КМІС: Рівень оптимізму українців з перспективою на 10 років у квітні становить 63%, 48% респондентів підтримують непопулярні рішення

Рівень довгострокового оптимізму українців (з перспективою на 10 років) залишається доволі високим – 63%, проте знизився у порівнянні з січнем 2026р.; 48% вважають, що Україна має схвалити всі необхідні рішення, навіть непопулярні і підвищення податків, для отримання західного фінансування. Про це свідчать результати опитування , проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 20-27 квітня 2026 р. "Рівень оптимізму трохи знизився з січня 2026 року, але лишається доволі високим. Так, 63% українців оптимістично оцінюють майбутнє України (у січні – 66%). Натомість частка песимістів – 25% (було – 22%)", – йдеться у пресрелізі КМІС за результатами опитування на сайті у середу. Повідомляється, що на питання про необхідність непопулярних рішень для можливості отримати західне фінансування, українці відповідали наступним чином: 48% респондентів обрали варіант, що Україна має схвалити всі необхідні рішення, навіть непопулярні і підвищення податків, для отримання фінансування. Натомість кожен третій респондент (30%) вважає, що треба відмовитися від непопулярних рішень і підняття податків, навіть якщо це означатиме брак грошей на оборону чи соціальні програми. Істотна частка респондентів (22%) не змогли визначитися із своєю думкою. Зазначено, що серед тих, хто "зовсім не довіряє" президенту Володимиру Зеленському, дещо більше тих, хто підтримує відмову від непопулярних рішень. Водночас і серед тих, хто "скоріше не довіряє", і серед тих, хто довіряє ("скоріше" чи "повністю") переважає думка, що Україна має схвалити все для отримання фінансування. Також частка тих, хто підтримує відмову від непопулярних рішень, переважає серед респондентів, які легко погоджуються з пропозицією виведення українських військ з Донецької області в обмін на гарантії безпеки. Обираючи найбільшу загрозу для України з-поміж корупції і воєнної агресії, 54% обирають корупцію. Воєнну агресію як більшу загрозу (порівняно із корупцією) вважають 39% респондентів. Ще 7% не змогли визначитися із відповіддю. Порівняно із травнем 2024 року стало менше тих, хто не визначився зі своєю думкою. І натомість стало трохи більше тих, хто обирав обидві змістовні відповіді. Соціологи зазначили, що якщо фокусувати увагу людей на двох класах проблем – війна та корупція –"перемагає" корупція. Також зазначається, що серед тих, для кого більшою загрозою є війна, помітно більш оптимістичні щодо майбутнього країни – серед них 72% є оптимістами і 16% є песимістами. Натомість серед тих, хто в першу чергу говорить про корупцію, 57% є оптимістами і 32% є песимістами. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький прокоментував результати опитування: "Українці зберігаються доволі високий оптимізм – особливо якщо брати до уваги нинішні виклики. Тобто попри надзвичайно складну зиму, попри геополітичний та економічний "землетрус" через війну в Ірані, попри продовження Росією свого терору, попри невизначеність наших відносин із союзниками та попри всі інші виклики більшість українців зберігають дивовижний оптимізм щодо майбутнього. Росії не вдалося зламати волю українців і нав’язати похмурий світогляд безрадісних років попереду. Навпаки, для більшості українці світло в кінці тунелю лишається яскравим і мотивує продовжувати опір". Також Грушецький зазначив, що серед українців переважає державницька думка, що непопулярні рішення та підвищення податків є необхідним кроком для виживання України. "Наразі громадська думка скоріше на боці тих, хто визнає критичну важливість співпраці із Заходом для отримання життєво необхідного фінансування. Ми сподіваємося, що ці результати стануть сильним сигналом для українських суб’єктів – політиків від влади і опозиції, журналістів, експертів, громадянського суспільства – що суспільство відкрите до важких рішень". Грушецький також наголосив, що неможливо оминути питання корупції. "Це питання є надзвичайно сильним тригером, особливо для психологічно втомленого суспільства. Як ми показували, коли ми ставимо відкрите запитання, люди усвідомлюють справді екзистенційні ризики війни і саме її називають найбільшим викликом. Проте коли ми прямо зачитуємо респондентам слово "корупція", це викликає сильні емоції та стереотипи (і часто це "затуманює" будь-яке раціо). Ми бачимо, що навіть серед тих, хто "повністю довіряють" президенту, майже половина вважають корупцію більшою загрозою для України, ніж війну". "Наші багаторічні дослідження показують, що особистий досвід корупції або лишається стабільним, або знижується (довгостроково точно є значне покращення). Інше питання – корупція на вищих щаблях, але тут українці судять на основі переважно інформації з медіа і соціальних мереж. Звичайні люди часто судять про зростання рівня корупції на основі гучних справ і не можуть розрізнити, де є зростання корупції, а де – свідчення боротьби з нею. Саме тому так важливо мати адекватну комунікацію з усіх сторін – і від влади, і від опозиції, і від громадськості", – наголосив соціолог. "Ми маємо апелювати до того, що хай які недосконалі наші інституції та наша боротьба з корупцією, але ми все ж рухаємо вперед. Ми не є безнадійно корумпованими, ми робимо зусилля – тим більше під час повномасштабної війни. Саме такий підхід буде зберігати надію на краще майбутнє та мотивуватиме людей на продовження опору", -резюмував Грушецький. Упродовж 20-27 квітня 2026 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Метод – телефонні інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія). Опитано 1005 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом України. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.