Від Юлії Мендель дісталося й Нафтогазу. Як все було насправді

Ексголова правління НАК «Нафтогаз України» Прокоментую ці твердження, щоб не залишати обман без відповіді Позавчора ( 11 травня 2026 року) колишня прессекретарка президента в інтерв'ю блогеру Такеру Карлсону , який активно поширює кремлівську пропаганду, озвучила низку оманливих тверджень про Нафтогаз. Оскільки це безпосередньо стосувалося мого призначення головою компанії, прокоментую ці твердження, щоб не залишати обман без відповіді. Почну з того, що вона неправильно назвала реформу, про яку йшлося. Мендель говорила про « корпоративну реформу», хоча очевидно йшлося про реформу корпоративного врядування в державних компаніях. Є спільне слово — «корпоративна», але це приблизно як плутати « морських свинок» і «свиней», особливо в американському контексті. Хоча я не впевнений, що вона взагалі розуміє, про що говорить, особливо коли пояснює, що ця реформа була про те, щоб зробити « як у США». Насправді там зовсім інша система корпоративного врядування: немає окремих наглядових рад у нашому розумінні, державних компаній небагато, а президент призначає «своїх людей» до рад директорів. Якщо по суті, то Мендель вдалася до спекуляцій про те, що США нібито зняли санкції з Північного потоку-2 через звільнення наглядової ради Нафтогазу. Йдеться про те, що у травні 2021 року світ дізнався зі звіту адміністрації Байдена перед Конгресом, що вона не застосовувала передбачені Конгресом США санкції проти ПП2 з міркувань « національних інтересів США». Хоча цей звіт був надісланий до Конгресу США 19 травня 2021 року, тобто вже після звільнення наглядової ради Нафтогазу ( наприкінці квітня), він охоплював період із 17 лютого по 16 травня 2021 року. Тому твердження, що рішення було ухвалене через звільнення наглядової ради, є нічим не обґрунтованою маніпуляцією. Насправді ще 16 лютого 2021 року, тобто задовго до звільнення наглядової ради, у німецьких ЗМІ з’явилася інформація про те, що адміністрація Байдена у відповідь на наполегливі прохання уряду Німеччини домовляється про незастосування санкцій щодо ПП2. Ігар Тишкевич По Зеленському було завдано подвійного удару. Що відбувається А вже 19 лютого 2021 року авторитетні міжнародні ділові ЗМІ писали про очікування, що адміністрація Байдена не застосовуватиме санкції проти ПП2 на прохання Німеччини ( посилання у коментарі). При цьому адміністрація Байдена затримувала подання звіту до Конгресу щодо застосування санкцій, рішення про які ухвалював саме Конгрес США, а не адміністрація. Все це викликало обурення багатьох конгресменів, але без практичного результату. Коли у травні звіт усе ж було подано до Конгресу США, міжнародні ЗМІ та політичні оглядачі практично однозначно пов’язали це з поступками Німеччині. Таким чином, історія з тим, що адміністрація Байдена не застосувала передбачені Конгресом США санкції проти ПП2 на прохання Німеччини, — це історія про стратегічні помилки адміністрації Байдена та канцлера Шольца, які демонстрували Путіну слабкість Заходу і мотивували його до повномасштабного вторгнення. А не про звільнення якоїсь наглядової ради в якомусь ( при всій моїй повазі) Нафтогазі. Інша інсинуація — або принаймні маячня — від Мендель стосувалася того, що наглядову раду нібито звільнили для « відмивання коштів». Знову ж таки, я не впевнений, що Мендель взагалі розуміє, про що говорить, оскільки складно уявити, яким саме чином Нафтогаз може бути використаний для відмивання коштів. Але оскільки цей фрагмент інтерв'ю був про корупцію, зауважу: антикорупційні органи ніколи не висували ані обвинувачень, ані навіть підозр щодо корупції в Нафтогазі під час мого керівництва. На відміну від періодів до і після мого керівництва. Текст опубліковано з дозволу автора Теги:   НАК Нафтогаз України Юлія Мендель Юрій Вітренко Північний потік 2 Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter