птахів відкриває потенційні шляхи самовідновлення людського мозку

На відміну від риб чи рептилій, які все життя « добудовують» свої мізки новими клітинами, людина залишається із тим запасом нейронів , який отримала при народженні. Вчені з Бостонського університету вирішили розібратися, чому природа так жорстко обмежила нашу регенерацію, вивчаючи австралійських зебрових амадин — маленьких пташок, що все життя вчать нові пісні. Те, що вони побачили під надпотужним електронним мікроскопом, нагадувало скоріше агресивне будівництво тунелів, ніж делікатне біологічне зростання. Професор Бенджамін Скотт пояснює , що в мозку дорослого птаха нові нейрони поводяться як відчайдушні першопрохідці в джунглях. Вони не шукають обхідних шляхів, а буквально продираються крізь щільні ряди вже зрілих клітин, здавлюючи та розштовхуючи їх ліктями. Ця поведінка виглядає як справжній «нейронний булінг». Але за такою грубістю стоїть важлива функція: ці клітини-загарбники мають силою втиснутися в існуючі ланцюги, щоб птах міг освоювати нові навички. Саме тут ховається відповідь на питання, чому люди так не вміють. Наш мозок — це складне сховище особистості, спогадів та рис характеру, що формувалися роками. Якби всередині наших мізків постійно гасали такі «нейрони-бульдозери», пробиваючи собі тунелі, цілісність нашої пам’яті була б під постійною загрозою. Ми фактично опинилися в ситуації еволюційного вибору: або постійний ремонт і вічна амнезія, або стабільна особистість без можливості відновити втрачені клітини. Ми обрали стабільність, що зробило нас вразливими перед старінням та деменцією. Проте дослідження бостонської команди дає неочікувану надію. Довгий час вчені вважали, що головною перешкодою для відновлення нашого мозку є відсутність так званих « гліальних каркасів» — специфічних біологічних магістралей, якими клітини подорожують після народження. У людей вони зникають майже одразу після появи на світ. Проте зеброві амадини довели, що новим нейронам ці «дороги» взагалі не потрібні. « Наше дослідження демонструє, що нейронам птахів не потрібен гліальний каркас. Це приголомшлива новина, адже виходить, що відновлення мозку може відбуватися і без цих спеціалізованих структур», — зазначає Скотт. Це відкриття фактично прибирає один із головних теоретичних бар'єрів, які раніше вважалися нездоланними для людської медицини. Зараз команда вчених перейшла на рівень генетики. Вони використовують секвенування РНК, щоб підслухати « розмови» цих клітин-тунельників зі своїми сусідами. Головна мета — зрозуміти, за яким сигналом такий агресивний нейрон знає, де зупинитися і як «закоренитися» на новому місці. Теги:   Мозок Нейрони Дослідження Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter