Емоційний стан українців відновлюється після зими – соцдослідження Rating Group

Покращення емоційного стану серед українців фіксується у квітні, частка тих, хто відчувають напруження, зменшилася до 39% порівняно з 51% у лютому, свідчать результати моніторингового дослідження , проведеного 15-17 квітня соціологічною групою "Рейтинг" (Rating Group) і дослідницькою лабораторією Rating Lab. Ще 24% респондентів зазначили, що почуваються скоріше спокійно, а 36% вагаються. Відносно частіше про напруження говорять менш забезпечені респонденти, в регіональному вимірі – мешканці сходу країни. Серед жінок краще себе почуває молодь, а найбільш напружено – старші жінки віком 51+, тоді як серед чоловіків залежності від віку немає. Зазначається, що на початку пандемії Covid-19 українці все ще відносно частіше відчували спокій (44%), аніж напруження (23%). Пізніше у 2020 році напруження відчувалося помітно більше (33%). Водночас, станом на березень 2021 року емоційний стан дещо відновився: відносна більшість відчувала спокій (43%). З початку повномасштабного вторгнення емоційний стан різко погіршився: близько 50% українців прямо зазначали про значне напруження у квітні 2022 року. Після успіхів ЗСУ на фронті, звільнення частини територій емоційний стан почав помірно покращуватися, і в лютому 2023 року третина українців вказала, що відчуває напруження, третина – що спокій. Під час складної зими 2026 року в умовах масованих атак РФ на критичну інфраструктуру, постійних відключень світла, тепла українці відчували пік емоційного напруження з 2020 року (51%); ця частка перевищила навіть показник квітня 2022 року. Але у квітні з настанням весни та поліпшенням ситуації в енергосистемі емоційний стан українців стрімко покращився, зазначається у пресрелізі за результатами дослідження. Опитування проводилося методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) серед 1000 респондентів старше 18 років у всіх підконтрольних уряду областях. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення, помилка – не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95.