В Україні сформували одну з найбільших у світі доказових баз щодо впливу радіації на здоров’я - експерти

Про це зазначили учасники пресконференції «40 років Чорнобильській катастрофі: наслідки, виклики, загрози», що відбулась в Укрінформі. Виконувач обов’язків генерального директора ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології НАМН України», доктор медичних наук, заслужений лікар України Володимир Жовнір підкреслив, що ключову роль у реагуванні на катастрофу відіграли саме медики. За його словами, провідні медичні заклади України, зокрема столиці, які згодом стали академічними установами, забезпечили основу для подолання медичних наслідків аварії та формування системи спеціалізованої допомоги постраждалим. Президент НАМН України Василь Лазоришинець у своєму виступі наголосив, що Чорнобиль вийшов далеко за межі техногенної аварії та став цивілізаційним викликом, й переломним моментом у світоглядному осмисленні ризиків технологічного розвитку. Він зазначив, що катастрофа перетворилася на серйозне випробування для держави, суспільства, науки і медицини, водночас змусивши людство переосмислити межі відповідальності та безумовний пріоритет захисту людини. Водночас Лазоришинець підкреслив, що для України Чорнобиль — це частина національної ідентичності та відповідальності, а не лише історія. «Це частина нашої національної долі… і відповідальність перед тими, хто ціною здоров’я і життя виконав свій обов’язок», - наголосив він. Окремо науковець відзначив внесок наукових установ, зокрема Національного наукового центру радіаційної медицини, який став унікальним осередком поєднання науки і клінічної практики. Напрацьований досвід отримав міжнародне визнання. У сучасних умовах, за його словами, цей досвід знову набуває особливої актуальності через зростання ядерних ризиків. Своєю чергою директор ДУ «Інститут урології імені акад. О. Ф. Возіанова НАМН України», віцепрезидент НАМН України Сергій Возіанов повідомив, що Інститут урології одним із перших розпочав дослідження впливу радіації на онкологічні захворювання. «З перших днів ми розпочали роботу з визначення впливу опромінення на формування онкологічних захворювань передміхурової залози, нирки та сечового міхура… і навіть такий діагноз, як радіаційний цистит, був введений у міжнародну класифікацію хвороб», - підкреслив він. За його словами, наразі дослідження тривають, зокрема у співпраці з міжнародними партнерами, і охоплюють питання впливу опромінення на репродуктивне здоров’я чоловіків. Водночас генеральний директор ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», доктор медичних наук, професор, академік НАМН України Юрій Антипкін розповів про результати досліджень впливу радіації на вагітних і дітей. Він зазначив, що українські вчені першими у світі довели негативний вплив радіонуклідів на плаценту жінки та здоров’я дитини. Антипкін також застеріг, що навіть сьогодні зберігається ризик потрапляння радіонуклідів у організм через продукти харчування. «Циркуляція радіонуклідів досі існує в природі… потрібно контролювати продукти харчування і уникати їх покупки на стихійних ринках», - наголосів професор. Директор ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України», академік НАМН України, член-кореспондент НАН України Микола Тронько акцентував на досягненнях у вивченні радіоіндукованого раку щитоподібної залози. За його словами, українські вчені змогли довести причинно-наслідковий зв’язок між аварією на ЧАЕС і розвитком цього захворювання. Він зазначив, що нині науковці зосереджені на молекулярно-генетичних дослідженнях, які дозволяють виявляти онкогени на ранніх етапах і, відповідно, підвищувати ефективність діагностики та лікування. «Ми працюємо над тим, щоб на ранніх етапах виявляти онкогени і відповідно діагностувати рак», - акцентував Тронько. Академік НАМН України, віцепрезидент НАМН України Ігор Лурін зазначив, що до 40-х роковин катастрофи підготовлено низку наукових і меморіальних заходів, зокрема 25–26 квітня буде проведена міжнародна конференція. Перший заступник генерального директора з наукової роботи ННЦРМГО Віктор Сушко підсумував наукові результати, наголосивши, що в Україні сформовано одну з найбільших у світі доказових баз щодо медичних наслідків радіаційного впливу. За його словами, дослідження охоплюють широкий спектр захворювань і дозволили створити сучасні підходи до діагностики, лікування та реабілітації. Як повідомляв Укрінформ, у просторі Музею Івана Гончара  відкрилися виставки «Чорнобиль: врятовані скарби Полісся»  та «Ліна Костенко в чорнобильських експедиціях», що покликані представити зафіксовану та збережену спадщину Чорнобиля. Фото Укрінформу можна купити  тут .    Приєднуйтесь до наших каналів Telegram , Instagram та YouTube .