Стефанчук пояснив, що означає «доброзвичайність» у проєкті Цивільного кодексу

Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у  Фейсбуці , коментуючи закиди щодо того, що оціночне поняття «доброзвичайність» у проєкті ЦК мало не руйнує цивільне законодавство, передає Укрінформ. За словами спікера, якщо подивитись порівняльну таблицю, то можна побачити закономірність: «там, де в чинному законодавстві є поняття «моральні засади суспільства» - як продовження пострадянського терміну, який іменувався «моральні принципи суспільства, що будує комунізм», - ми запропонували питомо український термін, який іменується доброзвичайність». Стефанчук зауважив, що при робочій групі працює філологічна група, яка пропонує українські замінники словам, яких не віднайдено в сучасній юридичній термінології. Її очолює відомий український правник Сергій Головатий, який і запропонував український відповідник «доброзвичайність». Робоча група з цим погодилася. Стефанчук пояснив, що «доброзвичайність - відповідник стародавнього терміну boni mores, яким насичено все цивільне законодавство країн Європейського Союзу, зокрема Німеччини, Франції, Нідерландів і багатьох інших, де воно існує теж під іншими назвами, «але все це - ті частини доброзвичайності, які і ми пропонуємо в українському законодавстві». «Крім цього, дуже небезпечно, як мені видається, атакувати цей новий словотвір, який ми зробили з українських слів «добро» і «звичай». Тому що в українській термінології дуже багато законодавчих складових, які формуються з частинкою «добро-». І одним із таких, наприклад, є «доброчесність» - це термінопоняття, на якому базується вся антикорупційна стратегія і законодавство України. Тому, атакуючи «доброзвичайність» в частині того, що нібито це якийсь незрозумілий термін, який буде тягнути за собою оціночне поняття і так далі, шановні колеги, ви цим самим атакуєте основи антикорупційної законодавства, яке існує в Україні», - підкреслив Голова ВР, додавши, що те саме буде стосуватися і питань добросовісності, добропорядності, якими насичене українське законодавство. Водночас Стефанчук зауважив, що парламент максимально відкритий до професійного діалогу, і закликав надсилати конкретні пропозиції до другого читання. Як повідомляв Укрінформ, 28 квітня  Верховна Рада підтримала новий Цивільний кодекс  у першому читанні. Співавтор документа, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради з питань правової політики Ігор Фріс наголосив, що  критичні зауваження  до проєкту ЦК у 95% випадків пов'язані з нормами, які вже існують. Фото: facebook.com/stefanchuk.official Приєднуйтесь до наших каналів Telegram , Instagram та YouTube .