Нардепи Железняк і Гончаренко оприлюднили текстові версії "плівок Міндіча"

Фото: nashigroshi.org Народні депутати України Ярослав Железняк (фракція "Голос") та Олексій Гончаренко ("фракція "Європейська солідарність") оприлюднили на своїх ютюб-сторінках текстові версії, як вони стверджують, записів розмов бізнесмена Тимура Міндіча. За словами Железняка, матеріали надійшли від сторони захисту, про що свідчить формат документу і "шапка" першої сторінки. У фрагментах, які оприлюднив депутат, йдеться про обговорення Міндічем і на той час міністром оборони Рустемом Умєровим кадрових питань уряду, зокрема, кандидатів на посаду міністра оборони, а також претендентів на посаду посла України в США. Розмова датована 8 липня 2025 року. Також Железняк наводить фрагмент розмови Міндіча та Умєрова про ймовірно "проєкт 23", який може бути пов’язаний із фінансуванням. Нардеп Гончаренко на своєму ютюб-каналі також виклав текстові фрагменти так званих " плівок Міндіча ". Депутат, за його словами, цитує "протоколи за результатами проведення оперативно-технічного заходу – аудіоконтролю особи". Один з таких протоколів – з нібито розмовою Міндіча, Германа Галущенка та Олександра Цукермана щодо президента України Володимира Зеленського, розмова датована 14 липня 2025 року. Інший протокол, за словами Гончаренка, містить розмову Міндіча, Цукермана та невідомої особи щодо Кабінету міністрів і мерів, розмова датована 3 липня 2025 року. Крім того, в озвучених Гончаренком протоколах є розмови Міндіча із колишнім першим помічником президента Сергієм Шефіром про кадри, а також повний текст, як стверджує депутат, розмови Міндіча та Умєрова. Раніше видання "Українська правда" оприлюднило фрагменти розмов бізнесмена Тимура Міндіча з колишнім першим помічником президента Сергієм Шефіром та ексміністром оборони Рустемом Умєровим, задокументованих Національним антикорупційним бюро і Спеціальною антикорупційною прокуратурою в рамках операції "Мідас". У відео йдеться про три розмови: Міндіча та експершого помічника президента Сергія Шефіра ймовірно про сплату застави за ексвіцепрем’єра Олексія Чернишова; Міндіча та невідомої Наталії про будівництво чотирьох будинків ймовірно кооператива "Династія" для Міндіча, Чернишова, а також Андрія та Вови; Міндіча та на той час міністра оборони Умєрова про ймовірно закупівлю продукції Fire Point, бронежилетів та можливе призначення Умєрова послом до США. Як зазначив Михайло Ткач, Маша, про яку розмовляють Міндіч та Умєров, це не волонтер Марія Берлінська, а, ймовірно, Доценко Марія Василівна – радниця генерального директора АТ "Національний фонд інвестицій України" з питань розвитку стратегічного партнерства з країнами Близького Сходу. Оприлюднені народними депутатами текстові версії "плівок Міндіча" на даний час не верифіковані, також не підтверджена автентичність записів, оприлюднених напередодні виданням "Українська правда". Антикорупційні органи України не надавали інформацію щодо оприлюднених записів розмов. В пресслужбі Умєрова, коментуючи оприлюднені "Українською правдою" записи, агентству "Інтерфакс-України" повідомили, що автентичність та релевантність записів не встановлена, наголосили, що Умєров надав слідству необхідні пояснення, а щодо суті припущень зазначили, що комунікація про озброєння є частиною обов’язків міністра оборони. Глава Національного банку України Андрій Пишний заперечив факт звернень до нього з боку Міндіча, Умєрова, представників компанії Fire Point та інших оборонних підприємств з приводу допомоги з фінансуванням Співвласник компанії Fire Point Денис Штілерман заявив , що оприлюднені "плівки Міндіча" є спробою дискредитації, в компанії наполягають на необхідності перевірити їхню автентичність і просять повідомити, чи є ці записи матеріалами кримінального провадження. Текст офіційного звернення компанії до НАБУ Штілерман оприлюднив у соціальній мережі Х 30 квітня. Громадська антикорупційна рада (ГАР) при Міністерстві оборони України з посиланням на дані антикорупційних органів повідомляла, що Міндіч виявився єдиним або одним з бенефіціарів компанії оборонно-промислового комплексу Fire Point, через що остання може втратити можливість постачання своєї продукції Силам оборони.