НВ (Новое Время)

EY (Ernst&Young) за підтримки NV та ПУМБ називає переможців української частини міжнародного конкурсу EY Entrepreneur Of The Year

Як обирали Підприємця року 2026 в Україні З багатьох претендентів на перемогу в конкурсі від EY журі обрало дев’ять переможців, ще по одному визначали редакція NV та ПУМБ. Національний відбір міжнар

Як обирали Підприємця року 2026 в Україні З багатьох претендентів на перемогу в конкурсі від EY журі обрало дев’ять переможців, ще по одному визначали редакція NV та ПУМБ. Національний відбір міжнародного конкурсу Підприємець року 2026 компанії EY ( Ernst & Young) стартував у лютому та проводився за підтримки NV і ПУМБ у кілька етапів. До 22 березня приймалися заявки від усіх учасників з різних сфер — підприємців, які підпадали під головний критерій: мати власний бізнес, відкритий не менш ніж за два роки до початку конкурсу. Із цих звернень був сформований шорт-лист претендентів. Серед останніх журі, до складу якого увійшли президент Американської торговельної палати Андрій Гундер, головний редактор медіадому NV Віталій Сич і генеральна директорка Metro Україна Олена Вдовиченко, відібрали фіналістів конкурсу, оцінивши їхній підприємницький дух, цілеспрямованість, галузевий вплив та розвиток бізнесу. Зрештою журі обрало переможців у дев’яти номінаціях включно з головною. Ще двох номінантів назвали редакція NV та ПУМБ. Україна — офіційна учасниця міжнародної програми EY Entrepreneur of the Year. Тож переможець національного конкурсу боротиметься за звання Підприємець світу. NV не лише брав участь у відборі, а й поговорив про правила бізнесу, війну та перший мільйон з людьми, що стали номінантами конкурсу Підприємець року 2026 в Україні. Детальніше інтерв'ю номінантів читайте в цьому матеріалі. Олександр Яковенко засновник TAF Industries Олександр Яковенко пов’язав своє життя з Defense tech у 2022 році, коли заснував спільне з Національною гвардією виробництво, яке невдовзі повністю знищили росіяни. Проте наступного року підприємець створив компанію TAF Industries ( TAF Drones до ребрендингу влітку 2025‑го), яка нині має офіси в Києві й Одесі та виготовляє понад 30 продуктів, серед яких ударні дрони, розвідувальні комплекси, дрони-перехоплювачі, носії ретрансляторів, системи радіоелектронної боротьби ( РЕБ) та дистанційного керування, а також оборонні рішення на основі штучного інтелекту ( ШІ). Лише FPV-дронів TAF Industries робить щомісяця до 80 тис. одиниць. — Як ви заробили свій перший мільйон? — Я можу годинами розповідати, як заробив свої перші 100 мільйонів, а от про перший мільйон розповідати нецікаво. — Назвіть три головні правила ведення бізнесу. — Швидкість важливіша за досконалість. Сучасний світ змінюється настільки швидко, що ідеальний план, який ти малюєш рік, застаріває ще до запуску. Краще швидко зробити першу версію, вийти з нею на ринок, отримати реальний фідбек і негайно вдосконалити. У світі, де все рухається у шаленому темпі, той, хто постійно ітеративно [поетапно] розвивається, завжди випереджає того, хто намагається зробити ідеально з першого разу. Чесність і сенс сильніші за гроші. Люди працюють по‑справжньому ефективно тільки тоді, коли вірять у те, що роблять, і довіряють лідеру. Я навчився говорити правду навіть тоді, коли вона болісна, і створювати середовище, де кожен розуміє справжню мету своєї роботи. Власна дисципліна і реінвестування — основа стійкості. Я завжди повертаю максимум заробленого назад у справу, бо знаю: розвиток бізнесу залежить насамперед від мого рівня самовіддачі. Це правило вчить цінувати кожну можливість і не розмінюватися на короткострокові задоволення. — Як війна змінила ваші цінності та ваше життя? — Війна відсіяла все непотрібне, поверхневе, несправжнє. Вона дуже жорстко і швидко очистила моє життя від усього зайвого — людей, справ, звичок та ілюзій, які раніше здавалися важливими. З’явилася надзвичайна ясність: що насправді має значення, що і як потрібно робити, з ким працювати і з ким спілкуватися. Багато внутрішніх рішень, які назрівали роками, але я боявся їх прийняти через сумніви, страх чи інерцію, були ухвалені швидко і без вагань. Поліна Кошарна співвласниця та голова наглядової ради Suziria Group Перший зоомагазин, який дав початок Suziria Group, відкрили у 1993 році в Харкові Тетяна та Сергій Потапови, батьки Поліни Кошарної. Нині родинний бізнес дістався до Дніпра, Києва та Львова, має власне виробництво, дистрибуцію, грумінг-салони та мережу магазинів MasterZoo. Компанія зростає та нарощує частку ринку навіть під час великої війни. І якщо у 2021‑му MasterZoo налічувала близько 100 локацій, то нині — понад 200. — Як ви заробили свій перший мільйон? — В історії компанії ця подія не відзначалася і пройшла поза увагою. Згадаймо, що були різні етапи девальвації національної валюти. Так ось, перший мільйон гривень був радше через девальвацію, тож не було чим пишатися. — Назвіть три головні правила ведення бізнесу. — На першому місці — люди, з якими ти працюєш. Друге — ставитися до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Для мене це про відкритість і прозорість. Наприклад, якщо виникають якісь зміни, то попереджати слід заздалегідь. З другого боку, дій так, як очікуєш від інших, — наприклад, відповідально та порядно. І третє — це швидкість, особливо ухвалення рішень та впровадження змін. — Як війна змінила ваші цінності та ваше життя? — Вона підтвердила всі ті правила та цінності, про які вже йшлося. Компанії понад 30 років, і ми завжди підтримували наших людей, а вони навзаєм нас. З початком повномасштабного вторгнення ми також відчули, наскільки багато можливостей давала нам наша країна і що настав час, коли треба віддавати. У цьому теж криється відповідь на запитання про те, чому ми продовжуємо розвивати бізнес саме в Україні. Усі наші волонтерські та соціальні проєкти стали повноцінною частиною бізнесу на рівні річного бюджетування та операційної роботи команди. Як каже Гамлет [харківський стріт-арт-художник Гамлет Зіньківський], «війна забирає час та можливості, і війна дає час та можливості». Війна фактично перетворила нашу харківську компанію на національну. Більшість наших співробітників у перші тижні вторгнення опинилися на заході України, як і наші клієнти. І наш перший склад під час повномасштабної війни ми теж відкрили на заході. Ми досить швидко перебудували всю інфраструктуру компанії, стали повноцінним національним гравцем і пішли далі, вглиб країни. А вже сьогодні сміливо працюємо над експансією на іноземних ринках, мислячи значно ширше та амбітніше. Віктор Круглов гендиректор видавництва Ранок, голова наглядової ради Видавничої корпорації Ранок Віктор Круглов, фізик за освітою, заснував Ранок майже 30 років тому, у 1997‑му, у Харкові, — прагнув створити захопливий підручник зі свого предмета для дітей. Тепер його видавництво є ключовим гравцем на національному ринку навчальної, методичної та дитячої літератури. До Ранку входять 14 так званих імпринтів — підрозділів, що спеціалізуються на окремих серіях книжок. — Як і коли ви заробили свій перший мільйон? — Та в мене його досі немає в кеші. Є сотні тисяч надрукованих книжок. Є мільйонні інвестиції в майбутні видавничі проєкти та ліцензійні угоди. Перші гроші, за рахунок яких я зміг купити авто та квартиру, жити, а не виживати, я заробив завдяки системності й дисципліні. Це був результат років роботи без очікування фінансових бенефітів. Я просто щодня робив правильні дії задля читачів. Саме великі гроші — це не випадковість, а результат витривалості та спільних із командою дій. Натомість я добре памʼятаю рік, коли ми надрукували перший мільйон дитячих книжок та погасили кредит банку. Це був 2014‑й, рік початку війни. — Назвіть три головні правила ведення бізнесу. — Перше правило : твоя команда — понад усе. Гадаю, що так і в будь-якому бізнесі. Люди — найцінніше. Для мене видавництво — не друкарські верстати та склади з книгами, а команда. Якщо ти правильно добираєш людей, довіряєш їм і створюєш умови для зростання, то бізнес розвивається. Я завжди кажу, що найдорожчий актив Ранку — насправді не наш каталог книжок із тисячами найменувань, а люди, які його створили. Друге: дотримати свого слова. Навіть якщо обставини змінилися. Для мене чесність і репутація надважливі. Це те, що неможливо швидко побудувати, але можна втратити за один день. Третє правило: діяти швидко і не боятися помилитися. Краще спробувати, зробити і виправити, ніж довго думати і втратити можливість. За роки роботи ми запускали проєкти, які не злетіли, заходили в ніші, де нас не чекали, іноді програвали. Але кожна така ситуація давала нам матеріал для аналізу. Бізнес, який не ризикує, не розвивається. Головне — мати сміливість зупинитися вчасно і зробити правильні висновки. — Як війна змінила ваші цінності та ваше життя? — Війна чітко розставила пріоритети. По-перше, я прагну якомога частіше бувати з родиною, бо в наш час це найважливіше. Ми не знаємо, що з нами трапиться завтра. Для мене моя справа перестала бути лише видавничим бізнесом. Як і для більшості моїх друзів, сьогодні бізнес — це про соціальну відповідальність: перед командою, перед країною, перед майбутнім, перед собою і дітьми. І, мабуть, головне — з’явилося внутрішнє розуміння, що справжня сила видавництва Ранок вимірюється не в цифрах, а в тому, як ти з командою проходиш найскладніші періоди. НОМІНАЦІЯ: Market Transformation Сергій Кролевець засновник групи компаній Ерідон Ерідон постачає на український ринок цілий спектр різноманітних засобів захисту рослин, відомих брендів насіння, а ще — трактори, комбайни, оприскувачі та іншу техніку. До того ж компанія сама займається виробництвом молока та рослинництвом — має земельний банк у 50 тис. га, власну інфраструктуру для зберігання зерна, два насіннєві заводи. Окремий напрям бізнесу Ерідону — інжиніринговий: фахівці компанії збудують під ключ системи зрошення або поставлять і змонтують обладнання для молочно-товарної ферми. — Як ви заробили свій перший мільйон? — Перший мільйон був зароблений бажанням заробляти, наполегливістю і послідовністю. Постійний пошук того, що може дати прибуток. На той час це, наприклад, була торгівля мелясою з Болгарією, цукром в Україні та інше, на чому можна було заробити. — Назвіть три головні правила ведення бізнесу. — Бізнес націлений на результат. Потрібні відповідальність і прозорість у веденні справ та зрозумілі всім процеси, які спрощують роботу. А ще — за кожною дією стоять люди, тому важливо побудувати команду, яка може впоратися з будь-якими завданнями. Також — планування і контроль. — Як війна змінила ваші цінності та ваше життя? — Відповідальність стала більш особистою. Діяти потрібно зараз, а не завтра. Ще більше зросла цінність людей і часу. Війна показала, ким ми є насправді. Психологічна витривалість стала ключовою. В управлінні — менше політики і більше конкретики. Петро Лишак CEO та співзасновник Poelle Свій бізнес Павло Попко розпочав у 2016 році з продажу власноруч створених шкіряних виробів на маркетплейсі Etsy. Нині справа, до якої у 2023‑му приєднався Петро Лишак, перетворилася на бренд преміум-аксесуарів Poelle: шкіряні та замшеві сумки, гаманці, косметички, ремені тощо. Головний офіс компанії розміщено в Городку на Львівщині — рідному місті засновників. — Як ви заробили свій перший мільйон? — Свій перший $1 млн готівкою я ще не заробив, я мільйонер на папері, за оцінкою капіталізації компанії. А перший 1 млн грн вдалося заробити у 2020‑2021 роках, коли я був у ІТ-сфері: кілька років працював як програміст, якийсь час — як фрилансер, а потім переключився на роботу в міжнародних компаніях. Завдяки доволі високій зарплатні на ІТ-ринку в той час я легко зміг заробити 1 млн грн. — Назвіть три головні правила ведення бізнесу. — Перше, найголовніше правило — я, як підприємець, як CEO, маю захоплюватися потребами клієнта та ринку. Друге — все працює згори вниз, я не вірю у підхід знизу вгору. Треба усім керівникам розуміти: вони мають відчувати владу і відповідальність над рішеннями і спрощенням життя команди. І третє правило — треба всі проблеми вирішувати яскраво, на всіх рівнях — з працівниками, топменеджерами, партнерами, інвесторами, банкірами. Одразу залагоджувати всі конфлікти, хто з ким не згодний, і мати культуру, де всі одразу висловлюють свою думку. — Як війна змінила ваші цінності та ваше життя? — Я завжди любив Україну, але ніколи не замислювався про успіх цілої країни. Коли ми живемо в непростих умовах, коли люди вмирають, мені стало дуже цікаво, як нашій державі стати успішною під час війни і після її закінчення. Через це я пішов вчитися у Школу міністрів ( КШДУ) в Києві, де глибоко розібрався, як працює політика, фінанси, стратегія держави, які є практики, як Україні зробити стрибок у ВВП. Завдяки цьому трохи змінилася моя думка щодо просто заробляння грошей на те, що важливо для держави: торговий баланс, зовнішні інвестиції, стратегія розвитку країни, щоб вона стала успішною, багатою та зробила своїх громадян багатими. Ольга Мелих директорка і власниця компанії НВФ КВОТА Власну справу в Тернополі Володимир та Юлія Мелих, інженер-винахідник та математикиня, заснували ще у 1991 році. А шість років тому їхня донька Ольга офіційно очолила родинний бізнес, який вона називає «дуже чоловічим», адже спеціалізація КВОТИ — це металообробка, машинобудування, але основний фокус — виготовлення прес-форм для подальшого випуску різних пластикових виробів: від флакона для помади до деталей фільтрів води. — Як ви заробили свій перший мільйон? — Для мене більш символічний момент не про суму коштів, які зайшли на банківський рахунок, а про те, що показує наш рух уперед. Адже мета — постійно розвиватися і знову інвестувати і перший мільйон, і наступні, щоб гроші працювали. Тому для мене переломним став момент, коли я чітко усвідомила: наш бізнес став керованим. Ми прийшли до цього через низку криз і змін у компанії: запровадили стратегію стійкості, автоматизували всі процеси на підприємстві, побудували систему управління ризиками і пройшли сертифікацію ISO 9001. Тобто навели порядок і структурували всі процеси. Ми розвиваємося навіть під час великої війни — ось це для нас символічно. — Назвіть три головні правила ведення бізнесу. — Для мене важливо не просто виконати замовлення, а докласти зусиль, щоб за допомогою нашого продукту клієнт став успішним. Навіть якщо ми робимо якусь частинку у великому ланцюгу постачання. Друге — не боятися інвестувати в майбутнє, навіть коли немає жодних гарантій. Наприклад, під час COVID або зараз, коли триває повномасштабна війна. Для мене такі кризові моменти не лише страшенно великі ризики, а й можливості. Третє — цінувати людей у компанії. Адже вони допоможуть пережити будь-які кризи, розгледіти певні інновації, впровадити зміни та цікаві ідеї. Команда — це радше не «кістяк», а саме « хребет», який здатен бути за потреби гнучким, або ж, навпаки, вирівняти спину і дати опору. А ще в мене є особисте бажання — робити все для того, щоб українське виробництво розвивалося, щоб воно приваблювало молодь. — Як війна змінила ваші цінності та ваше життя? — Кардинально. Відпало все зайве, ми побачили, що є найважливішим. А це, підкреслюю, люди. І наші дії. Також війна змусила ухвалювати рішення набагато швидше, рішучіше, відповідальніше, а іноді й радикальніше. Ми не зупинялися, коли були перебої з логістикою або з електроенергією, війна навчила нас, що зупинятися ми не маємо права. По-перше, у нас багато хлопців із команди служать, ми підтримуємо кілька бригад. По-друге, коли ми чуємо по телефону від наших партнерів, клієнтів з усієї України, зокрема з Харкова, Сум, Дніпра, Павлограда, Запоріжжя, що от, мовляв, у нас щойно був приліт, але ми працюємо, і вони такі натхненні й мотивовані при цьому, то ми просто не маємо права чинити інакше, ніж рухатися вперед. Станіслав Роніс засновник та ключовий акціонер компанії Comfy Два десятиліття Станіслав Роніс заробляв капітал на відеосалонах, торгівлі годинниками та ювелірними прикрасами. А потім зосередився на побутовій електроніці та заснував у 2006‑му мережу Comfy. Нині вона налічує 115 магазинів та однойменний інтернет-майданчик, у яких працює 4.700 співробітників. Також Ронісу належить інвестфонд Newgate Investment, у портфелі якого три десятки ритейл-парків у Польщі. — Як ви заробили свій перший мільйон? — Моя підприємницька діяльність розпочалася майже 40 років тому. Тоді я побував на практиці у Таллінні від університету, де навчався, і вперше побачив відеосалон. А коли повернувся додому, то позичив у тещі $1 тис., додав до них усі свої заощадження із професійного спорту, забрав власний телевізор і відкрив у Дніпрі перший відеосалон. Це був перший і найризикованіший крок до мого доларового мільйона. Але про нього ще не йшлося. Згодом була низка власних компаній з продажу батарейок, годинників та золота. А в середині 1990‑х ми з командою відкрили у Дніпрі перший магазин Технобум, що невдовзі став впливовою мережею з продажу електроніки й побутової техніки. І ось тут уже можна говорити про перший мільйон. — Назвіть три головні правила ведення бізнесу. — Перш за все це люди й підхід до підбору команди. Це мають бути не лише професіонали, вони ще мають бути мотивовані, небайдужі до досягнення наших планів, поділяти їх. Друга типова для нас річ — обнуляти кожне значне досягнення після святкування й виплати бонусів. Це дає можливість не залипати на досягнутому, а мотивує до подальшого руху й до наступної цілі. І по‑третє, ми не тиражуємо збитків. Завжди пілотуємо якийсь бізнес-юніт, робимо його прибутковим, форматним і тільки після цього починаємо тиражування. І таким чином управляємо великим бізнесом як одним форматним пілотом. Тобто якщо це магазини, то керуємо як одним магазином, якщо торговельні центри, то як одним центром. Це наш підхід — робити великий бізнес, розбиваючи його на маленькі й прості речі. — Як війна змінила ваші цінності та ваше життя? — Війна посилила відповідальність і змусила цінувати кожну хвилину життя. Ще одна зміна — новини, які стали значною частиною мого життя. А ще хочеться дожити до перемоги й бути її частиною. Бо коли щодня гинуть захисники, діти й цивільні, то думаєш про те, яка з тебе користь і чим можеш допомогти. НОМІНАЦІЯ: Entrepreneurial Spirit Володимир Шаповалов та Дмитро Кримський, співзасновники Goodwine ( ТОВ Бюро Вин) Дмитро Кримський співзасновник компанії Goodwine (ТОВ Бюро Вин) Володимир Шаповалов співзасновник компанії Goodwine (ТОВ Бюро Вин) Свій перший винний магазин у центрі Києва Дмитро Кримський та Володимир Шаповалов відкрили майже 20 років тому. Відтоді їхня справа істотно розрослася, і нині до неї входить мережа Good Wine, винний бар 101 Wine Bar, ресторани авторської кухні Lucky Restaurant Vinoteque та Chef’s Table, ресторан рибної кухні Shima, кав’ярня Yellow Place та пекарня Bakehouse. А флагманська компанія Бюро Вин імпортує в Україну 4000 найменувань вин і 1000 позицій міцного алкоголю із 40 країн світу, а також продукти здорового харчування й аксесуари. — Як ви заробили свій перший мільйон? — Наприкінці 2006 року разом із Володимиром Шаповаловим ми заснували Бюро Вин, а 2007‑го відкрили магазин Good Wine. Наступного року сталася глобальна фінансова криза, яка вдарила по курсу гривні, була інфляція й девальвація, і це відкинуло нас від доларового мільйона. Але у 2010‑му нам усе ж таки вдалося заробити свій перший мільйон, і він був у євро. — Назвіть три головні правила ведення бізнесу. — По-перше, наймайте на роботу видатних людей і давайте їм свободу. Якщо хочете, щоб компанія пережила своїх засновників, то це ключовий момент. По-друге, краще бути іншим, ніж кращим. Важливо бути запам’ятовуваним і викликати емоції. Необхідно знайти свою нішу в бізнесі й бути в ній першим, а не йти в лобову конкуренцію. І по‑третє, робіть те, що любите і в що вірите. Так, гроші в бізнесі дуже важливі, по них зазвичай вимірюють успіх, і вони непогано мотивують, але найперше повинна бути ідея. Якщо все робити правильно, то гроші прийдуть. — Як війна змінила ваші цінності та ваше життя? — Почав більше цінувати тих, хто поруч, і те, що навколо, — родина, друзі, колеги, улюблена робота. Я завжди відчуваю відповідальність за бізнес і за працівників. Зараз частина наших колег боронять країну, а тому їх підтримка — це дуже важлива частина відповідальності під час війни. НОМІНАЦІЯ: ACADEMIAAND SCIENTIFIC INNOVATION Тимофій Милованов президент Kyiv School of Economics and Scientific Innovation Освіта й науки не чужі Тимофію Милованову. Випускник Київського політеху, Києво-Могилянської академії та Університету Вісконсин-Медісон, він викладав у європейських та американських вишах. Пізніше Милованов увійшов до академічної наглядової ради Kyiv School of Economics ( KSE), був її почесним президентом, а 2020 року очолив виш. Нині там діє понад десяток бакалаврських і магістерських програм, а серед викладачів — провідні фахівці західних та українських університетів. Станом на 2025‑й у KSE навчається понад 1600 студентів. — Як ви заробили свій перший мільйон? — KSE не заробляє, бо це неприбуткова компанія. Ми фандрейзимо й можемо надавати послуги, а всі кошти спрямовуємо на освіту студентів. Складно сказати саме про перший мільйон, оскільки починаючи з 1996 року бюджет KSE завжди був понад $1 млн. Але коли я в 2016‑му став президентом цього вишу, то, так би мовити, першою заробленою мною для KSE сумою був донат від Райффайзен Банку — $25 тис. Проте на моїй пам’яті перший мільйон [євро] був від Євросоюзу, а мільйон у донатах був від власників інвестгрупи ICU Макара Пасенюка та Костянтина Стеценка, а ще були $2,5 млн від інвесткомпанії Dragon Capital. Загалом значні суми в сотнях тисяч доларів і мільйонах почали з’являтися після 2021‑го, коли в KSE з’явилася власна будівля від Dragon Capital. — Назвіть три головні правила ведення бізнесу. — Purpose is first. Тобто мета — понад усе. Я не люблю слово « місія», але завжди хотів зробити щось більше за себе, те, що переживе мене. А тому для мене й нашої команди основна мета — існування незалежної, успішної та сильної України. Другий принцип: hunt, do not wait ( полюй, а не чекай). Слід полювати на можливості, на талановитих людей, на таланти студентів і донорів. Вишукувати їх, наздоганяти, розставляти в хорошому сенсі пастки й полювати. І третє — результат. Реальна робота — реальні досягнення. Як на мене, краще спочатку зробити й потім навчитися, ніж не зробити. Інакше кажучи, ліпше зробити зараз, ніж ідеально не зробити ніколи. — Як війна змінила ваші цінності та ваше життя? — Я став простішою людиною. Війна показала, що можна загинути будь-якої миті. І мені в певному сенсі стало легше, бо відпала потреба пояснювати собі, чому мета — понад усе. Тепер я значно менше вичікую й набагато менше боюся діяти. Бо на це немає часу і під час війни завтра може не настати. Але водночас я дію вдовгу. Так, я не військовий чи медик, але я навчаю. А це означає, що я готую нове покоління українців, щоб, коли буде наступна війна, ми могли відстояти Україну. Вибір редакції NV Номінація Смак без кордонів Андрій Худо, Юрко Назарук і Дмитро Герасімов, співзасновники компанії Холдинг емоцій !Fest Андрій Худо голова наглядової ради Холдингу емоцій !Fest Юрко Назарук співзасновники компанії Холдинг емоцій !Fest Дмитро Герасімов співзасновники компанії Холдинг емоцій !Fest Майже два десятиліття тому троє львів'ян — Андрій Худо, Юрко Назарук і Дмитро Герасімов відкрили концептуальний заклад Криївка, що став первістком Холдингу емоцій !Fest. Нині до складу останнього входить понад 20 ресторанних проєктів, зокрема Найдорожча ресторація Галичини, Мазох-café і Реберня, а філії П’яної вишні працюють у дев’яти країнах. Також Худо і Ко володіють пивоварнею Правда, брендом одягу Авіація Галичини, будкомпанією Майстерня будинків Квітка, Школою вільних та небайдужих і Видавництвом Старого Лева. — Як ви заробили свій перший мільйон? — Я ніколи не рахував, коли саме ми заробили перший гривневий чи доларовий мільйон. Але якщо поглянути в минуле, то в 2007‑му разом із партнерами ми відкрили ресторан Криївка, що став маховиком, який запустив подальші відкриття концептуальних закладів і реалізацію наших ідей. На той час ми щокварталу відкривали по два ресторани. По-перше, було непереборне бажання створювати щось нове. А, по‑друге, це бажання вимірювалося й підкріплювалося результатами, а прибуток реінвестувався у бізнес. Особисто для мене черга до ресторану — ключовий фактор успіху. А до нас черги були постійні. — Назвіть три головні правила ведення бізнесу. — Щонайперше, це партнерське об'єднання навколо ідеї, яку всі поділяють, у яку вірять, і кожен має непереборне бажання покласти всі сили для її реалізації. І тут мова як про взаємну довіру, так і різні компетенції людей, що об'єднуються. У нашому випадку це були креатив, маркетинг, комерція, операційна діяльність, фінанси, HR тощо. По-друге — інноваційність. Ми постійно генеруємо нові ідеї й намагаємося запускати їх у бізнес. Звісно, не всі вони здатні одразу вистрелити, але коли робиш щось нове, то таким чином рухаєшся вперед і прогресуєш. І третє правило: дій локально — думай глобально. За часів ковіду й війни ми почали звертати більше уваги на зовнішні ринки. Таким чином маємо проєкт !Fest coffee mission, трейдинг зеленого кавового зерна, і вже відкрили представництва в Аргентині, Польщі й перезавантажуємо Туреччину. А ще розвиваємо за кордоном проєкти, пов’язані з П’яною вишнею. — Як війна змінила ваші цінності та ваше життя? — Базові цінності, яких ми дотримуємося в нашій спільноті вільних і небайдужих людей, — об'єднуватися й творити щось спільно — не змінилися. Але війна дала відповіді на питання швидкості, адаптивності й гнучкості. Адже в якісь моменти ти мусиш оперативно адаптуватися до нових умов і реагувати на безпрецедентні виклики. Інакше опинишся поза грою. Ще приділяємо більше уваги і підсилюємо в проєктах соціальну відповідальність перед спільнотою, співгромадянами й країною, яку ми всі разом захищаємо. А щодо мене, то мої зміни пов’язані з тим, що я більше уваги приділяю закордонним проєктам, і вони додають мені ще більше драйву. Номінація: Veteran Success Story Award — вибір ПУМБ Сергій Жуковський засновник підприємства з виготовлення м’ясних снеків під брендом Сушена радість Власну справу Сергій Жуковський заснував у 2023 році у Львові після реабілітації у Superhumans Center — на війні, куди пішов добровольцем, він втратив обидві руки та частково зір. Ветеран закінчив курси підприємництва та виграв кілька грантів під ідею виготовляти сушені м’ясні продукти. І почав разом із дружиною бізнес в орендованій квартирі, з одним дегідратором. З часом подружжя придбало нове обладнання та винайняло окреме приміщення, нарощуючи обсяги виробництва. Тепер снеки Жуковського під брендом Сушена радість навіть зацікавили одну з великих торгових мереж країни — Сільпо. Торік ветеран опинився серед переможців конкурсу найкращих представників малого та середнього бізнесу від NV, тож з редакцією він спілкується не вперше. — Чи заробили ви вже свій перший мільйон? — Я заробив більше ніж перший мільйон — заробив довіру до нашого продукту і величезну армію постійних клієнтів. — Розкажіть про найбільш негативний та найбільш позитивний досвід, що ви здобули за останній рік ведення власної справи? — Негативний досвід — це, мабуть, відключення електроенергії: і аварійні, і за графіком. Ми змогли підлаштуватися під графіки, але, на жаль, довелося зменшити потужність виробництва. Та попри відсутність додаткових джерел живлення, ми встояли. А от позитивний досвід — сертифікація нашого виробництва, реєстрація торговельної марки, залучення грантових коштів, підписання договору з мережею Сільпо на постачання продукції. До речі, за рік ми збільшили потужність виробництва зі 100 кг до 400 кг готових м’ясних снеків і продовжуємо нарощувати оберти. — Що вам дає підприємницька діяльність, окрім заробітку? — Підприємницька діяльність для мене — це свобода і незалежність: я сам ухвалюю рішення і відповідаю за них. Я усвідомлюю, що якщо схиблю, то мої працівники залишаться без роботи, а я без бізнесу, тому постійно рухаюся вперед, ретельно все зваживши. Продовжуючи переглядати NV.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом та погоджуєтеся на використання файлів cookies Ваша передплата на NV Преміум закінчилась! NV Преміум це: Продовжити читати матеріали відкритого доступу Ми відправили вам лист з посиланням на створення нового пароля Якщо лист не прийшов протягом декількох хвилин, будь ласка, перевірте папку Спам. У разі виникнення проблем, будь ласка, напишіть в службу підтримки support@nv.ua