Рада ухвалила зміни до закону про міжнародний арбітраж

Як передає кореспондент Укрінформу, законодавча ініціатива  №12141  була підтримана 291 голосами депутатів. Документ вносить зміни до закону «Про міжнародний комерційний арбітраж» і низки пов’язаних актів. Зокрема, закон визначає, які саме спори можуть розглядатися міжнародним комерційним арбітражем. Йдеться, зокрема, про конфлікти з договірних та інших цивільно-правових відносин у сфері міжнародної економічної діяльності. Передати спір до арбітражу можна, якщо: хоча б одна зі сторін має бізнес за кордоном; або сторони прямо домовилися, що спір пов’язаний більш ніж з однією державою; або ключові елементи спору (місце арбітражу, виконання договору чи сам предмет спору) знаходяться за межами країни, де працюють сторони. Також до арбітражу можуть передаватися: спори між підприємствами з іноземними інвестиціями; конфлікти між учасниками таких підприємств; спори за участю емітентів облігацій і осіб, які забезпечують їх виконання (якщо серед сторін є компанія з іноземними інвестиціями). Окремо закон прямо передбачає можливість розгляду інвестиційних спорів — між інвесторами та державою або міжнародними організаціями, якщо це передбачено договором, законом чи угодою сторін. Закон деталізує процедуру формування складу арбітражу: якщо сторони не домовилися і справа розглядається трьома арбітрами — кожна сторона призначає по одному, а ті двоє обирають третього; якщо одна зі сторін або арбітри не виконують це впродовж 30 днів — рішення приймає визначений орган; у випадку одного арбітра — його також можуть призначити уповноважені органи, якщо сторони не дійшли згоди. Рішення щодо призначення арбітрів або відводу не підлягають оскарженню. При цьому має враховуватися незалежність і неупередженість арбітра, а також — бажано — інше громадянство, ніж у сторін спору. Закон встановлює чіткі строки і процедури відводу і заміни арбітра: якщо відвід арбітра відхилили, сторона може звернутися до уповноваженого органу протягом 30 днів; поки це питання вирішується, арбітраж може продовжувати роботу; якщо арбітр не може виконувати свої функції або затягує процес — його повноваження можуть бути припинені. Встановлено, що усі такі рішення також є остаточними і не підлягають оскарженню. Закон також уточнює статус Міжнародного комерційного арбітражного суду та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України — вони визначені як самостійні постійно діючі арбітражні установи. Торгово-промислова палата затверджує їхні регламенти та сприяє діяльності. Нові правила щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу застосовуватимуться не лише до нових, а й до раніше укладених арбітражних угод. Окремий блок змін стосується доступу до безоплатної правничої допомоги. Відтепер на неї мають право: особи, які подали заяву про визнання постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного з війною — зокрема для оскарження відмови у такому статусі; особи, вже визнані постраждалими — для захисту своїх прав і отримання передбачених законом компенсацій. Загалом закон спрямований на те, щоб зробити міжнародний арбітраж більш доступним і зрозумілим для бізнесу, а також посилити правовий захист людей, які постраждали від воєнних злочинів. Як повідомляв Укрінформ, європейська комісарка з питань розширення Марта Кос  висловила сподівання, що за допомогою майбутнього угорського уряду всі кластери переговорів про вступ України до ЄС незабаром будуть офіційно відкриті . Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс 27 квітня на міжнародній конференції «На шляху до URC (Ukraine Recovery Conference). Безпека й оборонний вимір» заявив, що  Україну варто швидко допустити до єдиного європейського ринку, а також зробити частиною Європейського оборонного союзу . Приєднуйтесь до наших каналів Telegram , Instagram та YouTube .