НВ (Новое Время)

Баланс сил. Світові держави змагаються за контроль над супутниками на низькій орбіті

Світові держави дедалі активніше борються за контроль над супутниками на низькій навколоземній орбіті , адже такі системи здатні швидко забезпечувати зв’язок у кризах і впливати на&nbs

Світові держави дедалі активніше борються за контроль над супутниками на низькій навколоземній орбіті , адже такі системи здатні швидко забезпечувати зв’язок у кризах і впливати на перебіг конфліктів, змінюючи баланс сил у сфері комунікацій. Про це пише видання Interesting Engineering . Супутники на низькій орбіті, зазвичай на висоті до приблизно 2000 км, працюють у вигляді великих мереж із сотень або тисяч апаратів. Вони передають дані швидше, ніж традиційні геостаціонарні супутники, бо розташовані ближче до Землі. Це дозволяє забезпечувати зв’язок майже в реальному часі. Останні приклади показали, що такі системи мають і політичне значення. У Венесуелі запуск сервісів Starlink назвали викликом для державного контролю над телекомунікаціями. Попри відсутність офіційного дозволу, сервіс надав доступ до інтернету під час кризи, фактично обійшовши національні обмеження. Аналітики вважають, що це свідчить про зміну підходів. Супутникові мережі вже не є експериментом, а можуть за кілька днів змінити комунікаційну ситуацію в країні. Це викликає занепокоєння щодо контролю над інформацією, адже зв’язок можна увімкнути ззовні без погодження з владою. Подібна ситуація була й у 2022 році в Україні, коли після вторгнення Росії Starlink швидко забезпечив зв’язок для цивільних і військових. Це показало, що такі мережі можна оперативно розгортати в зоні бойових дій і використовувати як стратегічний інструмент. У Китаї після цього посилили увагу до власних супутникових програм. Там вважають, що мережі з великою кількістю супутників більш стійкі, адже їх можна швидко відновлювати завдяки дешевшим запускам. Такий підхід змінює й логіку космічних конфліктів. Знищення окремих супутників уже не дає значного ефекту, бо система має резервні елементи. Через це традиційні стратегії, які передбачали удари по ключових об'єктах, стають менш ефективними. Водночас це ускладнює досягнення швидкого результату в разі атак на космічну інфраструктуру і може підвищити ризики ескалації. У відповідь Китай розвиває власні проєкти супутникових мереж і шукає способи протидії, однак їхня ефективність поки що залишається під питанням. Теги:   Супутник Космос Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter