НВ (Новое Время)
Для дослідження мозку. Вчені MIT навчили хаотичне лазерне світло формувати точний промінь
Вчені з Massachusetts Institute of Technology з’ясували, що хаотичне лазерне світло може самостійно перетворюватися на вузький сфокусований промінь. Це дозволило отримати 3D-зображення гематоенцефал
Вчені з Massachusetts Institute of Technology з’ясували, що хаотичне лазерне світло може самостійно перетворюватися на вузький сфокусований промінь. Це дозволило отримати 3D-зображення гематоенцефалічного бар’єра у 25 разів швидше сучасних методів.
Про це пише видання Science daily .
Дослідники виявили новий ефект в оптиці: за певних умов розсіяне лазерне світло не розпорошується, а самоорганізується у вузький « олівцевий» промінь. Завдяки цьому вдалося отримати тривимірні зображення тканин із такою ж якістю, але значно швидше.
За допомогою цього променя команда змогла спостерігати за гематоенцефалічним бар'єром — шаром клітин, який захищає мозок від шкідливих речовин і водночас ускладнює доставку ліків. Новий метод також дає змогу в реальному часі бачити, як клітини поглинають препарати.
Один із авторів дослідження Sixian You пояснила, що раніше вважалося: зі збільшенням потужності лазера світло стає лише більш хаотичним. Однак експерименти показали, що воно може впорядковуватися саме по собі й утворювати стабільний промінь без складних налаштувань.
Ефект виникає за двох умов: лазер має входити в оптоволокно під точно нульовим кутом, а потужність повинна бути достатньо високою, щоб світло почало взаємодіяти зі склом волокна. У такому стані нелінійні процеси компенсують хаос і формують сфокусований промінь.
Дослідники зазначають, що зазвичай таких умов уникають, щоб не пошкодити волокно, тому явище залишалося непоміченим. Водночас метод не потребує складної оптичної інженерії й може працювати зі стандартним обладнанням.
Порівняно зі звичайними лазерними променями, новий варіант дає чіткіше зображення без розмитих « ореолів». Це дозволяє отримувати детальніші дані на рівні клітин.
Метод важливий для фармацевтики, оскільки дає змогу відстежувати, як саме ліки проникають у мозок людини та з якою швидкістю клітини їх поглинають. Він також не потребує спеціальних флуоресцентних міток.
Технологія може використовуватися не лише для дослідження мозку, а й для відстеження різних молекул у штучно створених тканинах. У майбутньому вчені планують застосувати її для вивчення нейронів і розширити практичне використання.
Теги: Лазер
Фізика
Дослідження
Мозок
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter