UA24 — Новини України

Кабінет міністрів 24 квітня ухвалив комплексний пакет рішень, ініційований Міністерством розвитку громад та територій, який спрямований на спрощення регулювання у сфері будівництва та прискорення реалізації проєктів відбудови. Що саме змінюється для ринку та громад розповіла в інтерв’ю агентству "Інтерфакс-Україна" заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська. – Коли почнуть діяти ці п’ять постанов? – Ініціатива віцепрем’єр-міністра з відновлення України Олексія Кулеби полягала у тому, щоб перейти до системних змін у будівельній галузі. Саме тому був напрацьований пакет практичних рішень, для зняття бар’єрів, спрощення процесів і формування прозорих правил роботи для галузі. Ми маємо справу з безпрецедентним обсягом завдань щодо відбудови, який потребує нових підходів та працюючих рішень. Постанови вже опубліковані і набули чинності. Деякі з них будуть технічно готові з певним проміжком часу, тому що ми класично працюємо на платформі ЄДЕССБ (Єдина державна електронна система у сфері будівництва), є послідовниками цифрових адміністративних послуг у сфері будівництва, отже для деяких новел потрібна розробка та синхронізація ПО. – Згідно постанові №528 тепер замовники будівництва (СС1, СС2) можуть самостійно обирати, де отримувати адміністративні послуги – у місцевому органі (ДАБК) чи в ДІАМ. СС1, а це умовно приватний односімейний будинок, передбачає декларативний принцип – власник просто повідомляє про старт та завершення робіт. Невже були масові проблеми для приватного забудовника? – Поясню, що саме ми заклали у логику цієї постанови. Мова йде не про СС1 чи СС2. Органи місцевого самоврядування мають власні повноваження і делеговані. Питання надання адміністративних послуг у напрямку видачі дозвільних документів і прийняття в експлуатацію – це делеговані державою повноваження. Станом на сьогодні 98 органів місцевого самоврядування мають певні повноваження, які співпідставні з кількістю населення, яке проживає на території населеного пункту. У невеликих населених пунктах ОМС мають повноваження працювати з СС1, в великих населених пунктах з СС1 і СС2. – Станом на 1 січня 2026 року в Україні налічується понад 1400 територіальних громад, тобто 7% взяли такі повноваження? – Так. Споживачі у всіх інших громадах отримують адміністративні послуги, користуючись послугами Державної інспекції архітектури і містобудування (ДІАМ). Прийнята постанова говорить про те, що якщо у громаді є повноваження контролю, то замовник може обрати – чи звертатися до органу місцевого самоврядування, чи до ДІАМ. Так, дійсно, якщо це невеличкий об’єкт, СС1, передбачено декларативний принцип, ти просто подаєш інформацію до органу місцевого самоврядування, але, на жаль, ми знаємо випадки, коли, перепрошую, орган місцевого самоврядування робить так, що таку послугу автоматично отримати не можна. – Ви аналізували відмови? Наскільки це розповсюджена практика? – Ми аналізуємо дані виключно на базі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Повернень і відмов, наприклад, у Києві 70%, у Львові – 47%, в Одесі – 34% (СС1+СС2). У ДІАМ (СС1+СС2+СС3 класи наслідків) не більше 15%. Є, звісно, і об’єктивні обставини, коли ми розуміємо, що є нюанси і необхідно або виправити документи, або неможливо отримати дозвіл. Але якщо порівнювати ці цифри, то навіть третина відмов, як в Одесі, говорить про те, що це не адміністративна послуга, а якийсь бар’єр. Із того, що ми бачимо, на містах застосовують однакові принципи і підходи щодо великого будівництва та приватних житлових будинків. Тобто, якщо у них є бажання відмовити, вони все-таки відмовляють. Не дивлячись на те, чи є на це законодавча підстава, що нас сильно бентежить. Приходиться чути, що така альтернатива провокуватиме хаотичну забудову. Але отримання дозвільного документу – це ж не про хаотичну чи не хаотичну забудову. Принципи забудови будуються на форматі містобудівної документації: генеральному плані населеного пункту, бажано актуальному, історико-архітектурному опорному плані в його складі, детальних планах територій. – Як ці постанови можуть вирішити проблему якості та сучасності містобудівної документації? – Ці постанови цього питання не вирішують в корені. Ми намагаємось зробити так, щоб підвищити рівень свідомості представників місцевого самоврядування при наданні адміністративних послуг. Чим якісніше вони будуть комунікувати з населенням та бізнесом щодо отримання адміністративних послуг, тим краще буде виконання ними повноважень, тому що вони будуть розуміти, що є альтернатива. Якщо вони будуть безпідставно відмовляти, то у суб’єкта завжди буде можливість звернутися до ДІАМ, яке розгляне їх документи. Щодо побоювань у хаотичності: всі користуватимуться однаковою містобудівною документацією, тобто адмінпослуги будуть надаватися виключно у межах і спосіб, передбачених законодавством. Якщо є підстави, дозволи для СС2 будуть видані, сертифікати для СС1 зареєстровані, якщо немає підстав, то відповідно і ДІАМ надасть відмову. Зараз, після практичної реалізації цієї постанови, до цієї послуги буде підвищена увага, за певний проміжок часу зможемо побачити, наскільки вона пришвидшилась чи можливо ще щось потребує корегування. – Ну ось ми переходимо якраз до містобудівних умов та обмежень (МУО), тобто до стартових умов хаотичного чи гармонійного розвитку міста. Постановою №527 пропонується механізм оскарження відмов у наданні МУО. – Це власні повноваження органів місцевого самоврядування –0 надавати містобудівні умови обмеження. Нагадаю, що вони є вихідними даними для проєктування. У цьому контексті ми також аналізуємо статистику і бачимо, що, на превеликий жаль, у деяких органах місцевого самоврядування термін надання МУО може сягати дев’яти місяців, а відповідно до закону має бути до 10 днів. – Наскільки, за вашою оцінкою, регіони спроможні, з точки зору якості та сучасності містобудівної документації? – Нагадаю, 1 січня 2025 року сплив термін обов’язкового затвердження комплексних планів просторового розвитку і в їх складі генеральних планів населених пунктів у цифровому форматі. Коли був прийнятий цей закон, у 2021 році, було чітке розуміння, що органи місцевого самоврядування повинні осучаснити містобудівну документацію та привести до ладу підходи щодо її формування. Якраз таки осучаснена цифрова містобудівна документація повинна була стати гарною платформою для цифровізації багатьох процесів по отриманню адміністративних послуг. Ми розуміємо, що складно було у 2022-му. Але вже 2026-й, а не всі органи місцевого самоврядування приступили до цієї роботи. Як ми це розцінюємо? Що не всі органи місцевого самоврядування готові до планування і відкритості. При цьому наші міжнародні партнери постійно звертають увагу на те, що питання якості реалізації проєктів на території населених пунктів безпосередньо залежить від якісного планування на місцевому рівні. Не тільки стратегічного, тому що ми звикли постійно говорити про стратегічне планування, а вони також звертають увагу на якісне просторове планування. Адже коли мова йде про реалізацію конкретного проєкту (інвестиційного чи відновлення, наприклад) на території населеного пункту, а перепоною в цьому є застаріла або неповна містобудівна документація, то це говорить, що ми, в принципі, дуже погано попрацювали з вихідними даними... І для міжнародних партнерів це є чітке розуміння того, що орган місцевого самоврядування інституційно не готовий. Хочу виділити два обласні центри – Чернівці і Вінниця, які розробили комплексні плани. І це говорить про те, що це можливо зробити. Що немає нічого неможливого, коли є бажання. Це говорить про відкритість, про бажання органу місцевого самоврядування бути зрозумілим бізнесу, зрозумілим міжнародним партнерам і готовим до залучення коштів. – Але як ця постанова зможе стимулювати і як вона буде виконуватися, якщо вихідні дані застарілі, заплутані? – Ця постанова покликана вирішити інше питання, недопущення зловживань саме на етапі видачі МУО. Тому що містобудівна документація є у публічному просторі, на її базі сформувати МУО може як орган місцевого самоврядування, так і інший суб’єкт, який має на це відповідні компетенції. Державна інспекція архітектури структури містобудування має на це відповідні компетенції. Якщо орган місцевого самоврядування бачить, що містобудівна документація не відповідає сучасним вимогам, то її необхідно корегувати, і тоді МУО будуть прийняті в рамках якісного зміненого рішення. Тому для тих органів місцевого самоврядування, які готові рухатися вперед, я впевнена, що ця постанова стане гарною відправною точкою. А для тих, хто не націлений на такі моменти, це буде чітким сигналом для партнерів, що орган місцевого самоврядування ще не готовий. – Простими словами МУО – це висотність, щільність забудови, охоронні зони. Але, наприклад, ЮНЕСКО у січні 2023 року розширив межі "Історичного центру Одеси", але вони досі не синхронізовані з генпланом. Буквально у квітні міськрада зверталась до Мінкульту з проханням делегувати їй функції замовника розробки науково-дослідної документації з визначення режиму використання об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Історичний центр Одеси". Тобто ДІАМ зараз буде видавати МУО без розширеної охоронної зони, поки формально вона не буде прийнята? – ДІАМ буде видавати на базі офіційних документів. Ми ж говоримо про зрозумілість правил для всіх суб’єктів інвестиційної діяльності. А коли у рамках реалізації певного проєкту може виникнути "сюрприз" у вигляді непередбачуваних обмежень, який офіційно не затверджений, то так ми правову державу ніколи не побудуємо. Тому ще раз – ця постанова, сподіваємось, стимулюватиме навести лад з містобудівною документацією, це сигнал рухатися вперед. Ще хотіла б додати: ми проаналізували запити від органів місцевого самоврядування стосовно деяких змін у підходах до містобудівної документації. Частину можливо удосконалити на рівні постанови уряду і я дуже сподіваюся, що найближчим часом ми зможемо пропозиції опублікувати для громадського обговорення. Є й моменти, які можливо спростити, але це потребує відповідних змін законодавства, тут ми будемо працювати спільно з відповідним парламентським комітетом. – Забудова приаеродромних територій – що саме змінюється за постановою №524? – При отриманні МУО для територій, які знаходяться поряд з аеропортами різного призначення потрібен висновок Державіаслужби або Міноборони. Але, станом на зараз, значна кількість аеродромів, з об’єктивних причин, є несертифікованими або з простроченими сертифікатами, що блокувало можливість отримання інформації щодо обмежень граничної висоти та планувальних обмежень на приаеродромних територіях. Це була прогалина, яка значно гальмувала весь ринок. Прийнята постанова №524 прописує механізм, яким чином ця інформація буде надаватись, знову таки, через ЄДЕССБ, органам місцевого самоврядування для формування МУО. – Але ж враховуючи військовий час ці дані навряд будуть відкриті? – Там трохи інакше побудована логіка видачі і я дуже сподіваюся, що за місяць-півтора зможемо побачити вплив цієї постанови на практиці. – Ціни на будматеріали вже зросли з початку року на 20-26%. Як новий підхід до ціноутворення допоможе більш гнучко та швидко реагувати на ринкову динаміку (щоб умовно підрядники не працювали у глибокій мінус, а житлові держпрограми не зупинялись від дефіциту пропозиції, яка відповідає ціновим рамкам)? – Ми розпочали рух змін підходу до ціноутворення з грудня минулого року. Зазначена рамка стосувалась декількох питань. По-перше, ми говоримо про ціноутворення по відношенню до об’єктів, які будуються за публічні кошти (державного та місцевих бюджетів, кошти міжнародних фінансових організацій). По-друге, рішенням уряду у грудні ми змінили підходи щодо структури доходу замовників при спорудженні об’єктів. Ми розуміли, що існуючі норми не відповідають реаліям ринку, але ми намагалися збалансувати, тобто не тільки підвищити рівень заробітку, а збалансувати питання якості інших складових, які передбачені проєктно-кошторисною документацією. Про які складові я говорю? Перш за все, питання вартості будівельних матеріалів. Ми запровадили у грудні обов’язковий аналіз цін на будівельні матеріали. На цьому етапі він проводиться на основі даних замовників та підрядної організації, певної категорії будівельної продукції на певній території у певних обсягах, щоб підтвердити, що вартість, яка наразі фігурує в актах виконаних робіт, відповідає дійсності. При цьому ми аналізуємо тільки т.зв. ціноутворюючі будівельні матеріали, які складають 60% загального обсягу, щоб ми не рахували там до останньої гайки і не довели замовника, перевіряючи його організацію до інфаркту. Ми спілкувалися з цього приводу як з державною аудиторською службою, так і з ринком, з іншими перевіряючими компаніями, про який баланс може йти мова, і зупинилися на 60%. Подивимося, як це буде працювати. Також необхідно було запровадити єдині підходи щодо кодифікації назв будівельної продукції, тому що на ринку шалена кількість (сотні тисяч), а це формує невизначеність. І без якісного нормального кодифікатора говорити і порівнювати вартість неможливо було. Тому теж у грудні затвердили і прийняли кодифікатор будівельної продукції. Ми провели системну велику роботу з виробниками будівельних матеріалів, щоб узгодити з ними принципи щодо однакового визначення назв будівельних матеріалів. Чому для нас це було важливо? Тому що тим самим урядовим рішенням було передбачено, що наше міністерство повинно запустити у роботу базу цін на будівельні матеріали як електронний документ. – Як база цін буде наповнюватись та оновлюватись? – Зараз стартував етап наповнення бази цін, на першому етапі там з’являться ціни на підставі аналізу реалізованих проєктів. Другий етап, який розпочнеться у цьому місяці: виробники будівельних матеріалів самі будуть вносити дані про вартість. Нагадаю, що у контексті 305 регламенту, виробники вже мають кабінети у ЄДЕССБ, всі працюють з деклараціями і, відповідно, це наступний етап співпраці виробників з державою – наповнення бази цін, для чіткого розуміння вартості тієї чи іншої одиниці будматеріалів. Третій етап – це Prozorro Market. Ми маємо чітку співпрацю з Prozorro Market, вони забрали у роботу наш кодифікатор і, відповідно, виключно з його використанням буде відбуватися придбання будівельних матеріалів через цей майданчик, а ми аналізуватимемо відповідні ціни. Отже, база цін буде динамічна, наповнюватися буде більшою частиною з трьох цих джерел, аналізуватись буде постійно, термін чинності певної інформації також буде мати місце, щоб цифри в бази цін відповідали реаліям. Ми очікуємо, що за три місяці ця база почне працювати як інструмент. Зі свого боку робимо для цього все можливе, але розуміємо, що багато залежить від замовників, учасників ринку, від виробників будівельної продукції. – Мені здавалось, що виробники найбільш зацікавлені. Наприклад, я чула про ініціативу запуску бази цін від деяких профільних об’єднань. – Не завжди ми бачимо зацікавленість. На якомусь етапі чомусь виробники вирішили, що це комерційна таємниця. Ми були дуже здивовані, тому що дуже сподівалися саме на їх підтримку. – Можливо тому, що у них є декілька рівнів цін – не лише роздрібні, але й оптові, які залежать від обсягу, партнерські, проєктні тощо. Є сенс, по аналогії з готельної галуззю, у базу вносити "ціну у стійки". – Можливо, але мова йде про інакше. Якщо хочемо аналізувати якість підходів щодо вартості проєктів із залученням публічного фінансування, то виробники будівельної продукції повинні бути пліч-о-пліч з державою. Деякі з кредиторів України серед країн ЄС не ведуть бази цін, але ми, на превеликий жаль, без цього інструменту не зможемо реалізувати програми відновлення. Отже, нам необхідно базу цін запустити, наповнити, подивитися, як це буде працювати, проаналізувати. – На що ви орієнтувались, коли пропонували цю систему? – Коли ми формували, скажімо так, макет бізнес-процесу такого аналізу, ми провели шалену кількість консультацій з дуже великою кількістю стейкхолдерів: виробники, постачальники, Prozorro, виробники проєктної документації, замовники. Метою було розробити прозорий, логічний та зрозумілий для всіх учасників підхід. – Цей інструмент буде використовуватись не лише для старту проєктів, але й може бути запобіжником від звинувачень у маніпуляціях з публічними коштами, в тому числі з боку правоохоронних органів? – Так, у принципі, ця інформація зможе бути певним захистом, гарантом прозорості ціноутворення. – Приходилось чути, що з метою вирівняти до ринкових заробітні плати будівельників, підрядники "зашивали" зарплати у ціну будматеріалів... – Інколи з точністю до навпаки. Деякі замовники, на превеликий жаль, на стадії інвесторської договірної ціни передбачали адекватний рівень заробітної плати, а по факту виплачували мінімальний рівень, а все інше пробували перекласти у дохід. І коли ми проаналізували такі кейси, зрозуміли, що питання контролю за виплатою заробітної плати – це окрема складова. Нагадаю, що для таких проєктів (з публічними коштами) ми сформували адекватний рівень доходу, тож, будь ласка, нам необхідно забезпечити і адекватний рівень доходу співробітників. Постанова передбачає обов’язковість виплати заробітної плати, яка закладена на етапі договору, ми розуміємо, що це про захищеність людей. Ми свого часу уклали угоду між міністерством і Профспілкою будівельників України щодо мінімального рівня заробітної плати, сподівались, що це дозволить їм рости від мінімуму. Бачимо, що воно так не відбувається, тому зараз передбачили встановлення адекватної рівня заробітної плати і що цей адекватний рівень повинен бути обов’язково виплачений. Якщо він не виплачений, він повертається замовнику, а не йде у дохід підряднику. Ось так, у загальному, виглядає ланцюг змін для проєктів, які реалізуються за публічні кошти. Адекватний дохід, адекватний контроль за вартістю будівельних матеріалів і адекватний підхід до встановлення заробітної плати. Тепер додадуться ще динамічні ціни. – А обрати професійних амбітних підрядників допоможуть т.зв. рамкові угоди згідно постанові №520? – Важливе дуже питання, цей механізм може пришвидшити реалізацію проєктів. У нас постійно говорять, що терміни у сфері будівництва по відношенню до багатьох процесів досить великі. Дуже багато часу витрачається на оформлення земельної ділянки. Дуже багато часу витрачається на отримання технічних умов. Дуже багато часу витрачається на отримання МУО, на отримання дозвільних документів, незрозумілі підходи до ціноутворення – для цих трьох питань рішення пропонують прийняті постанови, ми їх зараз проговорили. Наступний етап – коли вже є затверджена проєктна документація і ми переходимо до проведення тендерної процедури. Яким чином працюють наші партнери з міжнародних фінансових організацій? Вони використовують підхід, визнаний міжнародним законодавством, який передбачає формування короткого списку, в рамках якого вони у подальшому обирають підрядників. Ми впроваджуємо те саме – виключно з елементами, які передбачені законом про державні закупівлі через Prozorro і таке інше. З використанням такого підходу замовники виставляють загальну рамку, щодо портрету гіпотетичної підрядної організації, яка буде у майбутньому залучена до реалізації певних проєктів. Замовник, як представник держави, повинен бути впевнений, що бюджетні кошти йдуть на реалізацію проєкту за допомоги тієї підрядної організації, яка має на це спроможності і певний досвід. І така предквалифікація дозволяє замовнику отримати певний пул відібраних організацій, які враховуючи воєнний стан, можуть бути залучені до тих та інших термінових проектів. А зараз термінових проєктів на превеликий жаль, враховуючи кількість пошкоджень, досить багато. Ми досить детально постанову про рамкові угоди пропрацьовували з Мінекономіки і я хочу їм подякувати за конструктив. Також хочу подякувати ДП "Прозоро", нам важливо було розуміти, чи вони технічно готові втілювати цей механізм. Тож замовники вже можуть використовувати інструмент рамкових проєктів. – Наскільки мені відомо, проєкти, які реалізуються, наприклад UDNP або Nefco, і передбачають предкваліфікацію ще до анонсування тендерів. Тепер для всіх проєктів із залученням публічного фінансування всі замовники мають використовувати рамкові угоди? – Це право. У нашому розумінні, застосування таких досить жорстких процедур, на першому етапі завжди повинно бути правом. Вони повинні навчитися працювати з цим інструментом. І для цього зі своєї сторони ми плануємо серію роз’яснювальних зустрічей і це буде стосуватися абсолютно всіх постанов, прийнятих 24 квітня. Ми плануємо це робити і на майданчиках Асоціації міст та Конфедерації будівельників, і на всіх, хто вже працює чи планує працювати з публічними грошима. В цілому мета цих п’яти постанов – пришвидшення проєктів відбудови та підвищення їх якості. Хочемо за декілька місяців зробити моніторинг, як працюють всі ці постанови і що ще потрібно змінити.