НВ (Новое Время)
Історії сміливих. Як азовець підстрелив із радянського пістолета російського «асвободітєля» і той, схоже, помер від сорому — спецпроєкт NV
Володимир Горб кинув навчання в університеті заради військової служби, потрапив до Азова і в Серебрянському лісі мав справжню дуель із досвідченим ворожим солдатом. Володимир Горб із позивним Спартак
Володимир Горб кинув навчання в університеті заради військової служби, потрапив до Азова і в Серебрянському лісі мав справжню дуель із досвідченим ворожим солдатом.
Володимир Горб із позивним Спартак, головний сержант 1-го батальйону 12-ї бригади спеціального призначення Азов, родом з Томаківки Дніпропетровської області, 27 років, у війську з 2018-го.
Вперше у військо Горб потрапив ще 19-річним студентом-першокурсником: у 2018 році він кинув навчання в Нікопольському коледжі Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету та пішов в армію.
Нині бійцю навіть складно пояснити мотиви того вчинку, бо все очевидно: у чоловіків не має виникати питань, коли йдеться про захист країни. «Присвятити своєї життя захисту своєї нації - це достойно. Ця нація ввірила мені меч в руки», — розповів він.
Спершу Спартак, а саме такий позивний має Горб, служив у бригадній артилерійський групі в 25-ій окремій повітрянодесантній Січеславській бригади. Після трьох років служби звільнився і всередині 2021-го виїхав до Польщі - відпочити.
Проте відразу після початку повномасштабного вторгнення РФ чоловік повернувся в Україну. Близько року воював у територіальній обороні в Києві, а на початку 2023-го приєднався до Азову, де служить і нині.
За роки великої війни Спартак брав участь у багатьох складних операціях та боях. Проте сам колишній студент передусім згадує історію, що трапилася з ним влітку 2023 року, під час одного з перших штурмів в Серебрянському лісі, що на Луганщині.
Підрозділ Спартака з семи бійців отримав, здавалося б, звичайну задачу: зачистити позиції - траншею на «нулі» — від росіян. Азовці зайшли в цей район вночі, коли працювати складно, — тому вони для себе відмітили, де рухався ворог — пара-трійка росіян, але саму зачистку відклали на ранок.
Проте сталось неочікуване. «За ніч, поки ми відпочивали, набігло під відділення росіян — чоловік сім. Вони понаривали там „стаканів“ — одиночних окопів», — згадує Горб.
Азовці вирішили розділитися — одна група взяла на себе основний вогонь, а інша її прикривала та мала підтягнутися після зачистки частини траншеї.
Але троє з чотирьох українських бійців групи підтримки доволі швидко отримали поранення.
«Складно штурмувати ці „стакани“, ще й невеликим підрозділом, бо це велика витрата боєприпасів, — адже скільки „стаканів“, стільки і небезпечних напрямів, — пояснює Горб. — Коли чистиш траншею, то стрибаєш в неї, і хоча б з боків прикритий. А тут ти на відкритій місцевості».
Спартак був в основній групі, але теж разом із побратимом дістав осколочні поранення, — прилетіла ворожа граната.
Ще на початку бою азовці відчули брак боєприпасів. Коли ж у самого Спартака закінчилися патрони в автоматі, йому довелося взятись за іншу зброю.
«З крайнім противником я воював на пістолетах. Соромно казати, але в мене був старий радянський пістолет Макарова ( ПМ). Він не сприймається як зброя взагалі. Там вісім патронів в магазині. Противник тільки за крайнім пострілом упав. Від сорому, напевно, помер. Він весь такий герой-асвободітєль, а тут прибіг хохол і стріляє в упор з ПМ, — сміється Спартак. — Всі побратими знають мене тепер як типа, що взяв мало патронів і стрілявся на пістолетах».
У підсумку зачистка затягнулась на 40 хвилин. Проте українці виконали завдання та ліквідували усіх ворогів.
Лео, командир 1-го батальйону 12-ї бригади, характеризує Спартака як надійного та відповідального бійця, на якого можна покластися під час виконання завдань.
«До служби ставиться серйозно, працює сумлінно та доводить поставлені задачі до результату, — пояснив Лео. — У роботі проявляє ініціативу, ухвалює виважені рішення. Серед особового складу користується повагою та авторитетом, підтримує хороші взаємини з побратимами й командирами».
Травневі розповіді в межах спецпроєкту Історії сміливих NV присвячує військовим бригади Азов, яка цього року відзначає 12-у річницю від заснування.
Теги: Полк Азов
Війна Росії проти України
Серебрянський ліс
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter