Великий слон у кімнаті. Чи потрібна «жовта стрічка» українцям в окупації

Журналіст, головний редактор Реальної газети з Луганська Заохочувати українців чинити акти спротиву без величезного дисклеймеру про можливі ризики — мʼяко кажучи, неправильно. Але… В історії з матеріалом The Kyiv Independent про Жовту стрічку є кілька суперчутливих моментів — вони ж слони в кімнаті, — на які, здається, всі учасники дискусії зараз або не звертають увагу, або просто іноді спираються, як на зручний аргумент, риторичний прийом, що можна використати і потім про нього забути, зосередившись на більш цікавих деталях, як-от гроші чи хто на кому стоїть. Головний слон в цій кімнаті — це живі люди в окупації. Так, вони знаходяться в жахливих умовах, під постійним пресингом. І так, заохочувати їх чинити акти громадянського спротиву без величезного дисклеймеру про можливі ризики — мʼяко кажучи, неправильно. Тут я погоджуюсь із земляками Артемом Карякіним і Володимиром Фомічовим, які справедливо кажуть, що варто максимально швидко адаптовувати і способи комунікації з людьми на окупованих територіях ( ОТ) і шукати максимально безпечні акції спротиву. (Як приклад: після лютого 2022 року наша Реальна газета взагалі припинила просити нашу команду на ОТ знимати відео і фото. Були виключення, але це виключення. І ми не спілкуємося з нашими людьми там в месенджерах взагалі, є інші способи комунікації). Питання, а чи потрібні зараз акції громадянського спротиву на ОТ взагалі? І тут я знову повернуся до слона в кімнаті — до живих українців в окупації. І вискажу, напевно, не дуже популярну на тлі цього скандалу субʼєктивну думку. Акції громадянського спротиву на ОТ — потрібні. Навіть не українській державі, не ГОшкам, не медіа, не західним партнерам. Вони потрібні самим українцям в окупації в першу чергу. Тут я спираюсь на 12-річний досвід комунікації з людьми на ОТ — і свій, і своєї команди, і колег. Чому вони потрібні? Як ми знаємо, неспеціалізовані українські медіа не так багато уваги приділяють українцям в окупації. Українська влада ( знов субʼєктивна думка, ну, майже) не розробила дієвої системної інформаційної політики для них. І тим, хто не відчуває себе « новим росіянином», на ОТ погано вдвічі, а то і втричі. Бо вони відчувають себе чужими в захопленому росіянами рідному домі. Їх переслідують. Вони відчувають себе покинутими Україною. І ще — вони дійсно хочуть нагадувати про себе, бо якщо з нашого боку йде мало сигналів, то напевно варто подавати сигнали з іншої сторони лінії фронту. І українці в окупації дійсно активно розвішували жовті стрічки на Луганщині, Донеччині і в інших місцях. Був час, коли це був масовий рух. Я українцями, що це робили і, можливо, роблять зараз, щиро захоплююсь. Вони розвішували не тому, що їх попросили, або що дали їм гроші, або що це така спецоперація. Вони це робили, щоб підтримати самих себе і інших українців навколо них. Це була зручна і деякий час відносно безпечна форма протесту. Зараз менш безпечна, так, однозначно. Але я дуже не хочу, щоб українців в окупації тепер хтось вважав дурнями через їхні нібито « безглузді» акції громадянського спротиву. Памʼятаєте величезні проукраїнські мітинги в окупованих Херсоні, Старобільську і інших містах? Зараз людей, яких « змалювали» російські спецслужби на цих масових акціях протесту, переслідують, — у тому ж Мелітополі. Це факт. Ви вважаєте, що це був безглуздий вчинок — виходити з українськими прапорами проти озброєних російських вбивць? Ви маєте право на ваше ставлення. Але люди в цих окупованих містах виходили на ці мітинги не стільки для вас ( хоча і для вас теж), скільки для себе. Пишу як людина, яка колись виходила на проукраїнські мітинги в окупованому Луганську в 2014 році. І мене відверто бентежать наслідки цієї хвилі скепсису, що піднімається. Жовта стрічка в окупації — це вже історичний факт, як і проукраїнські мітинги. Для багатьох це частина персональної історії, історії власного спротиву, яка гріє людину, підтримує в ній гідність і самоповагу навіть в жахливих умовах окупації. Не треба знецінювати такі речі, будь ласка. Текст опублікований з дозволу автора Теги:   Війна Росії проти України Желтая лента Окуповані території український спротив Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter