Інтерфакс-Україна
Україну слід звільнити від регулювання ЄС щодо надлишкових сталевих потужностей, інакше це матиме негативний вплив на експорт – експерт
Якщо Україну не буде звільнено від регулювання ЄС щодо надлишкових сталевих потужностей, це матиме значний негативний вплив на експорт України до ЄС, посилюючи проблеми, пов’язані із запуском CB
Якщо Україну не буде звільнено від регулювання ЄС щодо надлишкових сталевих потужностей, це матиме значний негативний вплив на експорт України до ЄС, посилюючи проблеми, пов’язані із запуском CBAM (механізм вуглецевого коригування імпорту, впроваджений з 2026 року), який охоплює всі продукти, що підпадають під регулювання щодо надлишкових потужностей.
Таку думку висловила науковий директор і керівник "Центру економічних досліджень" Вероніка Мовчан. Під час публічної дискусії "ЄС змінює правила доступу для сталі: що це означає для України" вона представила презентацію "Короткостроковий вплив регулювання ЄС щодо надлишкових сталеливарних потужностей на експорт України до ЄС".
"Залежно від сценарію, регулювання щодо надлишкових потужностей може призвести до скорочення експорту України від $0,5 млрд до $1,2 млрд, або від -26% до -63% від експорту у 2025 році", – сказала Мовчан з посиланням на результати дослідження центру.
За її словами, з точки зору України в ієрархії можливих результатів є кілька варіантів. Оптимальний: Україна постійно звільнена від обмежень по сталі через те, що Україна є країною-кандидатом, яка втратила майже половину своїх сталеливарних потужностей через повномасштабну війну. Таким чином, Україну не можна розглядати як джерело надлишкових потужностей на ринку сталі ЄС.
Другий найкращий варіант: Україна тимчасово звільнена від обмежень, відповідно до трирічного призупинення захисних заходів, прийнятих у 2025 році.
Третій найкращий варіант: Україна підпадає під дію індивідуальних тарифних квот. Вплив залежатиме від вибору базового періоду та категорій продукції, для яких встановлені індивідуальні тарифні квоти.
"За нашими оцінками, 2025 рік є кращим базовим порівняльним періодом", – констатувала Мовчан.
При цьому вона нагадали, що відносини України та ЄС у плані обмежень мали декілька важливих періодів. Січень-2016: Угода про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між ЄС та Україною передбачала взаємний безмитний доступ для промислової продукції; для деяких товарів, після перехідних періодів. Проте сторони зберегли право використовувати захисні заходи та інші засоби торговельного захисту.
Липень-2018: ЄС застосував тимчасові захисні заходи щодо сталі. У лютому 2019 року вони були замінені остаточними заходами. Україна також підпадала під дію цих захисних заходів
Травень-2022: ЄС призупинив дію захисних заходів для України. Призупинення було продовжено ще на три роки у травні 2025 року.
Червень-2026: захисні заходи ЄС щодо сталі закінчуються в останній день червня. ЄК планувала замінити їх новими заходами для захисту ЄС від глобального надлишку потужностей на ринку сталі.
Пропозиція щодо Регламенту Європейського Парламенту та Ради щодо негативного торговельного впливу глобальних надлишкових потужностей на ринок сталі ЄС була представлена в жовтні 2025 року.
Експерт навела поточні захисні заходи з боку ЄС. І уточнила, що у 2025 році експорт продукції з України, що підпадає під регулювання надлишкових потужностей, становив 1% ВВП України. При цьому ЄС має право застосовувати ланку обмежень чи їх скасування: відсутність тарифних квот, індивідуальні тарифні квоти, загальні тарифні квоти, змішаний підхід, що залежить від категорії продукту, якщо застосовуються індивідуальні тарифні квоти, вплив буде відрізнятися залежно від референтного періоду.
"Ми розробили кілька сценаріїв щодо можливих рівнів тарифних квот, з якими стикається Україна – індивідуальні тарифні квоти для кожної категорії товарів пропорційні рівню середнього імпорту ЄС з України, загальні тарифні квоти (…). Оптимальним результатом було б, щоб регулювання надлишкових потужностей не застосовувалося до України, ні постійно, ні тимчасово", – вважає Мовчан.
Наступним найкращим варіантом є запровадження індивідуальних тарифних квот для України, бажано з 2025 роком як референтним періодом, оскільки він передбачає мінімальні втрати в $0,5 млрд (-26% у річному обчисленні). Якщо період 2022-2024 рр. буде обрано, як запропоновано в проекті регламенту, втрати України становитимуть $0,7 млрд, або -38% у річному обчисленні.
Найгіршим сценарієм буде включення до загальної тарифної квоти, що призведе до скорочення експорту до ЄС на суму до $1,2 млрд (-63% у річному обчисленні), резюмувала експерт.